Основні принципи публічного римського права

Визначимо основні принципи публічного римського права, а також розглянемо зміст принципу консерватизму і принципу прогресивності.

Римському публічного права характерні два протилежних принципу, які пронизують процес розробки права претором і юристами.

По-перше, принцип консерватизму. Даний принцип публічного права висловлювався в тому, що юристи доводять, що будь-які висновки узгоджуються з поглядами їхніх попередників. Вони ставилися з великою повагою до старого праву, вказуючи на неприпустимість будь-яких нововведень, збереження існуючого суспільного ладу і непорушність права. Відзначалися випадки, коли юристи при тлумаченні сформованої норми свідомо використовували модифікації, прагнучи показати стабільність права.

По-друге, принцип прогресивності. Однак, якщо країни, що розвиваються виробничі відносини при будь-якому тлумаченні не вкладалися в колишні норми, а нові інтереси пануючого класу не захищалися старими правилами, або з’являвся прогалину в праві, то юрист впевнено створював нове правило. При цьому однак не проводилася скасування старого закону або звичаю, оскільки на подібну скасування римські магістрати і юристи не мали права. Подібні зміни також могли підірвати віру мас в необхідність збереження права, що в кінцевому підсумку могло підірвати інтереси панівного класу.

Римський юрист виробляв обхідний рух. Поряд зі старим правом формувалися і нові норми за допомогою внесених претором доповнень до колишнього едикту або шляхом висловлення юристами нових поглядів.

Наприклад, поряд з цивільною власністю була оформлена так звана бонітарна або преторська власність (яка не мала назви власності, але надавала уповноваженій особі всі права власника), а поряд з цивільним спадковим правом була створена преторська система успадкування.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Основні принципи публічного римського права