ОРІХОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ (ОРІХОВСЬКИЙ-РОКСОЛАН)
ОРІХОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ (ОРІХОВСЬКИЙ-РОКСОЛАН) (1513, с. Оріховці Перемишльської округи – 1566).
З 1526 до 1543 р. навчався в Краківському, Віденському, Віттенберзькому, Падуанському та Болонському університетах, де здобув прекрасну гуманітарну освіту, оволодів латинською, давньогрецькою та давньоєврейською мовами. Повернувшись на батьківщину, розпочав активну літературну діяльність, яка мала спрямування, сформоване тогочасною західноєвропейською культурою. Перу С. Оріховського належать ораторські, публіцистичні та історичні твори, написані латинською мовою. У двох промовах “Про турецьку загрозу” (1543 – 1544) звучать антимагометанські мотиви, порушується питання про визволення з-під турецького ярма південних слов’ян, висловлюються докори польським властям, які не хочуть захищати слов’янські землі від турків і татар. У творах “Про целібат” і “Відступництво Риму” (1547) вступив у суперечку з папою римським, доводячи шкідливість целібату (сам С. Оріховський був одружений), за що його мало не відлучили від церкви. У “Напученні королеві польському Сигізмунду II Августу” відтворена картина суспільно-економічного й політичного становища Польщі середини XVI ст., порушуються питання етичною змісту: засуджується пихатість, користолюбство, хабарництво придворних і підносяться ідеали розуму, людяності, справедливості, доброзичливості, віротерпимості. С. Оріховський написав “Хроніки” (з історії Польщі), “Промову на похоронах Сигізмунда І, листи, діалоги, памфлети на різні теми. Його творам властиві красномовство, полемічний запал, категоричність суджень та оцінок, пафос, іронія. Художній талант письменника був помічений сучасниками, які називали його “руським Демосфеном”, “людиною, що володіла мовою Цицерона”.
Літ.: Сумцое Н. Ф. Станислав Ориховский // Киев. старина. 1888. Кн. 23. Ноябрь; Swiderska П. Stanislaw Orzechowski: The uneasy yars 1550 – 1559 // Polish Review. 1963. T. 7; Наливайко Д. C. Станіслав Оріховський як український латиномовний письменник Відродження // Українська література XVI – XVIII ст. та інші слов’янські літератури. К, 1984; Українські гуманісти епохи Відродження: Антологія: У 2 ч. К., 1995. Ч. 1 – 2.
П. Білоус
Related posts:
- Чернілевський Станіслав Болеславович (народився 6 липня 1950р.) Чернілевський Станіслав Чернілевський Станіслав Болеславович народився 6 липня 1950 р. в с. Жван Муровано-Куриловецького району Вінницької області. Закінчив Вінницький педагогічний інститут. Автор збірки: “Рушник землі”; кіносценаріїв: “Грамотний”, “Просвітлої дороги свічка чорна”. Лауреат премії імені В. Симоненка. Життєвий шлях Станіслава Чернілевського був вельми непростим. Хлопчик залишився без батька у багатодітній родині, тож […]...
- НОВОЛАТИНСЬКА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА НОВОЛАТИНСЬКА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. Генеза новолатинської літератури в Україні пов’язана із західними культурними впливами і з переорієнтацією шкільництва на гуманістичну модель західноєвропейських навчальних закладів. Велику роль у цьому відіграв факт перебування українських земель у складі Речі Посполитої. У XVI ст. латиною писали українські уніати й протестанти. З’являється група письменників – вихідців з Руського воєводства Польського королівства, […]...
- Станіслав Пилипович Людкевич (1879-1979) С. Станіслав Пилипович Людкевич увійшов в історію музичної культури як видатний композитор, музикознавець, фольклорист, педагог і музично-громадський діяч. Митець прожив велике творче життя. Воно розпочалося ще наприкінці ХІХ ст., коли Станіслав Пилипович, щойно приїхавши до Львова, взяв активну участь в організації ювілейного вечора І. Франка. Це було 1898 р. Тоді він виступив як диригент […]...
- Теплота родинного інтиму – СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ – скорочено Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму Хату прив’язала до небес. Станіслав Чернілевський використовує виразну метафору “мотузочком диму / Хату прив’язала до небес”, позначаючи таким чином, що мати розтопила піч і дим піднявся вгору. Весело і з ляком серед печі Полум’я гуляє по гіллю. Ковдрою закутуючи плечі, Мати не […]...
- Теплота родинного інтиму – Станіслав Чернілевський (Народився 1950 року) – Я І СВІТ Станіслав Чернілевський народився на Вінниччині “Я народився поміж двох річок – невеличкою річкою Жван з її мілинами та глибинами та могутнім і тихим Дністром з його вирами та потужною течією, – так поетично починає про себе розповідь сучасний український письменник Станіслав Чернілевський. – Може, через те я так люблю водночас і найтонші, найдрібніші порухи і […]...
- СТАНІСЛАВ ЛЕМ – Хрестоматія з зарубіжної літератури (нар. 1921 р.) Ім’я польського письменника Станіслава Лема добре відоме шанувальникам наукової фантастики. Друкуватися він розпочав тоді ж, коли й класики наукової фантастики в США,- в середині XX ст., в 50-ті роки, ознаменовані на Заході так званою науково-технічною революцією. Як і західні колеги, Лем зображає суспільство майбутнього матеріально забезпеченим. Високорозвинена техніка звільняє людство від важкої […]...
- ВИСПЯНСЬКИЙ, Станіслав (1869 – 1907) ВИСПЯНСЬКИЙ, Станіслав (Wyspianski, Stanislaw, 1869 у Кракові – 1907, там само) – польський письменник, художник та режисер. Йому ставлять в заслугу реформацію польського театру кін. ХГХ – поч. XX ст. Він є найяскравішим представником “младопольської” сцени і одним з найвидатніших польських драматургів у цілому. Станіслав Виспянський народився у Кракові 15 січня 1869 […]...
- Станіслав Лем. Життя і творчість Найбільш відомий у світі польський письменник Станіслав Лем міг би не народитись, якби не один єврейський перукар у невеликому містечку на Західній Україні, який вступився за майбутнього батька майбутнього ж таки письменника, коли червоні провадили того під конвоєм, щоб, як офіцера, розстріляти. Лікаря Самуеля Лема перукар знав ще зі Львова, там і народився Станіслав Лем […]...
- Короткий переказ – Забула внучка в баби черевички – Чернілевський Станіслав Чернілевський Станіслав Забула внучка в баби черевички… Дитячим сміхом бризнувши в зело, За повелінням вікової звички Перекотилось літо за село. Махнуло рученя на бензовозі – І курява вляглась після коліс. А бабка все стояла на дорозі, Хустинкою торкаючись до сліз. І вийшли в небо зорі-жаровички, І тихо бабка посеред села Малесенькі дитячі черевички У спорожнілу […]...
- СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ (Народився 1950 р.) – Я І СВІТ Станіслав Болеславович Чернілевський народився 6 липня 1950 року в селі Жван на Вінниччині. Сім’я була багатодітна. Хлопчик рано залишився без батька, тож довелося здобувати середню освіту в школах-інтернатах. Перебуваючи далеко від родини, завжди сумував за мамою, родинним теплом і затишком. Уже з четвертого класу почав віршувати, ділився на самоті з учнівським зошитом своїми думками та […]...
- ЛЕМ, Станіслав (нар. 1921) ЛЕМ, Станіслав (Lem, Stanistaw – нар. 12.09.1921, Львів) – польський письменник. Народився в сім’ї лікаря. Дитячі та юнацькі роки Лема згодом описав у автобіографічній повісті “Високий замок” (“Wysokizamek”, 1966). Головне місце в повісті відведено зустрічам з великими ідеями в науці та культурі, що справили вплив на формування характеру письменника. Лем намагався показати, як […]...
- ЛЕСЬМЯН, Болеслав Станіслав (1877 – 1937) ЛЕСЬМЯН, Болеслав Станіслав (Lesmian, Boleslaw Stanislaw – 22.01.1877, Варшава – 05.11.1937, там само) – польський письменник. Лесьмян народився у Варшаві. Невдовзі його батько переїхав у Київ, де займав достатньо високу як на ті часи посаду завідувача пенсійної каси Управління Південно-Західної залізниці. Лесьмян рано втратив матір, і його виховувала мачуха. У сім’ї, крім […]...
- РЕЙМОНТ, Владислав Станіслав (1867 – 1925) РЕЙМОНТ, Владислав Станіслав (Reymont, Wladyslaw Stanistaw – 07.05.1867, c. Koбель-Велькі – 05.12.1925, Варшава) – польський письменник, лауреат Нобелівської премії 1924 р. Народився у багатодітній сім’ї сільського органіста. Дитячими захопленнями Реймонта були книги та природа. Світ, навіяний читанням книг, сповнений яскравих барв і невідомих почуттів, світ природи, що оточував родинну домівку Реймонта, – […]...
- Подорож п’ята, або жарти короля Балеріона – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 © Український переклад, Ю. Попсуєнко, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. Цимберський король Балеріон дошкуляв своїм підданим не жорстокістю, а любов’ю до розваг. Знову ж таки – ані бенкетів він не справляв, ані полюбляв нічних оргій; серцеві короля милі були зовсім невинні розваги: то у дзвіночки й молоточки […]...
- Уранові вуха – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 (c) Український переклад, Р. Доценко, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. ————– Жив колись один інженер-космогонік, який розвіював темряву, запалюючи зірки на небі. Прилетів він раз до’ туманності Андромеди, коли та вся ще була повита чорними хмарами. Скрутив великий вир, а коли той почав вихритися, сягнув по свої […]...
- Троє електрицарів – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 (c) Український переклад, Ю. Попсуєнко, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. ————– Жив колись один великий конструктор-винахідник, який невтомно винаходив незвичайні прилади й виготовляв дивовижні апарати. Змайстрував він був собі машинку-пушинку, яка гарно співала, і назвав її пташкою. Печаткою у вигляді сміливого серця був позначений кожен атом, який […]...
- Біла смерть – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, Ю. Попсуєнко, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. ————– Планета Арагена була вибудована зсередини; її володар, Метамерик, простягався в екваторіальній площині поясом на триста шістдесят градусів і був таким чином для своєї держави не тільки володарем, а й притулком. Прагнучи захистити підданий йому люд ентериків від […]...
- Автоматеїв друг – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, Ю. Попсуєнко, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. ————– Один робот, збираючись вирушити в далеку й небезпечну дорогу, прочув про дуже корисний пристрій, названий його винахідником електронним другом. Вирішив робот, що бадьоріше себе почуватиме, маючи приятеля, а тому подався до винахідника й попросив, щоб той розповів […]...
- Професор Доньда – Станіслав Лем Із спогадів Ійона Тихого Цю свою розповідь я вирізьблюю на глиняних табличках, сидячи біля входу моєї печери. Мене здавна цікавило, як писали на табличках вавілоняни, хоч я ніколи не гадав, що самому доведеться це спробувати. Можливо, глина у них була краща, а може, клинопис для цього годився більше, хтозна. Глина у мене розлазиться або кришиться, […]...
- Розповідь другого розмороженого – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 (c) Український переклад, О. Гриценко, 1990. Перекладено за виданням: Stanislaw Lem, Maska, Krakow, 1976. ————– Ми з радістю стаємо перед очі такого шляхетного зібрання, щоб розповісти нашу історію, хоча це й державна таємниця. Та ми її розголосимо з почуття вдячності, сильнішого за державні інтереси. Оцей повний замерзлої цикути келих, що його […]...
- Дві потвори – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, Ю. Попсуєнко, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. Давним-давно серед чорного бездоріжжя, на галактичному полюсі, був самотній зоряний острів із шестірною сонячною системою; п’ять її сонць кружляли кожне само по собі, зате в останнього була планета з вогневих скель, з яшмовим небом, а на планеті набирала […]...
- Велика прочуханка – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 (c) Український переклад, Р. Доценко, 1990. Перекладено за виданням: Stanislaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. ————– Хтось постукав до конструктора Кляпавція, і він, прочинивши двері й вистромивши голову, побачив черевату машину на чотирьох куцих ногах. – Хто ти така і чого тобі треба? – спитав Кляпавцій. – Я Машина Для Виконання Бажань, […]...
- Король Глобарес і мудреці – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Якось король Глобарес, володар Епариди, покликав до себе трьох найголовніших мудреців королівства і сказав їм: – Жахлива моя доля. Бо я пізнав усе, що тільки можливо пізнати; і все, що мені зараз кажуть, на мою думку, пусте, як розколотий дзвін. Мені хочеться здивуватися, а натомість я нуджуся; прагну потрясінь, а звідусіль […]...
- Зі спогадів Ійона Тихого – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, М. Біденко, 1990. Перекладено за виданням: Stanislaw Lem, Maska, Krakow, 1976. Хочете, щоб я знов щось розповів? Авжеж. Он Тарантога дістав уже свого блокнота для стенограми, не квапся, професоре. Правду кажучи, я не знаю нічого, що міг би вам розповісти. Що? Ні – не жартую. Зрештою, можу ж я […]...
- Подорож п’ята “а”, або трурлева консультація – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, Іван Ів. Сварник, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. Недалеко, під білим сонцем, за зеленою зіркою жили собі сталевооки, жили щасливо, бадьоро і сміливо, бо нічого не боялись: ні чвар родинних, ні засад традиційних, ні думок чорних, ні ночей білих, ні матерії й антиматерії, бо мали […]...
- Казка про короля Мурдаса – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, М. Гандзій, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. ————– Після смерті доброго короля Геліксандра трон перейшов до його сина Мурдаса. Це засмутило всіх, бо Мурдас був марнославний і боягузливий. Він звелів, щоб його звали Мурдасом Великим, а сам боявся протягів, духів, воску, бо на натертому воском […]...
- Станіслав Чернілевський. Теплота родинного інтиму, Забула внучка в баби черевички. Настрої і почуття, висвітлені в поезіях (любов, доброта, висока духовність) Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу його творів; розвивати навички виразного читання, коментування поетичних рядків, співвіднесення висловлених у них почуттів зі своїми; виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник; портрет С. Чернілевського; ілюстрації із зображенням неба, […]...
- Радники короля Гідропса – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 (c) Український переклад, М. Біденко, 1990. Перекладено за виданням: Stanislaw Lem, Maska, Krakow, 1976. ————– Хочете, щоб я знов щось розповів? Авжеж. Он Тарантога дістав уже свого блокнота для стенограми, не квапся, професоре. Правду кажучи, я не знаю нічого, що міг би вам розповісти. Що? Ні – не жартую. Зрештою, можу […]...
- Розповідь першого розмороженого – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, О. Гриценко, 1990. Перекладено за виданням: Stanislaw Lem, Maska, Krakow, 1976. ————– – Погляньте на мене: перед вами – невситимий артист-перкусист, і від цього – все моє лихо. Ще шмаркатим малюком виявив я свій талант, тарабанячи по чому попало і пробуджуючи в кожній речі властивий їй тон. У нашому […]...
- Подорож перша, або гарганціянова пастка – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, Ю. Попсуєнко, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. Коли у Всесвіті не було ще такого безладдя, як нині, і всі зірки стояли рядочком одна за одною, так що їх легко можна було полічити зліва направо чи згори донизу, причому більші й блакитніші зірки групувались окрема, а […]...
- Подорож третя, або дракони ймовірності – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, Ю. Попсуєнко, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. Трурль і Кляпавцій були учнями великого Кереброна Емтадрати, що у Вищій Неантичній Школі сорок сім років викладав Загальну Теорію Драконів. Відомо, що драконів не існує. Така примітивна констатація могла б задовольнити пересічний інтелект, але не науку, бо Вища […]...
- ПОВЕРНЕННЯ З ЗІРОК – СТАНІСЛАВ ЛЕМ – Хрестоматія з зарубіжної літератури (Уривки) Я не мав із собою ніяких речей. Мені сказали, що не потрібно. Вже в самому проході, під черевом корабля, Абс подав мені руку і багатозначно посміхнувся: – Тільки обережно… Я пам’ятав про це і не сплющив йому пальців. Він хотів іще щось сказати, але я не дав йому вимовити й слова… Я поклав руки […]...
- Казка про цифрову машину, що змагалася з драконом – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, Ю. Попсуєнко, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. ————– Король Полеандр Партобон, володар Кіберії, був преславним воїном, а що він з повагою ставився до методів новітньої стратегії, то найбільше як воєнне мистецтво цінував кібернетику. В його королівстві повно було мислячих машин, бо Полеандр вмонтовував їх скрізь, […]...
- ТЕПЛОТА РОДИННОГО ІНТИМУ – СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ (Народився 1950 р.) – Я І СВІТ Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму Хату прив’язала до небес. Весело і з ляском серед печі Полум’я гуляє по гіллю. Ковдрою закутуючи плечі, Мати не пита, чому не сплю. Вже однак зникає гіркотина, Не катує серце печія. Знову я – малесенька дитина, Мати знає більше, аніж я. Матері […]...
- Скорочено – ЗАБУЛА ВНУЧКА В БАБИ ЧЕРЕВИЧКИ… – СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ – 6 КЛАС Забула внучка в баби черевички… Дитячим сміхом бризнувши в зело, За повелінням вікової звички Перекотилось літо за село. Махнуло рученя на бензовозі – І курява вляглась після коліс. А бабка все стояла на дорозі, Хустинкою торкаючись до сліз. І вийшли в небо зорі-жаровички, І тихо бабка посеред села Малесенькі дитячі черевички У спорожнілу хату занесла. […]...
- СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ – ЗАГАДКОВА, ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Подумаймо разом Чи Павлик був самотнім? Хто його найбільше любив і турбувався про нього? Як це описав С. Черкасенко? Щаслива та людина, яка має рідних, близьких людей, – вона зможе легше долати труднощі на життєвій дорозі, які б випробування і перешкоди на ній не виникали. Ти погоджуєшся з цією думкою? Кожна людина повинна мати свою […]...
- Скорочено – ТЕПЛОТА РОДИННОГО ІНТИМУ… – СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ – 6 КЛАС Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму Хату прив’язала до небес. Весело і з ляком серед печі Полум’я гуляє по гіллю. Ковдрою закутуючи плечі, Мати не пита, чому не сплю. Вже однак зникає гіркотина, Не катує серце печія. Знову я – малесенька дитина, Мати знає більше, аніж я. Матері […]...
- Рятуймо Космос (Відкритий лист Ійона Тихого) – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, М. Біденко, 1990. Перекладено за виданням: Stanislaw Lem, Opwiadania wybrane, Krakow, 1975. Після тривалого перебування на Землі я зібрався в дорогу, щоб оглянути найулюбленіші місця моїх давніх експедицій – кулясті скупчення Персея, сузір’я Тельця і велику зоряну туманність біля ядра Галактики. Скрізь я побачив зміни, про які мені тяжко […]...
- Подорож сьома, або як власна досконалість привела Трурля до біди – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 © Український переклад, Іван Ів. Сварник, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. Всесвіт нескінченний, але і обмежений, а тому промінь світла, хоч би в який бік спрямувався, через мільярди століть, якщо матиме досить сили, повернеться до вихідного пункту. Так само буває і з чутками, що кружляють поміж зірок […]...
- ЗАБУЛА ВНУЧКА В БАБИ ЧЕРЕВИЧКИ… – СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ (Народився 1950 р.) – Я І СВІТ Забула внучка в баби черевички… Дитячим сміхом бризнувши в зело, За повелінням вікової звички Перекотилось літо за село. Євген Лещенко. Добрий вечір, бабусю… Махнуло рученятко в бензовозі І курява вляглась після коліс. А бабка все стояла на дорозі, Хустинкою торкаючись до сліз. І вийшли в небо зорі-жаровички, І тихо бабка посеред села Малесенькі дитячі черевички […]...