Основна ідея оповідання Г. Квітки – Основ’яненка “Салдацький патрет”
Українські письменники першої половини XIX ст. звертали свої погляди на синтез видів мистецтв. Література все частіше знаходила шлях до кращих зразків музики, образотворчого мистецтва, архітектури з метою визначення тих головних чинників, які б впливали на формування особистості.
Після написання повісті “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко створює оповідання “Салдацький патрет”, щоб “оградить себя от насмешек их и чтоб они (русские журналисты) поняли, что сапожнику не можно разуметь портного дела”. Оповідання, написане у 1833 році, створено на основі двох грецько-латинських анекдотів. В одному з них маляр Зевкліс так вірно змалював китицю винограду, що птахи зліталися до його образу. Як відзначив І. Крип’якевич, “…кінцева частина оповідання Квітки – це саме травестія другого анекдота про маляра Апеллеса, що подразнений несправедливою критикою шевця”.
Незвичайне місце вибрав маляр для показу своєї картини – ярмарок. Дійсно, парадоксальне поєднання – ринок та картина. Мабуть, автор зробив це свідомо, щоб показати цілу галерею образів з народних мас. “Салдацький патрет” став своєрідним випробуванням головного героя Кузьми Трохимовича на ступінь його майстерності. А для тих, хто звертався до намальованого солдата, це стало своєрідним екзаменом на наявність відповідних моральних норм. Наприклад, Охрім Супоня після довгого діалогу промовляє: “Цур йому!… Щоб ще по пиці не дав, бо він на те салдат…”
Явдоха Колупайчиха просила “салдата” звести з того місця, де торгує “отою навіженю католицького, бусурманського москаля, що став біля бублейниць з стовицями”. Отже, автор сатирично зображує царську армію, що більше відлякує, ніж здатна до реальних воєнних дій. І водночас перед нами – цілісна картина суспільних відносин між різними верствами населення.
До “салдацького патрета” підходили і Домаха, і Терешко – швець. Всі вони зрозуміли згодом свою помилку. Але як майстерно передає Квітка реакцію кожного героя! “Як же роздивиться наша Явдоха, що се мана, що се не справжній салдат, а тільки його парсуна,- засоромилась, почервоніла, як рак, та швидше, не оглядаючись,- від нього”. “Домаха далі нахилилась і простягла руку, неначе не ївши, а сама усе дивиться на нього… а далі як придивилась… Я к зарегочеться на усю вулицю…” Терешко “і сам розгледів, що справді салдат намальований і що увесь базар з нього глузує”. Однак поведінку всіх персонажів об’єднує одне – неготовність сприйняти побачене як витвір мистецтва. Таким чином Г. Квітка-Основ’яненко підкреслив думку, що не кожен спроможний правильно оцінити й сприйняти зразки мистецтва на належному рівні.
Отже, в оповіданні “Салдацький патрет” Квітка вирішив одну з найскладніших проблем взаємозв’язку людини та мистецтва. Не випадково цей твір необхідно розглядати як своєрідну передмову до “Малороссийских повестей”, що являли собою початок розвитку нової української прози.
Related posts:
- Г. Квітка-Основ’яненко. “Салдацький патрет”. Контрольна робота №3 (тести за творчістю І. Котляревського і Г. Квітки-Основ’яненка) Мета: розширити знання учнів про творчість Г. Квітки-Основ’яненка; удосконалювати навички чіткого формування думок, аналізу прозового твору; узагальнити знання учнів з теми; формувати активну життєву позицію; виховувати позитивні риси характеру. Обладнання: портрет Г. Квітки-Основ’яненка, ілюстрації до оповідання “Салдацький патрет”, тестові завдання. Хід уроку I. Перевірка домашнього завдання. II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку. 1. Слово […]...
- Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина – Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року – Творчі роботи наших користувачів – Українська та зарубіжна література – учнівські твори – власні твори учнів Творчі роботи наших відвідувачів Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх творах, […]...
- Твір на тему: Основна ідея епосу “Поема про Гільгамеша” “Поема про Гільгамеша” – перший в історії мистецтва твір, де застосована безперервна розповідь про події. Основна ідея твору розкривається через образ Гільгамеша, який являє собою гімн доброчинності. Герой вирішує присвятити своє життя пошукам відповіді на питання про безсмертя власне й народу. Його рішучість приводить на край землі, де живе предок Утнапіштім, що у перекладі означає […]...
- Шкільний твір на тему – Основна ідея новели О. Гончара “Модри камень” Олесь Гончар – великий полум’яний патріот своєї держави. Він оберігав і примножував енергію гуманності, доброти, національної честі та гідності. Новела “Модри Камень” є найцікавішою з творів воєнної тематики. У журналі “Україна” вона була надрукована ще до появи “Прапороносців”. Хоча несправедлива критика болісно вразила письменника, та все ж таки він у новелі показав свій справжній талант. […]...
- Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки – Основ’яненка) Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це передусім визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника (що, безумовно, справедливо), але ж якби не Квітка, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Або чи могли б ми зараз пишатися історією друкованих видань, які свого часу започаткував Квітка-Основ’яненко. […]...
- В. Дрозд. “Ирій”. Сюжет твору, основна ідея, мотиви Тема. В. Дрозд. “Ирій”. Сюжет твору, основна ідея, мотиви. Мета: удосконалювати вміння аналізувати прозовий твір, визначати його основну ідею, мотиви; розвивати комунікативно-літературні компетентності учнів; виховувати оптимістичні почуття, почуття любові до рідного краю. Обладнання: літературознавчий словник; конверт, в якому знаходяться написані на смужках паперу імена персонажів II розділу; виписані на дошку фразеологізми; паперові трикутники червоного, зеленого, […]...
- А. П. Чехов. Оповідання Товстий і тонкий. Діалог як основна форма розкриття сюжету. Майстерність письменника у змалюванні персонажів. Роль художньої деталі. Гумор, іронія Мета: формувати теоретико-літературні знання учнів; розвивати творчі (зокрема, акторські) здібності учнів; виховувати неприйняття самоприниження, чиношанування, повагу до людської гідності; виховувати повагу до творчої праці, вдосконалювати почуття гумору в учнів. Обладнання: портрет А. П. Чехова, роздатковий матеріал до завдання “Віднови фразу”. Хід уроку Сміх – силі брат. Прислів’я I. Актуалізації опорних знань. – Фронтальне опитування. – […]...
- Шкільний твір на тему – Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення […]...
- Просвітительські тенденції в бурлескно-реалістичній прозі Г. Квітки-Основ’яненка Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби. З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Прозові твори Квітки-Основ’яненка українською мовою поділяються на дві основні групи: бурлескно-реалістичні оповідання і повість; сентиментально-реалістичні повісті. До першої групи належать, зокрема, гумористичні оповідання “Салдацький патрет” (1833), “Мертвецький Великдень”, “От тобі і скарб”, “Пархімове снідання”, “Підбрехач”, […]...
- Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVIII століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася посада, хоча він не знав навіть грамоти. Головне для нього: […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” – твір з української літератури … Утни, батьку, чтоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко. На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява Квітчиних прозових творів була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої […]...
- Олекса Стороженко. Оповідання “Вчи лінивого не молотом, а голодом”. Повчальний зміст оповідання. Уміння українців посміятися над власними вадами, вчитися на помилках Мета. Вчити учнів робити власні висновки з прожитого, удосконалювати вміння інсценувати уривки, розвивати логічне мислення та творчі здібності; виховувати любов до праці. Обладнання: текст оповідання. Хід уроку I. Організаційний момент. II. Перевірка домашнього завдання. Зачитування прислів’їв про ледачих та працьовитих людей з коментарем. III. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу. 1. Читання тексту оповідання, не оголошуючи […]...
- Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана”.Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам. “…Ставлячи за найпершу повинність натури людської моральну чистоту, особисту правдивість […]...
- Шкільний твір на тему – Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час […]...
- Що таке оповідання? Оповідання – це невеликий розповідний епічний жанр з установкою на єдність художнього події. Оповідання зазвичай присвячується конкретній долі, в ньому йдеться про окрему подію з життя людини, він містить певний епізод. Цим він відрізняється від повісті, яка, як правило, має більш розгорнуту форму з описом декількох епізодів. У оповіданні Антона Павловича Чехова “Спати хочеться” ми […]...
- Твір на тему “Опис квітки. Лілія” Лілії є одними з найпопулярніших квітів в Європі, поступаючись лише трояндам. Якщо говорити про світові тенденції, то вони займають четверте місце за популярністю. Різні види зазвичай зустрічаються по всій земній кулі. Вони бувають різних форм, розмірів і кольорів. Лілії хороші як кімнатні рослини і прикраса саду. Ці квіти придатні для створення живоплотів, можуть використовуватися як […]...
- Основна проблематика твору Ю. Федьковича “Три як рідні брати” Юрій Федькович написав понад шістдесят прозових творів, у яких автор підняв проблеми буковинських селян, безправного трудового народу, жовнірів цісарської армії. Він підносив голос протесту проти соціальної і родинної нерівності, возвеличував волелюбство, оспівував гордих і сильних людей. У повісті “Три як рідні брати” Федькович змалював реалістичні картини рекрутчини та поневірянь жовнірів. Правдиво показане горе й нещастя, […]...
- Поєднання реального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – твір з української літератури Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уальда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І справді фантастичні події відбуваються в славному містечку […]...
- Український сентименталізм у творчості Г. Квітки-Основ’яненка – твір з української літератури Світова література пережила багато змін: ці зміни стосувалися і погляду на мету мистецтва, і жанрових змін, і стилістичних вподобань. Важливо, що зміна літературних напрямів і течій відбувається через зміну мислення людей у певну культурну й історичну епоху. Змінюється світогляд, думка щодо ролі та сутності людини, змінюються культурні акценти. Це призводить і до суттєвих змін в […]...
- Зобpаження життя і побуту укpаїнського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маpуся” Укpаїнські повісті й оповідання Квітки майстеpно написані у фоpмі живої, докладної pозповіді людини з наpоду мудpого стаpожила з хаpківської околиці Гpицька Основ’яненка. Пеpевтілення в оповідача з наpоду дало письменникові можливість бачити й оцінювати життєві явища з позицій пpостого селянина, вільно коpистуватися наpодною говіpкою і фольклоpними матеpіалами. Повість “Маpуся”. Каpтини селянського побуту пеpедані з великою достовіpністю […]...
- Шкільний твір на тему – Доля сільської дівчини утворах Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Значне місце у творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка посідають сентиментально-реалістичні повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина. У кожної із них своя доля, але є в цій долі щось спільне для всіх дівчат – кожна із них, по-своєму звичайно, переживає найсвітліше у житті почуття-кохання. Так у повісті “Маруся” […]...
- Шкільний твір на тему – Поєднання реального і фантастичного у повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. […]...
- Будова і значення квітки Квітка є важливим органом квіткових (покритонасінних) рослин. Часто вона красива і добре помітна. Квітки рослин дуже різноманітні, вони різного розміру, кольору, мають різні запахи або без запаху, зібрані разом або поодинокі. Об’єднує всі квітки рослини виконувана ними функція – статеве розмноження рослин, в результаті якого утворюється насіння і плоди. Тому квітку називають генеративним органом рослини. […]...
- Проза – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) У більшості світових літератур проза з’явилася після поезії, і тільки потім – драматургія. У давній українській літературі не було художньої прози, на грунті якої могла б розвиватися нова проза, тому драматургія розвинулася раніше. Не останню роль у слабкому розвитку української літератури відіграла відсутність можливостей для друкування. Тому значна частина творів, які були написані у 20-30-х […]...
- Новела й оповідання: які їх відмінні риси? Новела й оповідання належать до малих епічних форм, проте між ними існують певні відмінності. Якщо в оповіданні розповідається про одну чи кілька звичайних у своїй буденності подій та епізодів, то в новелі основу сюжету визначає якийсь незвичайний випадок із життя окремої людини, що має несподівану розв’язку. Якщо автор оповідання може дозволити собі детальний опис обставин […]...
- Будова квітки – доповідь Розташовується квітка на квітконіжці, яка закінчується квітколожем. До квітколожа кріпляться всі частини квітки. Один або кілька маточок (жіночих органів розмноження) знаходяться на самій верхівці. Як правило, в маточку можна виділити: Зав’язь – нижня частина маточки, в ній містяться сім’язачатки з жіночими яйцеклітинами. Над зав’яззю (у більшості квіток) є стовпчик, на якому кріпиться рильце. Рильце вловлює […]...
- ЗВЕЛИЧЕННЯ ПРАГНЕННЯ ДО ЖИТТЯ В ОПОВІДАННІ ДЖЕКА ЛОНДОНА “ЖАГА ДО ЖИТТЯ” – Анонімність головного героя оповідання та її зв’язок з ідеєю твору. Особливості сюжету та реалізації ідеї оповідання. Довкілля в зв’язках з головним героєм твору Мета: вчити виділяти ключові епізоди твору, характеризувати з використанням цитат образ головного героя, визначати роль опису довкілля в оповіданні (пейзаж як емоційне тло до подій твору); формувати уявлення про природу творчого процесу; створити ситуацію переконання у ствердній силі боротьби за життя, цінності вміння відмовитись від поживи заради життя, необхідності залишатись людиною у найскрутніших випробуваннях. Тип […]...
- СВІТ ПРОЗИ. ОПОВІДАННЯ. ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Оповідання – СВІТ ПРОЗИ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: почати ознайомлення учнів з новою темою “Світ прози”; розширювати знання про літературний жанр – оповідання; розкрити красу і своєрідність творчості українського письменника Олександра Копиленка; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Робота над скоромовкою Галасливий горобець Розгорнув […]...
- І ТРАПИТЬСЯ Ж ТАКЕ… – ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО – Оповідання – СВІТ ПРОЗИ Від самого ранку купалися за лісом сірі хмари і все погрожували звідти своїм холодним подихом: ху-у-у… – Тікай, Мишку, – гукали всі, – бо зараз як війне снігом! А він знай ягодами ласує: то горобиною, то калиною… Сніг пішов уночі. На ранок таке зробилося… Ні стежки, ні доріжки, скрізь однаково біло. “Ой лишенько, – злякався […]...
- Поєднання реального і фантастичного у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – твір з української літератури Твори Григорія Квітки-Основ’яненка відзначаються художньою достовірністю, майстерністю, живим зв’язком із сучасною письменникові дійсністю. Він чудово знав український побут, фольклор, народну демонологію і органічно використовував цей матеріал у своїх прозових творах. Одним з таких творів є бурлескно-реалістична, сатирично забарвлена повість “Конотопська відьма”, у якій реальне і фантастичне поєднані автором у цілісну картину. Події розгортаються в цілком […]...
- НЕЙМОВІРНІ ПРИГОДИ ЮНИХ ВИНАХІДНИКІВ. ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО “ЯК МИ ЛІТАЛИ В КОСМОС” – урок 2 – СКРИНЬКА СМІХУ – ОПОВІДАННЯ – IІ семестр Мета: продовжити роботу над оповіданням В. Нестайка “Як ми літали в космос”; удосконалювати навички свідомого виразного читання, вміння передавати під час читання різні почуття героїв твору, визначати головну думку прочитаного; розвивати пізнавальний інтерес, почуття гумору. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над чистомовкою Ра-ра-ра – у дворі весела гра. Ру-ру-ру – […]...
- Будова квітки Генеративні органи. Досягнувши певного віку, рослини починають утворювати органи, спеціально призначені для розмноження. Такі органи називають генеративних або репродуктивними. У покритонасінних рослин це квітки і розвиваються з них плоди з насінням. Однорічні та дворічні рослини цвітуть і плодоносять один раз в житті. Багаторічні рослини цвітуть і дають плоди багато років поспіль. Однак серед багаторічників існують […]...
- Які настрої і почуття викликає оповідання Євгена Гуцала “Хто ти?” Євген Пилипович Гуцало – письменник з Поділля. Багато писав про дітей і для дітей. В оповіданні “Хто ти?” він знайомить нас із Галею, яка приїхала до матері. Галя – гарна дівчина. Ось як письменник змальовує її зовнішність: “Дівчина була вогнисто-руда, її коси роздимались хвилями тугого полум’я. Під тим полум’ям світилось чистою білизною напрочуд вродливе обличчя, […]...
- Драматургія Григорія Квітки-Основ’яненка Народився Г. Ф. Квітна 29 (18) листопада 1778 р. під Харковом у родовому маєтку – селі Основа (звідси його літературний псевдонім – Основ’яненко). Тут в Харкові пройшло його життя, написані всі його твори. Через хворобливість у дитинстві та патріархальні умови провінції Григорій не здобув широкої освіти в учбових закладах, навчався лише вдома та в школі […]...
- Картини українського побуту в “Пан Халявський” Г. Квітки-Основ’яненко Серед російських творів Григорія Квитки-Основ’яненка особливе місце посідає роман “Пан Халявский”. Він став класичним твором української і російської літератур. Роман з’явився тоді, коли в літературі загострилася боротьба за перемогу реалістичних принципів проти ідеалізованого зображення існуючого суспільства консервативними літераторами. Саме в “Пане Халявском” дано знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь звичайнісіньких поміщиків. Перебираючи по черзі […]...
- Драматургія Г. Квітки-Основ’яненка – твір з української літератури Драматургічна творчість Григорія Квітки-Основ’яненка є цікавим і помітним явищем в українській літературі. Його п’єси “Сватання на Гончарів-ці” та “Шельменко-денщик” досі викликають інтерес та привертають увагу читачів, театральних діячів, кінематографістів. Привабливість названих п’єс полягає насамперед у яскравості гумористичного зображення життєвих явищ та людських типів. Ці драматичні твори визначаються літературознавцями як соціально-побутові. Гостре бачення письменником соціальних процесів […]...
- Ідейно-художній зміст оповідання “Дорогою ціною” – 8 клас – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Оповідання “Дорогою ціною” написане М. Коцюбинським на основі історичних фактів, хоча герої – цілком вигадані. Письменник глибоко осмислив і проаналізував події кінця XVIII – початку XIX століття, коли після Коліївщини почалося руйнування Запорозької Січі як оплота вольності в Україні й закріпачення українського селянства. Народ не корився, мстився панам та зрадникам. По всій Україні спалахували повстання, […]...
- Підсумок за темою Світ прози. Оповідання. Повість Мета. Перевірити знання, вміння, навички учнів. I. Варіант 1 1. Хто с автором оповідань про пригоди мавпочок? А) М. Трублаїні. б) В. Нестойко, в) Г. Тютюнник. 2. “Велика довгонога й довгошия птаха, що любить ховатися попід очеретом та лепешкою й вичікувати…” – це опис… А) бушлі; б) Яшки; в) Чива. 3. Яка кумедна подія трапилася […]...
- ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО “ХОРОБРЕ КОШЕНЯ” – СКРИНЬКА ЦІКАВИХ І ПОВЧАЛЬНИХ ІСТОРІЙ – ОПОВІДАННЯ – IІ семестр Мета: дати учням поняття про оповідання, про особливості цього художнього твору; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити аналізувати прочитане, висловлювати оцінні судження; розвивати зв’язне мовлення учнів; розширювати їх світогляд; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Поросятко тупориле Із курчатком говорило. Говорило: – Пройдем […]...