Основні форми рельєфу суші

Найбільшими формами рельєфу суші є рівнини і гори. Площа суші, зайнята рівнинами, трохи перевершує площу, зайняту горами.

Рівнинами вважають великі вирівняні ділянки суші Землі, де коливання висот не перевершують 200 м. На рівнинах можуть бути нерівності у вигляді пагорбів, долин річок, ярів та ін.

Відмітною ознакою гір є велика відмінність у висоті близько розташованих ділянок поверхні. Ділянки гір високо підняті над земною поверхнею і складаються з крутих схилів.

Рівнини знаходяться над спокійними ділянками земної кори, а гори – над активними. Переважно в горах спостерігаються землетруси і вулканізм.

На суші окремо стоять гори майже не зустрічаються. Зазвичай це цілі гірські системи, які можуть тягнуться на тисячі кілометрів. Так Анди в Південній Америці тягнуться по всьому західному узбережжю континенту протягом 9000 км.

У гірських системах виділяють гірські хребти і міжгірські долини. Хребет складають безліч поспіль вершин гір, а долину – об’єднане витягнутий простір між схилами гір.

Гори відносять до низьких, якщо їх висота не перевищує 1 км, середні гори – від 1 до 2 км, високі – вище 2 км.

У низьких гір плавні схили й округлі вершини, на них виростають ліси (Среднеуральск гори). У високих горах багато крутих скель, вершини багатьох гір покриті снігами і льодовиками.

Якщо рухи земної кори перестануть піднімати гори вгору, то вони поступово знижуватимуться за рахунок руйнування під впливом зовнішніх сил.

Рівнини бувають різні. Бувають майже плоскі, але найчастіше на рівнинах є пагорби та яри, пониження біля озер і річок.

На місці багатьох рівнин раніше були моря. Тому вони покриті товщею осадових порід.

Висоту рівнин визначають як тим, як високо вона знаходиться над рівнем моря. Рівнини до 200 м називаються низменностями, від 200 до 500 м – височинами, вище 500 м – плоськогорьямі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Основні форми рельєфу суші