Особливості соціально-економічного устрою Єгипту
Почнемо, мабуть, з влади. Під час правління Птолемеїв така повністю зосереджувалася в руках царя, а чиновники лише допомагали йому.
Той факт, що діловодство велося грецькою мовою, втім, не повинен викликати подиву, а при дворі жили традиції Олександра: “царський журнал” і ведення великої кореспонденції.
Як вам вищі придворні посади: “родичів”, “рівних по шані родичам”, “перших друзів”, “рівних першим друзям”, “друзів”, “наступників” і т. д.?
Найпочеснішою була посада діойкета – керуючого господарством і фінансами. Царська скарбниця, облік господарських ресурсів, облік і збір надходжень, контроль витрат – все це цілком і повністю покладалося на його плечі. Перший сановник в державі – саме так можна було сказати про діойкета!
Цікаво було управління населеними пунктами! Адже майже всі вони входили в так звану хору, іншими словами самоврядування в них геть відсутнє. Хору ділилася на номи, а ті, в свою чергу, на топархіі. Топархіі ж ділилися на коми. Все діловодство нома було в руках царського секретаря. І саме від діойкета залежало призначення на цю почесну посаду!
Діойкета підпорядковувалися і фінансові чиновники. До речі, головного фінансиста в номі називали економом. Вся господарська життя нома була покладена на його плечі, а контролер лише перевіряв його діяльність.
Різноманітні грошові операції – справа трапезита, який стояв на чолі каси (трапези). А сітолог керував головним складом зерна, які перебували там же.
А яку ж роль грали поліси? На подив, роль їх була дуже незначною, тим більше їх було всього три: Олександрія, Навкратис і Птолемаида. Незважаючи на те, що в містах Єгипту було відсутнє самоврядування, вони були все одно досить вагомі. Чого тільки коштували Мемфіс, Фіви, Гераклеополя і т. д.!
Цікаво дізнатись:
якщо ви думаєте, що поліси належали до хорі і входили в управління нома, ви глибоко помиляєтеся. Жителі поліса об’єднувалися в філи іДеми. Обирався рада міста і деякі посадові особи! Міської ради не було лише в Олександрії, оскільки вона була столицею. Македонці, фракійці, греки, іранці, крітяни, сирійці, іудеї і т. д. – Хто тільки не жив тут. Найдивовижніше те, що єгиптяни не мали абсолютно ніяких політичних прав, а інші жителі об’єднувалися в політевми. Останні один від одного не залежали, підпорядковувалися вони лише царської адміністрації.
З полісами більш-менш розібралися. Давайте тепер звернемося до храмам. На чолі кожного з них стояв архієрей або епістат. Найголовніші питання вирішувалися на з’їздах жерців.
В області ремісничого виробництва храми мали привілеї. Їм належало право виготовлення сезамного масла і особливих тканин.
Ну, і, звичайно ж, хто ж буде вирішувати всі суперечки в державі, що не судова влада! Укази і постанови – ось, що регулювало всі сторони життя єгиптян! До речі, для греків і єгиптян існували різні суди. А питання між тими і іншими вирішувалися в загальному судилище.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)