Органи виділення людини
Значення виділення. В результаті біологічного окислення в тканинах утворюються продукти розпаду: вуглекислий газ, вода, солі азоту, фосфору та інші речовини. Пари води і вуглекислий газ видаляються з організму легенями. Рідкі продукти розпаду, що містять атоми азоту, сірки, фосфору і деякі інші, виводяться з організму нирками і частково потовими залозами. Надлишки цих речовин шкідливі для організму, їх вміст у плазмі крові може коливатися лише в невеликих межах. Через шлунково-кишковий тракт видаляються жовчні пігменти і солі важких металів.
Основна функція органів виділення – підтримання сталості внутрішнього середовища організму, і перш за все плазми крові.
Органи сечовиділення – це нирки, сечові шляхи – сечоводи, сечовий міхур і сечівник (рис. 115). Кров приходить в нирки по ниркових артеріях. У нирках вона очищається від непотрібних речовин і по нирковим венах надходить назад в кровотік. Непотрібні речовини фільтруються нирками і у вигляді сечі по сечоводу потрапляють в сечовий міхур. Вихід з нього в сечовипускальний канал закритий сфінктером – круговим м’язом, яка розслабляється лише в момент сечовипускання. При цьому стінки сечового міхура скорочуються і виштовхують сечу назовні.
Будова і робота нирок. Нирки – це парні органи бобовидной форми (рис. 116). Увігнуту частину, звернену до хребта, називають воротами нирки. У ворота кожної нирки входить потужна ниркова артерія, що несе неочищену кров, а виходять з них парні ниркові вени і сечовід. Відня несуть очищену від рідких продуктів розпаду кров у нижню порожнисту вену, а сечовід – речовини, що підлягають видаленню, в сечовий міхур.
У кожній нирці розрізняють зовнішнє коркову речовину і внутрішня мозкова речовина. Остання складається з ниркових пірамід (рис. 117). Їх підстави примикають до коркової речовини нирки, а вершини направлені в ниркову миску – резервуар, де збирається сеча перед надходженням в сечовід.
Нефрони. У кожній нирці нараховують близько мільйона мікроскопічних одиниць, в яких відбувається фільтрація плазми крові. Їх називають нефронами. Нефрон складається з капсули, яка переходить у тонкий і довгий звивистий каналець (рис. 118). Капсула нефрона нагадує келих з двома стінками. Щілина між ними (порожнину капсули) повідомляється з канальцем.
У капсулі відбувається фільтрація крові: частина плазми крові проходить через стінку кровоносної судини в щілину капсули. В артеріолах залишаються формені елементи і білки. У каналець нефрона потрапляють вода, продукти розпаду – сечовина, солі сечової, фосфорної і щавлевої кислот, карбонати, а також поживні речовини – глюкоза, амінокислоти, вітаміни. Всі ці речовини становлять первинну сечу, яка за своїм складом мало відрізняється від плазми крові. Первинна сеча просувається уздовж канальця, тут з неї назад у кров всмоктуються всі потрібні організму речовини, в тому числі і велика частина води. У канальце залишається те, що організму не потрібно. Все це становить вторинну, або кінцеву, сечу. З звивистих канальців сеча надходить у збірні трубочки, які об’єднуються і виносять вторинну сечу до верхівок ниркових пірамід. Кожна піраміда має кілька точкових отворів, через які сеча потрапляє в ниркову миску.
Ниркові капсули і частина звивистих канальців знаходяться в кірковій речовині нирки. Мозкова речовина нирок утворено в основному звивистих канальців і колективними трубочками. Щоб утворився 1 л вторинної сечі, через ниркові канальці повинно пройти до 125 л первинної сечі (124 л всмоктується назад).
Вторинна сеча являє собою концентрований розчин солей сечової, щавлевої, фосфорної та інших кислот, а також сечовини.
Попередження ниркових захворювань. Порушення роботи нирок призводить до зміни складу внутрішнього середовища організму, а це порушує обмін речовин і роботу органів. Тому захворювання нирок небезпечні для життя.
При пошкодженні ниркових капсул в канальці потрапляють білки і формені елементи крові. Вони не можуть повернутися назад у кров і віддаляються разом з сечею. При пошкодженні канальців порушується зворотне всмоктування необхідних організму речовин, і вони в надмірній кількості виводяться з організму. У результаті в організмі виникає їх недолік. Порушення фільтрації води призводить до набряків.
Слід пам’ятати, що через нирки багаторазово проходить вся наявна в організмі кров. Тому будь-які шкідливі речовини, навіть якщо вони знаходяться в крові в невеликій кількості, діють на клітини нефронів, порушуючи їх роботу. До такого роду речовин відносяться алкоголь, речовини, що містяться в гострої та пряної їжі (наприклад, оцет, перець, гірчиця), надлишок кухонної солі.
Оскільки через нефрони проходить вся кров організму, в нирки можуть потрапляти і хвороботворні мікроорганізми – з каріозних зубів, з мигдаликів при хронічному тонзиліті.
При порушенні правил особистої гігієни і при охолодженні нижньої частини тіла інфекція може поширюватися і вгору по сечових шляхах – від сечівника до сечового міхура, а потім по сечоводу – до нирок (рис. 119).
Порушення обміну речовин або надмірне споживання їжі, що містить солі щавлевої, сечової і фосфорної кислот, так само як і затримка сечовипускання, може призвести до появи каменів у нирковій мисці або сечовому міхурі, що може стати причиною сечокам’яної хвороби (рис. 120, 121).
(2 votes, average: 3.50 out of 5)