Особливості елементів оборотного капіталу

Нормування оборотного капіталу здійснюється шляхом розрахунку оборотних коштів.

Норматив оборотного капіталу на певний період обчислюється шляхом аналітики або прямого рахунку і ділиться на приватний (величина коштів за елементами) і сукупний (сума всього оборотного капіталу) нормативи.

Застосовуючи метод прямого рахунку, норматив розраховується як сукупність оборотного капіталу у вигляді сум кожного з елементів на базі вже існуючих замовлень, резервних і витратних норм, інноваційних та інвестиційних планів і планових розрахунків собівартості. Для проведення розрахунків застосовується формула:

Woc = ΣWn

Де Woc – це сукупний норматив елемента основного капіталу; n – норматив елемента основного капіталу.

Основною перевагою даного методу є те, що сукупний норматив визначено у вигляді суми окремих елементів. Важливість аналітичного методу полягає в тому, що він орієнтований на основний нормативний рівень і укрупнений розрахунок потреби ресурсів на базі планування нормованого періоду. Тут застосовується така формула:

Woc = In * Wбос

Де In – це індекс зміни обсягів виробленої продукції або застосованих матеріальних ресурсів; бос – основний нормативний рівень.

Таким чином, індекс зміни обсягів виробленої продукції або застосованих матеріальних ресурсів розраховується за допомогою такої формули:

In = МПЛ / Мфакт

Або

In = ВПЛ / Вфакт

Де ВПЛ – передбачувана кількість виготовленої продукції; Вфакт – фактичне виготовлення продукції; Мпл – передбачуваний витрата коштів; Мфакт – фактичні витрати коштів.

Перевага цього методу полягає в тому, що він досить просто розраховується, проте в ньому є недолік у вигляді перенесених упущень і недоліків, які завжди присутні під час визначення нормативу в базисному періоді. Даний метод використовується переважно для перспективних розрахунків потреби фінансової підтримки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Особливості елементів оборотного капіталу