ОРНОВСЬКИЙ ІВАН
ОРНОВСЬКИЙ ІВАН – давньоукраїнський поет кола Лазаря Барановича.
Широких відомостей про його життя не маємо. Перша поетична книжка “Небесний Меркурій” побачила світ у Чернігові 1686 р., 1693 р. у тому ж місті надруковано панегірики – “Муза роксоланська” та “Скарбниця дорогого каміння”. В Києві 1705 р. вийшла книга “Багатий сад”. І. Орновський був визначним майстром панегіричної форми, його поезія належить до вершинних зразків українського літературного бароко.
У своїй творчості активно використовував образи античної міфології, що було характерним для тогочасної української книжної поезії. Писав польською мовою, пересипаною латиною.
Літ.: Марсове поле. Героїчна поезія на Україні. Друга половина XVII – поч. XIX ст. К., 1989; Макаров А. М. Світло українського бароко. К., 1994.
О. Хоменко
Related posts:
- АРМАШЕНКО (ГАРМАШЕНКО) ІВАН АРМАШЕНКО (ГАРМАШЕНКО) ІВАН (рр. нар. і см. невід.) – старший друкар Києво-Печерської лаври. Вважався спеціалістом з друкування польських книг, друкував і редагував вірші Лазаря Барановича. У віщанні “Синопсиса” 1680 р. є його акровірш “К читателю сего літописна от типографов”. Переклав з латинської мови на книжну українську житіє св. Макарія Римського (збереглося в рукописі). Літ.: Шляпкин […]...
- НАЛИВАЙКО ДЕМ’ЯН НАЛИВАЙКО ДЕМ’ЯН (р. нар. невід. – 1627, Острог) – поет, перекладач, один із визначних діячів Острозького культурно-освітнього центру. Брат відомого козацького ватажка Северина Наливайка. За свідченням деяких джерел, змалечку жив у містечку Гусятині в Західній Україні. Батько був ремісником-кушнірем, якого вбито за конфлікти з католицьким духовенством. Від нього юнак успадкував і любов до рідної землі, […]...
- Творчість – Іван Семенович Нечуй-Левицький – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття Тематика творчості Нечуя-Левицького дуже різнобарвна. Він є автором антикріпосницької повісті “Микола Джеря” (1878 p.), повістей: “Бурлачка” (1880 р.) – про життя заробітчан, “Хмари” (1874 p.), “Над Чорним морем” (1893 р.) – про діяльність української буржуазної інтелігенції. Нечую-Левицькому належать гумористично-сатиричні твори “Кайдашева сім’я” (1879 p.), “Старосвітські батюшки та матушки” (1881 p.), “Афонський пройдисвіт” (1890 p.). Нечуй-Левицький […]...
- ІВАН ДРАЧ. БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА √ Іван Федорович Драч (17 жовтня 1936 р., Теліжинці, Київська обл.) – поет, представник “шістдесятництва”, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. √ “Балада про соняшник” (1962 р., збірка “Соняшник”, верлібр) – приклад філософської лірики, за жанром може розглядатися і як балада, і як притча з елементами балади (олюднюються образи соняшника і сонця). √ Темою […]...
- Анациклічний вірш Анациклічний вірш (грецьк. ana – над, проти і kyklos – колесо, круг, цикл) – зворотний вірш, побудований так, що його текст можна читати від початку до кінця і навпаки за словами (а не за літерами, як у паліндромі), не порушуючи віршового ритму. Він здобув особливу популярність у добу бароко, зокрема у творчості Івана Величковського: Високо […]...
- МАКСИМОВИЧ ІВАН МАКСИМОВИЧ ІВАН (грудень 1651, Ніжин – 10.06.1715, Тобольськ) – культурно-освітній діяч і поет. Був старшим сином шляхтича Максима Васильківського. По закінченні Київської академії (1669) прийняв чернечий сан і залишився в ній викладачем, очевидно, поетики чи риторики. 1680 р. став ієромонахом Києво-Печерської лаври. У 1685- 1690 рр. був проповідником і одночасно (до 1696 р.) намісником підпорядкованого […]...
- ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (Іван Карпович Тобілевич) (1845-1907) – Талант, подарований Україні – Надія національної драми Іван Карпович Тобілевич таке справжнє прізвище відомого українського драматурга Івана Карпенка-Карого. Він народився 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда Херсонської губернії. Карно Адамович Тобілевич, батько драматурга, походив із зубожілого дворянського роду. Євген Чикаленко1, хороший знайомий сім’ї, згадував, що в нього “були в зачатку всі ті таланти, що так яскраво розвинулись у його […]...
- АНДРІЄВИЧ ДАВИД АНДРІЄВИЧ ДАВИД (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський поет першої половини XVII ст. Належав до Луцького братства. Був ченцем монастиря Василія Великого і, ймовірно, вчителем Луцької братської школи. 1628 р. видрукував у Луцьку “Лямент по святобливо вмерлім… Іоанну Василевичу, презвитерю…”, який призначався для декламації під час похорону Іоанна Василевича. Твір є типовою пам’яткою українського […]...
- Програма іспиту з давньої української літератури (XI-XVII ст.) – Додатки 1. Літературна спадщина минулого і сучасність. 2. Зародження української літератури: обставини та основні чинники. 3. Характерні ознаки давньої української літератури. 4. Хронологічні межі давньої української літератури. 5. Перекладна література часів Київської Русі. 6. Біблія як літературна пам’ятка, її значення в давній українській літературі. 7. Літописання в Київській Русі. Головні літописні зведення. 8. Зміст і художня […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище – Левицький, 25 листопада 1838 р. – 15 квітня 1918 р.) – прозаїк, поет, драматург, етнограф-фольклорист, лінгвіст, літературнийкритик. √ Творчий доробок: – проза: повісті “Микола Джеря”, “Кайдашева сім’я”, “Дві Московки”, романи “Хмари”, “Князь Єремія Вишневецький” та інші прозові жанри; – драматургія: комедія “На кожум’яках”, історичні драми “Маруся Богуславка”, “В […]...
- Біблійна образність барокової драми “Ужасная измена сластолюбиваго житія съ прискорбним и нищетнимъ въ евангельскомъ пиролюбце и Лазаре изображенная” Бароко знаменувало становлення художньої культури на новій основі, спробу нового синтезу людини та світу. На ньому позначилися глибокі світоглядні зрушення кінця XVI – початку XVII століття, зумовлені великими відкриттями в астрономії, фізиці, механіці. Людина почувала себе незначною, витісненою на периферії Всесвіту, пригніченою відкриттями науки та техніки. Завдяки цьому доба бароко характеризується поверненням до витоків людського […]...
- КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ІВАН (09.09.1769, Полтава – 10.11.1838, там само) – письменник, один із зачинателів нової української літератури, педагог – просвітитель, активний громадський діяч. Народився в сім’ї канцеляриста магістрату. Навчався в Полтавській семінарії (1780 -1789), служив у штаті так званої Новоросійської канцелярії, Полтавській дворянській опіці, а з 1793 р. вчителював у поміщицьких маєтках на Полтавщині. Саме в […]...
- УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО (XVI-XVIII ст.) Відродження, а6о Ренесанс – переломна в історії європейської та світової культури епоха, відзначена бурхливим розквітом образотворчого мистецтва і літератури XV-XVI ст. Цей стиль був започаткований в Італії ще в XIV ст. під гаслом наслідування античного мистецтва. Діячів цього руху називали гуманістами, бо вони цікавились життям простих людей, відображали їхнє життя, боронили їхні права. Ця доба […]...
- Іван Тобілевич (Іван Карпенко-Карий) (1845 – 1907) Творчість Івана Тобілевича, як зазначав Іван Франко, “наповнює нас почуттям подиву для його таланту. Обняти такий широкий горизонт, заселити його таким множеством живих людських типів міг тільки першорядний поетичний талант і великий обсерватор людського життя”. Іван Тобілевич виступив на літературних теренах на початку 80-х років – уже зрілим майстром пера. Усе написане […]...
- ДІЯЧ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ – ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (Іван Карпенко-Карий) (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (Іван Карпенко-Карий) (1845-1907) Іван Карпенко-Карий З гордістю несемо З собою кращі здобутки минулого, – Отже, несемо і творчість Великого драматурга, Поборника правди І простоти на сцені – Івана Карпенка-Карого. М. Рильський “ДІЯЧ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ” Український театр, його історію неможливо уявити без яскравої особистості Івана Карповича Тобілевича (Карпенка – Карого), який не лише заклав […]...
- ІВАН КОЧЕРГА (1881 – 1952) Народився І. Кочерга 6 жовтня 1881 р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім’ї залізничника. Родина часто переїздила з місця на місце і лише 1891 р. постійно оселилася в Чернігові, де в 1899 р. юнак закінчив гімназію. Він їде до Києва і вивчає право на юридичному факультеті університету. Після закінчення, в 1903 […]...
- ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. ПОЕМА ЕНЕЇДА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст 45. Іван Котляревський. Поема “Енеїда”. 46. Іван Котляревський. П’єса “Наталка Полтавка”. 47. Григорій Квітка-Основ’яненко. Повість “Маруся”. 48. Тарас Шевченко – основоположник сучасної української літератури. 49. Тарас Шевченко. Вірш “До Основ’яненка”. 50. Тарас Шевченко. Образи у поемі “Катерина”. 51. Тарас Шевченко. Поема “Гайдамаки”. 52. Тарас Шевченко. Поема “Кавказ”. 53. Тарас Шевченко. Поема “Сон” (“У всякого своя […]...
- КРАЩЕ СМЕРТЬ, НІЖ ТАКА ПОТЕРЯ… – ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (Іван Карпенко-Карий) (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА Кумедію нам дайте, кумедію, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків!.. Іван Карпенко-Карий У 1889 році Карпенко-Карий написав комедію “Гроші”, яка була заборонена цензурою до вистави, проте після переробки під назвою “Сто тисяч” уже в 1890 році відбувся її дебют. […]...
- ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. П’ЄСА НАТАЛКА ПОЛТАВКА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ Драматургійна творчість І. Котляревського відрізняється низкою рис: – порівняно мала кількість дійових осіб; – конфлікт дібраний вдало; – ідея чітка; – сюжет розвивається напружено і природно; – композиція струнка; – образи добре вгадуються; – пісні органічно вмонтовані в текст; – мова виразна, народна, індивідуалізована, насичена гумором. ! Перша театральна постановка п’єси “Наталка Полтавка” – […]...
- Іван Крилов (1769-1844) – МУДРІСТЬ БАЙКИ Одним із багатьох продовжувачів традицій Езопа був і видатний російський байкар Іван Андрійович Крилов. Іван Крилов видав 9 збірок, в які були включені як переклади текстів всесвітньо відомих байкарів, так і творів його особистого авторства. Байки Івана Крилова віршовані, з дотепною і жвавою мовою, з яскравими алегоричними образами, з розгорнутими діалогами та виразними характерами персонажів. […]...
- “Люблю повертати людину очима до сонця мистецтва…” (Іван Драч про роль мистецтва) – твір з української літератури Знайомлячись упродовж навчання у школі із поезією різних митців зарубіжної та української літератури, я сам для себе вигадав цікаву і корисну гру, яка допомагає перевірити, наскільки я зрозумів та осягнув поетичний світ того чи іншого митця. Прочитавши усі запропоновані вірші, я намагаюсь схарактеризувати творчість письменника якимось одним словом, одним епітетом. Цей епітет має бути влучним […]...
- Іван Франко – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ, ЙОГО ЧАС І ПИСЬМЕНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ І Добре роблять наші розумні та вчені люди, що згадують щороку і розказують простому народові про життя таких наших письменників та співаків, як Шевченко, Квітка, Шашкевич, Федькович, що своїм гарячим і чудово-красним словом будили наш народ зо сну, піднімали його до свідомості своєї людської і народної гідності. Добре роблять, що згадують і таких, що розсвічували […]...
- “Поезіє, сонце моє оранжеве!” (Іван Драч) – Іван Драч (1936) – Українська література другої половини XX століття Особливості творчої манери. Іван Драч – поет-модерніст. У тісних рамках “естетичного традиціоналізму” (Юрій Івакін) він уже не міг повністю себе виявити, тож звернувся до “мускулястого” метафоричного стилю, до асоціативного письма, тобто прийому перенесення і поєднання різнорідних понять, явищ, образів, щоб художньо осмислити світ у найрізноманітніших зв’язках. Поняття універсальності – одне з головних в естетиці поета, […]...
- Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі Тема. Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі. Мета: формувати самостійне, творче, критичне мислення учнів на основі засвоєння ними знань у процесі аналізу художнього твору через самостійну його оцінку; розвивати загальнокультурний рівень учнів через ознайомлення з високими моральними цінностями людини; виховувати почуття національної […]...
- ЗИМОРОВИЧ АРТОЛОМЕЙ ЗИМОРОВИЧ АРТОЛОМЕЙ (1597-1682) – український і польський поет, історик, громадський діяч. Походив з родини львівських вірмен – ремісників. Усе своє життя був тісно пов’язаний зі Львовом, обіймав посади радника міського уряду, потім – бургомістра. Його перу належать цінні праці з історії цього міста, зокрема велика історія Львова. Він є автором поетичного збірника “Селянки нові руські” […]...
- Іван Вирган Іван Вирган Іван Вирган належить до тих поетів, чий зір і слух, думки й почуття потребують повної гармонії, хто не вміє виголошувати високі слова й гучні фрази, за дзвоном яких не чутно справжньої поетичної музики, що має здатність довго відлунюватись у душі. За манерою своєї творчості – природністю голосу, тихою, розважливою мудрістю, зворушливою душевною відкритістю […]...
- БУЧИНСЬКИЙ-ЯСКОЛЬД ОЛЕКСАНДР БУЧИНСЬКИЙ-ЯСКОЛЬД ОЛЕКСАНДР – (рр. нар. і см. невід.) – поет другої половини XVII ст. Міг навчатися в Києво-Могилянській колегії, викладав у Новгород-Сіверській школі, з 1700 р. – у Чернігівському колегіумі. Належав до літературного осередку, що групувався навколо Лазаря Барановича. Інших відомостей про життя й літературну діяльність О. Бучинського-Яскольда немає. Відомо, що 1678 р. видав польською […]...
- Тематика рефератів – Додатки 1. Обставини виникнення давньої української літератури. 2. Проблема періодизації давньої української літератури. 3. Жанровий склад української літератури періоду Київської Русі. 4. Українські переклади Біблії. 5. Фольклорні елементи у “Повісті минулих літ”. 6. Українські апокрифи: походження, функціонування, образи. 7. “Сказання про Бориса і Гліба”: від фактів – до художності. 8. Образ автора у “Благанні” Данила Заточника. […]...
- ІВАН ФРАНКО – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Івана Франка називають розумом і серцем українського народу, українським Каменярем. Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині (тепер Львівська область). Його батько був ковалем. У кузні завжди збиралося багато людей. Вони розповідали різні історії про своє життя, які так любив Слухати маленький Ясь – у майбутньому великий український […]...
- НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН (спр. прізв. – Левицький; 25.11.1838, м. Стеблів, тепер смт. Корсунь-Шевченківського району Черкаської обл. – 15.04.1918, Київ) – письменник, публіцист, етнограф, педагог. Народився в сім’ї священика. Навчався в Богуславському духовному училищі (1847 -1853), Київській духовній семінарії (1853 – 1859) та Київській духовній академії (1861-1865). Формування світогляду відбувалося під впливом усної народної творчості, історіософських праць […]...
- Панас Мирний, Іван Карпенко-Карий, Іван Франко ПРОГРАМА – Панас Мирний. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – Іван Карпенко-Карий. “Мартин Боруля” – Іван Франко. “Гімн”, “Чого являєшся мені у сні”, “Мойсей” Опорні поняття Реалізм та його різновиди Соціально-психологічний роман Українська драматургія Театр корифеїв Трагікомедія Мотиви лірики Терцина ПАНАС МИРНИЙ (Панас Якович Рудченко) Панас Якович Рудченко народився у 1849 р. у Миргороді […]...
- Іван Федорович Драч – життя та творчість “Балада про соняшник”, “Етюд про хліб” “Чорнобильська мадонна”. 1. “Художнику – немає скутих норм…” Феномен Івана Драча. Якщо говорять, що талант сягає зір, то це мовиться про автора “Соняшника” – І. Драча. Уже в перших своїх творах як поетичною формою, так і їхнім змістом він висловив, незгоду жити й творити за звичками і приписами тоталітаризму, […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО БАРОКО – 9 клас 1. Проблематика п’єси П. Кальдерона “Життя – це сон”. 2. Роль образу Сехісмундо в п’єсі П. Кальдерона “Життя – це сон”. 3. Бароко як синтез традицій. 4.”Життя – це сон” як втілення світоглядних і художніх принципів бароко. 5. Система образів п’єси П. Кальдерона “Життя – це сон”… 6.Значення творчості Кальдерона у розвитку європейської драми. 7.”Поет […]...
- Іван Карпенко-Карий Карпенко-Карий створив найзвизначніші художні цінності в українській драматургії ХІХ – початку ХХ ст. За словами І. Франка “він був одним із батьків новочасного українського театру визначним артистом та при тім великим драматургом, якому щодо ширини і багатства творчості, артистичного викінчення і глибокого продумання тем бистрої обсервації життя та ясного і широкого світогляду не дорівнює ані […]...
- Балада про соняшник – ІВАН ДРАЧ – скорочено В соняшника були руки і ноги, Було тіло, шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці, І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі, щоб вилити з вуха воду. І раптом побачив сонце, що їхало на […]...
- Іван Франко-письменник Іван Франко – одна з найбільш видатних фігур української, вітчизняної і світової літератури кінця XІ – початку XX в. Суспільно-історичні умови в Росії, на Україні й у Галичині, що знаходилася тоді під владою Австро-Угорщини, наклали яскравий відбиток на його світогляд і напрямок літературної, наукової і суспільної діяльності. Революційний демократ і соціаліст (спершу “із симпатії”, потім […]...
- БЕЛЕЙ ІВАН БЕЛЕЙ ІВАН (псевд. і крипт. – Роман Розмарин, Гнат Перевізник, Ів. Б. ей та ін., 1856, м. Войнилів, тепер смт. Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 20.10.1921, Львів) – журналіст, перекладач, критик і громадсько-політичний діяч. Закінчив юридичний факультет Львівського університету (1880). Належав до демократичної частини студентського товариства “Академический кружок”, був членом редакції журналу “Друї” (1876 – […]...
- СИМОН СИМОНІД (ШИМОНОВИЧ) СИМОН СИМОНІД (ШИМОНОВИЧ) – (1558 – 05.05.1629, Львів) – українсько-польський поет, філолог, освітній діяч. Народився у Львові в міщанській родині. За походженням – вірменин. Від 1575 р. навчався в Краківському університеті, пізніше – у Бельгії та Франції, де вдосконалював знання з грецької і латинської мов. Учителював у Львові, був одним із організаторів Замостської академії, брав […]...
- МАНЖУРА ІВАН МАНЖУРА ІВАН (псевд. – М-ра; Мара І.; Калічка Ів. та ін.; 01.11.1851, Харків – 15.05.1893, Катеринослав, тепер Дніпропетровськ) – поет, фольклорист, етнограф. Народився в родині дрібного чиновника, з 13 років осиротів і виховувався тіткою (дружиною О. Потебні). На кошти родини О. Потебні навчався в повітовій школі, згодом як кращий учень – на казенний кошт у […]...
- Загальна характеристика – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Розвиток українського письменства значною мірою залежав від історичних обставин. На середину XIV ст. більша частина українських земель увійшла до складу Литовського князівства та Польського королівства, а в XVI ст. усі ці території опинились у складі Польської держави. Доленосним моментом української історії стала середина XVII ст., на яку припав перебіг національно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана […]...