Основні морфологічні типи бактерій
За формою клітини бактерії діляться на три основні групи: схожі на сферу (кулясті), схожі на циліндр (паличкоподібні) і схожі на вигнутий циліндр (покручені).
1. Кулевидні (сферична форма) – коки (лат. Coccus – ягода), крім правильної форми сфери можуть бути еліпсоїдними, бобовіднимі і т. п.
Залежно від взаємного розташування клітин коки діляться на кілька підгруп:
- – мікрококи – безладне розташування окремих кулястих клітин (приклад – Micrococcus denitrificans, величезна роль у круговороті азоту); – диплококки – парні коки (Diplococcus pneumoniae – викликають запалення легенів); – стрептококи – у вигляді ланцюжків, обумовлено особливостями поділу клітин в одній площині, клітини з’єднуються найтоншими цитоплазматическими тяжами (Streptococcus thermophilus, термофільний стрептокок, використовується у виробництві ряжанки); – тетракоккі – розташування клітин по 4 (квадратами) в результаті поділу в двох взаємно перпендикулярних площинах (Tetracoccus); – сарціни – у вигляді скупчень чіткої кубічної форми, ділення в трьох взаємно перпендикулярних площинах (Sarcina flava – часто висівається з повітря і води, утворює красиві круглі жовті колонії на щільних середовищах); – стафілококи – у вигляді скупчень невизначеної форми, що нагадує виноградні грона (Staphylococcus aureus – золотистий стафілокок, може викликати ангіну і харчове отруєння, нормується в багатьох харчових продуктах).
2. Палочковидні (циліндрична форма) поділяються за такими ознаками:
- – По довжині (короткі і довгі), товщині (товсті і тонкі), за формою краю (закруглені, загострені, прямокутні); – По здатності утворювати спори (важлива ознака): – спорообразующие (найбільш вивчені – бацили і клостридії, Bacillus subtilis – сінна паличка, Clostridium botulinum – збудник ботулізму); – неспорообразующие (бактерії, Bifidobacterium, Lactobacterium).
Дуже короткі палички з закругленими кінцями називають коккобактеріямі (коккобацілламі). Якщо палички розташовуються по дві – діплобактеріі (діплобацілли), ланцюжками – стрептобактерій або стрептобацили.
3. Звиті прокаріоти поділяються на слабоізвітие і сільноізвітие.
До слабоізвітим відносяться вібріони та спірили:
– вібріони (один виток, схожі на кому, наприклад, Vibrio cholerae – збудник холери);
– спірили (схожі на S або мають 4-6 витків, товсті, жорсткий каркас, наприклад, Spirillum minus).
До сільноізвітим відносяться:
– спірохети (тонкі гнучкі нитки з великою кількістю витків, дуже рухливі, Spi-rochaeta plicatilis).
Світ мікробів дуже різноманітний, і крім трьох вищеописаних морфотипов бактерії можуть мати й інші форми: розгалужені (актиноміцети), що утворюють лучевідние вирости (простекобактеріі), нитчасті (ціанобактерії), що утворюють замкнуті і незамкнуті кільця (деякі археобактерій), почкующиеся, з потовщеннями різної форми та ін.
Дуже різноманітні і розміри мікроорганізмів, які зазвичай вимірюють у мкм (10-6) або нм (10-9). Для точного вимірювання використовують спеціальні пристосування – об’єкт-і окуляр-мікрометри. Великі бактерії -5-8 мкм (бацили), середні 3-4 мкм (кишкова паличка), дрібні 1-2 мкм (коки, збудник туберкульозу – паличка Коха), дуже дрібні 0,2-0,3 – рикетсії і мікоплазми (0,1 мкм), на кордоні роздільної здатності мікроскопа, перехідні форми між бактеріями і вірусами. Розміри вірусів вимірюються в нм, від одиниць до сотень нм.
Форма і розміри клітин можуть змінюватися залежно від віку культури, складу середовища та інших факторів. Важливо розрізняти поняття плеоморфізм і поліморфізму.
Плеоморфние мікроорганізми – здатні змінювати форму клітини в залежності від умов зовнішнього середовища (наприклад, біфідобактерії на різних середовищах).
Поліморфні – взагалі не мають постійної форми, в одній і тій же культурі зустрічаються різні за формою клітини (наприклад, мікоплазми, що не мають клітинної стінки).
(2 votes, average: 4.00 out of 5)