Основні етапи ембріонального розвитку
Період ембріонального розвитку починається з етапу дроблення зиготи (рис. 37), тобто серії послідовних мітотичних поділів заплідненої яйцеклітини. Утворені в результаті поділу дві клітини (і всі наступні їх покоління) на цьому етапі називаються бластомерами. Одне поділ слід за іншим, причому не відбувається зростання утворюються бластомеров і з кожним поділом клітини стають все більш дрібними. Така особливість клітинних поділів і визначила поява образного терміна “дроблення зиготи”.
У результаті дроблення (коли кількість бластомерів досягне значного числа) утворюється бластула (див. рис. 37, ж, з). Часто вона являє собою порожнистий куля (наприклад, у ланцетника), стінка якого утворена одним шаром клітин – бластодермой. Порожнина бластули – бластоцель, або первинна порожнина, заповнена рідиною.
На наступному етапі здійснюється процес гаструляції – формування гаструли. У багатьох тварин вона утворюється шляхом впячивания бластодерми всередину на одному з полюсів бластули при інтенсивному розмноженні клітин в цій зоні. У результаті і виникає гаструла (див. рис. 37, і, к).
Зовнішній шар клітин отримав назву ектодерми, а внутрішній – ентодерми. Внутрішня порожнина, обмежена ентодермою, порожнину первинної кишки повідомляється із зовнішнім середовищем первинним ротом, або бластопором. Існують і інші типи гаструляції, але у всіх тварин (крім губок і кишковопорожнинних) цей процес завершується утворенням ще одного клітинного пласта – мезодерми. Вона закладається між енто-і ектодермою.
По завершенні етапу гаструляции з’являються три клітинних пласта (екто-, ендо-та мезодерма), або три зародкових листка.
Далі починаються процеси гістогенезу (утворення тканин) і органогенезу (утворення органів) у зародка (ембріона). У результаті диференціювання клітин зародкових листків формуються різні тканини і органи організму, що розвивається. З ектодерми утворюються покриви і нервова система. За рахунок ентодерми формуються кишкова трубка, печінка, підшлункова залоза, легені. Мезодерма продукує всі інші системи: опорно-рухову, кровоносну, видільну, статеву. Виявлення гомології (подібності) трьох зародкових листків чи не у всіх тварин послужило важливим аргументом на користь точки зору про єдність їх походження. Викладені вище закономірності були встановлені в кінці XIX в. І. І. Мечниковим і А. О. Ковалевським і лягли в основу сформульованого ними “вчення про зародкові листки”.
Протягом ембріонального періоду спостерігається прискорення темпів зростання і диференціювання у розвивається ембріона. Тільки в процесі дроблення зиготи зростання не відбувається і бластула (за своєю масою) може навіть істотно поступатися зиготі, але починаючи з процесу гаструляції маса зародка стрімко збільшується.
Освіта різнотипних клітин починається ще на етапі дроблення і лежить в основі первинної тканинної диференціювання – виникнення трьох зародкових листків. Подальший розвиток зародка супроводжується все більш посилюється процесом диференціювання і морфогенезу. До кінця ембріонального періоду у зародка є вже всі основні органи і системи, що забезпечують життєздатність у зовнішньому середовищі.
Завершується ембріональний період народженням нової особини, здатної до самостійного існування.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)