Основні принципи ісламу
П’ять основних догматів ісламу – усуль ад-дін (коріння, основи віри) – остаточно сформувалися в першій половині XI століття. Це:
1. Вчення про єдинобожжя (таухид).
2. Віра в божественну справедливість, у правосуддя Аллаха (АДЛ).
3. Визнання пророчої місії Мухаммеда і попередніх пророків.
4. Віра у воскресіння, Судний день і потойбічний світ.
5. Вчення про имамате / халіфаті.
Перші чотири догмату є спільними як для сунітів, так і для шиїтів. Головним предметом розбіжності між ними є питання про верховенство влади (имамате). Шиїти проголосили імамат божественним встановленням, не залежних від бажання людей і що належить виключно роду Алі.
“Стовпи” віри
Кожному мусульманину наказано виконання п’яти зобов’язань, які утворюють п’ять “стовпів” ісламу:
Шахада (свідоцтво) виражається проголошенням молитовної формули “Ла илаха илла Ллах ва Мухаммадун Расулу Ллах” (“Немає ніякого божества, крім Аллаха, а Мухаммед – пророк Аллаха”), Мусульманин принаймні раз у житті повинен вимовити цю формулу чітко і голосно, з розумінням її сенсу і істинною вірою в серці. Під час битв шахада служила бойовим кличем. Звідси виникло поняття шахід – мученик, а спочатку – воїн, що впав у війні проти ворогів ісламу з шахада на вустах. Шахада є однією з головних молитовних формул і постійно повторюється при молитві.
Салат (перс, намаз) – канонічна молитва. Основою салату є ракат – цикл молитовних поз, які супроводжуються виголошенням молитовних формул, наступних один за одним в строго певному порядку. Щоденний молитовний цикл складається з п’яти обов’язкових молитов: на світанку, опівдні, перед настанням вечора, на заході і з настанням ночі. При необхідності можна об’єднати дві перші молитви і дві останні. Не можна молитися точно опівдні, в моменти сходу і заходу сонця. Крім цих молитов можна здійснювати будь-яке число додаткових молитов, нічна молитва вважається проявом особливого благочестя.
Перед молитвою лунає азан – заклик на молитву, який проголошує муедзин або сам імам з мінарету або безпосередньо від мечеті, якщо мінарету немає. При цьому возвещающий азан повинен Новер-нуться обличчям у бік Мекки і триматися за мочки вух великими і вказівними пальцями. Сунітський азан складається з семи формул, кожна з яких вимовляється 2 або 4 рази:
1. “Аллах великий!”
2. “Свідчу, що немає Бога, крім Аллаха”.
3. “Свідчу, що Мухаммед – посланник Аллаха!”
4. “Ідіть на молитву!”
5. “Шукайте порятунку!” (Перед ранковою молитвою додаються ще слова “Молитва краще сну!”)
6. “Аллах великий!”
7. “Немає бога, окрім Аллаха!”
Шиїти додають між 5-й і 6-й формулами слона: “Ідіть на краще справа!” Почувши азан, мусульманин повинен зупинитися і повторювати його, вимовляючи замість 4-й і 5-й формул слова: “Сила і могутність тільки у Аллаха!”Після азана безпосередньо перед початком молитви випливає другий заклик (ікама), що складається з тих же формул.
Захід – щорічний податок на користь нужденних Мусульман. Вважається, що сплата заходу “очищає”, тобто робить безгрішним користування багатством, з якого оп сплачено. Захід сплачувався тільки дорослими дієздатними мусульманами з посівів, худоби, грошей і товарів. Сума податку варіювалася залежно від обставин. Так, податок з посівів і фруктів становив 10% врожаю, якщо земля зрошувалася дощем, і 5% – при штучному зрошенні. Захід збирався передусім на користь бідних, але в Корані згадуються і інші можливі цілі: викуп полонених мусульманських воїнів, джихад, оплата праці збирачів податку та ін
Пост (саум) на місяць рамадан (дев’ятий місяць мусульманського місячного календаря) був встановлений Мухаммедом в 624 році, через 17-18 місяців після хіджри. Мусульманський піст полягає в повному утриманні у світлий час доби від прийому їжі, пиття, куріння, виконання подружніх обов’язків і пр., тобто всього, що відволікає від благочестя. З настанням темряви заборони знімаються, проте рекомендується не вдаватися до надмірностей, а проводити час у роздумах, бесідах, читанні, здійснювати богоугодні справи, залагоджувати сварки, роздавати милостиню і т. п. Поститися зобов’язані всі дорослі мусульмани протягом усього місяця рамадан. Від посту звільняються лише ті, хто не може дотримуватися його за якихось обставин (далека поїздка, перебування в чужій країні, війна, полон, хвороба тощо), хто не може відповідати за свої вчинки (несамовиті і епілептики), а також старі люди, вагітні та жінки і всі ті, кому піст може принести небудь шкоду. До посту не допускаються також ті, хто знаходиться в стані ритуальної нечистоти: жінки під час менструації, злочинці, не відбули покарання та ін
Хадж, або паломництво до Мекки, обов’язковий (хоча б раз в житті) для всіх мусульман, які в змозі його зробити. Той, хто не здатний здійснити паломництво, може послати замість себе “заступника”. Хадж здійснюється на місяць зу-льхідджа – останній місяць мусульманського місячного року – і складається з серії обрядів. Паломники прибувають до Мекки до 7 зуль-хиджжа. Вони проходять очисний обряд прийняття ихрама, виконуючи ряд очисних дій: обмивання, обрізання волосся, попий. У стані ритуальної чистоти паломник надягає спеціальне вбрання, також зване іхрам, що складається з двох шматків незшитого білої матерії; один обертають навколо стегон, а другий накидають на плечі. Голова залишається непокритою (для жінок обов’язково покривало), на ноги надягають сандалії. Вступ в стан ихрама знаменується проголошенням особливого звертання до Аллаха: “Ось я перед тобою! Немає в тебе товариша! Ось я перед тобою! Воістину, хвала тобі, милість і могутність! Немає в тебе товариша!”Проголошення цієї формули обов’язково при вступі до Мекки і відвідуванні всіх головних святинь паломництва. Здійснив хадж отримує звання хаджі і право носити зелену чалму.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)