Особистість в групі
Для початку визначимо коло розробленості даної проблеми і коротко перерахуємо вчених. Вчені, які займалися проблемою груп: Г. Андрєєва, Ф. Тейлор і ін. Далі розглянемо поняття групи і особистості, особистість всередині групи, а також соціальну роль і соціальний статус.
Поняття групи та особистості
Група – це сукупність деяких елементів, у якій є загальні зв’язку.
Загальне поняття терміна “особистість” звучить наступним чином: особистість – певне поняття, що відображає соціальну природу людини для вивчення його як суб’єкта, як носія індивідуальної свідомості і ін.
У контексті психології особистість – це індивід, який виступає в ролі суб’єкта відносин в соціумі, а також в ролі суб’єкта у власній свідомої діяльності.
Під особистістю також розуміється система властивостей індивіда, яка проявляється в діяльності людини.
На думку Р. Кеттелла, особистість – це поняття, яке характеризує поведінку людини в тій чи іншій ситуації.
Г. Олпорт вважає, що “особистість – це щось, і вона щось робить. Особистість – те, що лежить за конкретними вчинками всередині самого індивіда “.
Особистість всередині групи
Розглянемо, як відбувається наділення особистості новими властивості всередині групи.
Продукт діяльності групи – це спільний результат кожного члена групи.
Прояв якостей особистості відбувається в різних усталених моделях спілкування групи.
Соціальна роль і соціальний статус
Соціальна роль є певний спосіб поведінки індивіда в залежності від позиції в суспільстві. Прикладами соціальних ролей можуть служити:
- Статеві, Професійні та ін.
Структура соціальної ролі:
- Рольові очікування, Рольова поведінка.
Існує кілька факторів, які зумовлюють сам спосіб виконання ролі. До них відносяться:
- Психологічні особливості особистості, Особистісні ідеали, Розуміння ролі в самій групі, Деякі елементи групи – ступінь її згуртованості, особливості санкцій, Референтні групи.
Як правило, між рольовим очікуванням і рольовим виконанням можна поставити знак рівності.
Виділяється кілька компонентів в соціальній ролі:
- Опис певної поведінки, яке повинно відповідати ролі. Вимоги, що пред’являються до даного типу поведінки. Оцінка тій чи іншій ролі. Санкції.
Соціальний статус – становище особистості в системі міжособистісних відносин, що визначає його права, обов’язки і привілеї. Соціальний статус відбивається як у зовнішнім поводженні і вигляді, так і у внутрішній позиції (в установках, ціннісних орієнтаціях, мотиваціях і т. п.).
Відрізняють запропоновані і придбані статуси. Запропонований – це значить нав’язаний суспільством поза залежністю від зусиль і заслуг особистості. Набутий (досягнутий) статус визначається зусиллями самої людини.
Виділяють також природний і професійно-посадовий статуси. Природний статус особистості припускає істотні і відносно стійкі характеристики людини. Професійно-посадовий – це базисний статус особистості, для дорослої людини найчастіше є основою інтегрального статусу. У ньому фіксується соціальне, економічне і виробничо-технічне положення.
Соціальний статус позначає конкретне місце, яке займає індивід у даній соціальній системі. І в ній він повинен виконувати певну сукупність дій, тобто свою соціальну роль. Кожен статус зазвичай включає ряд ролей. Сукупність ролей, що випливають їх цього статусу, називається рольовим набором.
Найважливішими характеристиками соціально-психологічного статусу виступають престиж і авторитет, які виявляються за допомогою спеціальних методів – соціометрії. Виявлений у такий спосіб статус називають социометрическим.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)