Органічна хімія: визначення

Органічна хімія – це хімія сполук вуглецю. Атоми вуглецю можуть зв’язуватися один з одним, утворюючи ланцюжки або цикли. Тому в оточуючому нас світі міститься близько декількох мільярдів різних хімічних органічних сполук.

Доведено, що міцність зв’язку С – С можна зіставити з міцністю зв’язку З – О. Можна розглянути приклад зв’язку Si – O, Si – Si. Остання набагато слабкіше.

Тому вуглець може утворювати не одну, а цілих 3 різновиди гібридизації орбіталей:

    – sp3-гібридизація: 4 гібридних орбіталі, розташованих у формі тетраедра; – sp2-гібридизація: 3 гібридних орбіталі, що знаходяться в одній площині, в поєднанні з негибридная р-орбиталью, яка знаходиться над і під площиною, дає кратну зв’язок; – sp-гібридизація: гібридні орбіталі, які мають лінійну орієнтацію, пов’язані з 2-ма негидридными р-орбіталей, які перебувають під і над площиною утворюють 2 π-зв’язку.

Атоми вуглецю можуть легко утворювати подвійні й потрійні зв’язки не тільки один з одним, але і з іншими хімічними елементами.

Основну теорію хімічної будови органічних сполук розробив і представив на міжнародному з’їзді натуралістів у 1861 році російський учений А. М. Бутлеров.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Органічна хімія: визначення