Особиста гігієна хворих
При багатьох захворюваннях хворий може зберігати активний стан. Воно дозволяє йому виконувати ті чи інші довільні рухи, самостійно переміщатися, приймати їжу, займатися особистою гігієною і т. Д. У разі неможливості активних рухів і малорухомості прийнято говорити про пасивному стані хворого. Вимушене положення хворий вибирає для полегшить-ня та зменшення больових симптомів (задишка, кашель, біль). Прикладом його служить сидяче положення хворих, що страждають дихальної та серцевою недостатністю і застоєм крові в колах кровообігу.
Режим хворого може бути постільною (хворому дозволяється повертатися в ліжку), напівліжковим (може сидіти в ліжку) і загальним (без істотних обмежень рухової активності). Необхідність забезпечення тяжкохворого зручного положення в ліжку обумовлює ряд вимог до її конструкції. Найкраще цим вимогам відповідає так звана функціональне ліжко, кінці якої можна підняти, щоб надати хворому найкраще для нього положення.
Правильна підготовка ліжка і контроль за нею мають велике значення в догляді за важкохворими пацієнтами. Матрац на ліжку повинен бути достатньої довжини і ширини, з рівною поверхнею, подушки м’які, з пера, ковдра відповідати пори року. Ліжко може бути нікельована або дерев’яна, щоб легше було проводити дезінфекцію та вологу обробку. Для дітей використовують ліжка з урахуванням їх віку. Сітка ліжка повинна бути добре натягнута, з рівною поверхнею, біля ліжка необхідна тумбочка, де знаходяться предмети особистої гігієни, а для дітей – іграшки, книги та ін.
Постільна та натільна білизна хворих міняють залежно від стану хворого. Це потрібно робити вміло, не створюючи для хворого істотних незручностей, намагаючись не викликати біль. Практикуються два способи заміни постільної білизни на ліжку (див. Рис. 52).
Зміна постільної білизни у тяжкохворого
Рис. 52. Зміна постільної білизни у тяжкохворого: а – перший спосіб; б – другий спосіб
Перший спосіб застосовують, коли хворий може сам повертатися на ліжку: чисте простирадло скачують по довжині до половини; піднімають голову хворого, виймають з-під неї подушку; хворого посувають до краю ліжка, повернувши його на бік; брудну простирадло скручують по всій довжині в напрямку до хворого. На звільнену частину ліжка розстеляють чисте простирадло, повертають хворого так, щоб він виявився на чистій простирадлі; знімають брудну простирадло і на її місце розправляють чисту.
Другий спосіб застосовується у випадку, коли хворому заборонені активні рухи в ліжку. Спочатку чисте простирадло скручують валиком, кладуть поперек ліжка, обережно піднімають верхню частину тулуба і швидко скручують брудне простирадло, прибираючи її з-під голови. Поклавши на звільнену частину ліжка чисте простирадло, опускають на неї хворого. Потім послідовно піднімають таз, ноги і продовжують розстеляти чисте простирадло, замінюючи нею брудну.
Натільна білизна тяжкохворого, який знаходиться на строгому постільному режимі, міняють так: захоплюють край сорочки, знімають її через голову і потім вивільняють руки. Чисту білизну одягають у зворотному порядку. Якщо у хворого пошкоджена одна з рук, сорочку спочатку знімають зі здорової, а чисту одягають, навпаки, починаючи з хворої руки (рис. 53).
Догляд за волоссям передбачає миття голови, розчісування волосся та ін. Жирне волосся миють раз на тиждень, сухі і нормальні – раз в 10 днів.
Догляд за порожниною рота займає важливе місце в особистій гігієні хворого (рис. 54, а). При багатьох захворюваннях, що супроводжуються лихоманкою, мікроби в порожнині рота можуть активно розмножуватися, приводячи до поразки слизової оболонки, зубів, до виникнення тріщин в кутах рота, сухості губ. Тому хворий, здатний до самостійних дій, повинен чистити зуби двічі на день, полоскати рот водою після кожного прийому їжі. Особливо це важливо для дітей. Ротову порожнину тяжкохворого промивають 0,5% – ним розчином натрію гідрокарбонату.
При наявності у хворого виділень з очей, які склеюють повіки, засохлі скоринки розмочують за допомогою ватного тампона, змоченого 2% – ним розчином борної кислоти, потім промивають очі теплою кип’яченою водою або фізіологічним розчином. При захворюванні очей їх закопують рідкими ліками або змащують (рис. 54, б). Перед такою процедурою необхідно ретельно вимити руки з милом. Лікарські препарати вводять таким чином: нижню повіку відтягують зволоженим тампоном, після чого капають піпеткою 1-2 краплі на слизову оболонку (ближче до носа) або широким кінцем скляної палички наносять на неї очну мазь.
Гігієнічна обробка вух, порожнини носа проводиться, коли хворий не може самостійно вмиватися і звільняти ніс від слизу. У ряді випадків виникає необхідність очищення зовнішнього слухового проходу від сірчаної пробки. Для цього у вухо закапують декілька крапель 3% – ного розчину перекису водню або стерильного вазелінового масла, а потім ватним тампоном (для дітей) або вушних зондом (для дорослих) видаляють сірчану пробку, відтягуючи вушну раковину лівою рукою вгору. Скориночки з порожнини носа у дітей видаляють за допомогою ватного тампона, у дорослих – спеціальним зондом, попередньо змазаним перекисом водню або вазеліновим маслом, гліцерином.
Догляд за шкірою має велике лікувальне значення, особливо для хворих, які довгий час знаходяться в ліжку, і для дітей. Шкірні покриви в цих випадках протирають рушником або ватномарлевим тампоном, змоченим одним із дезинфікуючих засобів (полуспиртовой розчин, одеколон, столовий оцет, камфорний спирт та ін.). Особливо ретельно протирають шкіру за вухами, під молочними залозами, спину, шию, сідниці, пахвові та пахові складки. Руки миють перед кожним прийомом їжі, ноги – 2-3 рази на тиждень. Нігті стрижуть малими ножицями, потім обробляють дезінфікуючими засобами. Шкірні покриви статевих органів і промежини необхідно промивати кожен день (див. Рис. 55, а). При відсутності протипоказань гігієнічну ванну або душ приймають один раз на тиждень.
Забруднення шкірних покривів секретами потових, сальних залоз і іншими виділеннями веде до появи сильного свербіння, розчісування, інфікуванню шкіри, що сприяє появі пролежнів.
Пролежнями називаються місця змертвіння м’яких тканин шкіри (підшкірно-жирової клітковини) при тривалому тиску на них в умовах порушеного кровообігу і іннервації. Вони частіше з’являються на тих частинах тіла, де прошарок м’язової тканини та підшкірної жирової клітковини дуже тонка, а шкіра безпосередньо примикає до кісткових виступів – на потилиці, крижах, лопатках, на буграх п’яткової кістки, ліктях, в області сідниць, остистих відростків хребта (рис. 55, б). Розвитку пролежнів сприяють тривала нерухомість хворих, глибокі порушення обмінних процесів, травми, паралічі та інші фактори. Спочатку виникає блідість шкіри, яке змінюється почервонінням, набряком і відшаровуванням епідермісу, некрозом шкіри з приєднанням інфекції.
Профілактика пролежнів забезпечується постійним контролем за шкірними покривами тяжкохворого, його натільним та постільною білизною, застосуванням спеціальних засобів. Хворим необхідно кожні дві години міняти положення тіла, оглядати місця можливого утворення пролежнів. Важливо стежити, щоб на простирадлі не було складок, крихт; відразу міняти мокре або забруднену білизну; під крижі і куприк хворого можна підкласти гумовий круг (рис. 56, а), покритий пелюшкою, під п’яти і лікті – ватно-марлеві круги; використовувати протипролежневі матрац; вранці і ввечері обмивати місця, де виникають пролежні, водою, розчином камфорного або саліцилового спирту, таніну, розведеним оцтом або одеколоном (рис. 56, б).
Лікування пролежнів являє собою важку задачу. На початкових стадіях рекомендується змащувати пошкоджені ділянки 5-10% – ним розчином йоду, 1% – ним розчином зеленки, 5-10% – ним розчином перманганату калію. При наявності пошкоджених ділянок застосовують різноманітні мазеві пов’язки, загальностимулюючу терапію, назначаемую лікарем.
Хворі, які знаходяться на постільному режимі, змушені лежачи виробляти свої фізіологічні відправлення. У таких випадках хворим подають підкладнесудно (спеціальне пристосування для збору випорожнень) і мочеприймальник (посудина для збору сечі), дітям – горщик. Подане судно має бути чистим, з необхідною кількістю води. Для ослаблених хворих і при наявності пролежнів використовують гумове підкладне судно. Після виливання випорожнень його ретельно миють гарячою водою і дезінфікують.
Питання для повторення
У чому полягає догляд за тяжкохворим?
Назвіть послідовність зміни білизни у тяжкохворих.
Розкажіть про профілактику утворення пролежнів.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)