Опис і аналіз роману “Франкенштейн, або сучасний Прометей”
“Франкенштейн, або сучасний Прометей” – роман англійської письменниці М. Шеллі. Написаний в 1818 р Це було її перше творіння, що стало, як показав час, головним в її житті. Воно поєднало в собі дві потужні традиції. По-перше, традицію проблемно-філософського роману Просвітництва, який вже не був популярний в Західній Європі, але на якому виросла Шеллі, дочка відомого публіциста, філософа і романіста Вільяма Годвіна, який мріяв про перебудову життя відповідно до вимог розуму і справедливості. І, по-друге, що увійшла в силу і вельми популярну протягом декількох десятиліть традицію “готичного” роману, оповідав про лиходіїв-велетнів або непізнаних темні сили, що загрожували людству бідами, а то і загибеллю. Написання роману передував побачений автором сон про ожилу штучну людину.
Герой роману, сучасний Прометей, за визначенням Шеллі, – молодий швейцарський вчений Віктор Франкенштейн, який від природи наділена яскравим талантом і невгамовним жагою знань. Він закоханий в науку. Фізика, хімія розбурхують його уяву. Вчені, які зуміли проникнути в таємниці природи, викликають його захоплення, бо вони “беруть верх небесним громом, можуть відтворити землетрус і навіть кидають виклик невідомому світу…” І він теж мріє про науковий подвиг на благо людства.
Франкенштейн досягає своєї мети і створює штучний організм, подібний людині, проте його наукова перемога не приносить йому радості. Створений ним могутній велетень входить в світ з надією послужити людям, здружитися з ними, але, не знайшовши собі серед них місця, стає ворогом людства і перші свої удари обрушує на свого творця. Геніальне відкриття Франкенштейна обертається проти нього ж, так як гинуть найближчі йому люди. На власному досвіді він переконується, що оспіване просвітителями всесилля розуму таїть в собі не тільки благо, але і зло. Витративши чимало часу на створення штучної людини, життя Франкенштейн присвячує його знищення, думаючи таким чином спокутувати свою провину перед людством. Однак не в покаянні головна ідея роману Шеллі, вона – в відповідальності вченого за своє відкриття. Слухаючи пристрасну сповідь створеного ним і гнаного людьми велетня, Франкенштейн це розуміє: “Я вперше усвідомив борг творця перед своїм творінням і зрозумів, що повинен був забезпечити його щастя, перш ніж звинувачувати в лиходійствах”.
Франкенштейн вмирає, несучи з собою таємницю свого відкриття. Створене ним подобу людини, готуючи собі похоронне багаття, проклинає себе і свого творця. Віра у всесилля людського розуму поєднується в романі Шеллі з явними сумнівами в необхідності рішучого, “революційного” втручання людини в існуючий порядок речей.
Якщо спочатку роман “Франкенштейн, або сучасний Прометей” був сприйнятий як цікаве читання, то з часом образ знайшов символічне значення. Уже в Наприкінці 1820 року, коли на парламентських дебатах в Англії йшлося про рабовласництво в Вест-Індії, один з державних діячів порівняв доведених до відчаю рабів з творінням Франкенштейна, який вбив свого творця. З тих пір ім’я героя стало прозивним для людини, який створив щось таке, з чим не в силах впоратися. Роман Шеллі поклав початок плідної літературної традиції, що знайшла продовження в творчості Г. Уеллса, М. А. Булгакова і багатьох інших письменників.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)