Ольга КОБИЛЯНСЬКА (1863-1942) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст
■ Ольга Кобилянська
Ольга Юліанівна Кобилянська народилася 27 листопада 1863 року в містечку Гура-Гумора на Південній Буковині (у той час – Австро-Угорщина, тепер Румунія) в сім’ї службовця. В особистості письменниці поєдналися впливи різних культур: її батько був українцем, мати походила з німецько-польського роду. Батькова служба потребувала частих переїздів. У різний час родина Кобилянських жила в містах Сучаві й Кімполунзі, у селі Димці, а з 1891 року в Чернівцях.
Перебування в Кімполунзі (тепер Румунія) пов’язане з навчанням О. Кобилянської в чотирикласній німецькій школі (1873-1877). Прагнення надалі здобувати освіту наштовхнулося на перешкоди матеріального плану. У родині Кобилянських було семеро дітей (п’ятеро синів і дві доньки) – не всі могли сподіватися на здобуття бажаного фаху.
У творчому становленні О. Кобилянської багато важила самоосвіта. Естетичні смаки письменниці формувалися під дією різних впливів. Її цікавили європейські малярство, музика, література й філософія. Вона поєднала інтерес до фемінізму з поглядом німецького філософа Ф. Ніцше на духовний аристократизм як вище покликання людини.
Поезія стала раннім, юнацьким захопленням О. Кобилянської. А вже починаючи з 80-х років вона віддала перевагу прозі (молода авторка писала спочатку німецькою мовою). Роль української літераторки далася О. Кобилянській нелегко й не одразу. Довелося покращувати знання української мови. До того ж не всім критикам припала до смаку тематика її творів. А проблеми, пов’язані з боротьбою жінок за свої громадянські права, навіть сприймалися з певним упередженням.
Надіслане до альманаху “Перший вінок” оповідання “Вона вийшла заміж” було відхилене. Згодом на основі цього твору О. Кобилянська написала повість “Людина”, із якою дебютувала як українська авторка. Повість вийшла в журналі “Зоря” в 1894 році. Відтоді твори письменниці регулярно з’являлися на сторінках українських видань. Межа XIX-XX століть стала найбільш продуктивним періодом її діяльності. Побачили світ “Impromptu phantasie”, “Битва”, “Царівна”, “Некультурна”, “Valse mélancolique”, “Земля”, “За готар”, “Ніоба”, “В неділю рано зілля копала” та ін. Появу повістей та оповідань О. Кобилянської критики спершу зустріли не дуже прихильно. Як писала дослідниця С. Павличко, “еони багато чого не сприйняли в її творах, зокрема її “Німеччини” – німецького впливу на її мову, німецької лектури, яка навіяла чимало з її ідей”.
Наступний період життя письменниці не був настільки насиченим, як попередній. Перша світова війна та її наслідки відчутно змінили європейське культурне життя. Проблеми, що колись вражали своєю новизною, дуже швидко застаріли й відійшли на задній план разом із людьми, які їх порушували.
Революція в Російській імперії, розпад Австро-Угорщини, низка інших масштабних змін у громадському й культурному житті перетворили колись актуальні ідеї на питання вчорашнього дня. До літератури прийшли інші люди, сформовані новим часом. У цій ситуації О. Кобилянська ще за життя потрапила до кола літературних класиків.
Після розпаду Австро-Угорщини Буковина ввійшла до складу Румунії. Перебуваючи в Чернівцях, О. Кобилянська підтримувала творчі контакти з літераторами України.
■ Леся Українка та Ольга Кобилянська (Віра Баринова-Кулеба, 1982)
Тоді вийшло зібрання її творів у дев’яти томах та кілька окремих видань. Початок Другої світової війни письменниця зустріла в Чернівцях. Померла О. Кобилянська 21 березня 1942 року.
Коментар фахівця
Панно Ольга Кобилянська – найближча землячка Федьковича, бо зросла так же в буковинських горах. Початкову освіту отримала в німецькій школі, а потім доповнила її читанням книжок головно в німецькій мові, якою спочатку писала свої твори та пише часом і тепер, бо знає цю мову дуже добре і має літературні зв’язки в німецькій Австрії та Німеччині, де ті твори здобули в собі велику пошану нарівні з кращими творами німецької модерни. Цієї “Німеччини” не можуть простити д. Кобилянській її земляки, бо німецький вплив справді досі знати на її стилі, але ж якщо німецька мова і справді була шкідлива для стилю писательки, то зате вона була їй дуже корисна для загального розвитку і врятувала її думку від сну в маломіщанському та дрібно-урядницькому околі малого міста, де єдиним осередком культури була німецька бібліотека. Отже, “Німеччина” відкрила писательці нашій світ ідей, познайомила її з світовою літературою і навчила любити і розуміти хист.
Леся Українка
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку компетентність
1. Яку оцінку стилю О. Кобилянської дала Леся Українка? Які негативні та позитивні впливи німецької мови на творчість письменниці відзначила славетна українська поетеса?
2. Запишіть відомості про життя письменниці в зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми).
(2 votes, average: 4.00 out of 5)