ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – БАРД НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст
√ Влучно назвав Максим Горький “бардом національного відродження” представника символізму Олександра Олеся (справжнє ім’я – Олександр Іванович Кандиба, 5 грудня 1878 р., Крига, Сумщина – 22 липня 1944 р., Прага, Чехія) – прозаїка, поета і драматурга.
√ Серед основних творів варто назвати збірки “З журбою радість обнялась”, “Княжа Україна”, драматичну поему “Ніч на полонині”, драматичний етюд “По дорозі в Казку”.
! Становлення Олександра Кандиби як поета відбувається в час революційного піднесення визвольного руху. У поемі “На зелених горах”, яка з’явилася у 1915 р. після поїздки Гуцульщиною, добре видно асоціацію “краіни див” з вільним духом українського народу.
! О. Олесь зробив внесок в українську мариністичну поезію віршами “Мов келих срібного вина”, “Італійська ніч підкралась”, “В долині тихий сон летить”.
! Емігрантське життя і туга за рідним краєм передані у віршах збірок “Чужиною” (1919), “Кому повім печаль мою” (1931):
“Душа розірвана, як рана…”.
! Багато творів було написано Олександром Олесем для дітей: “Ялинка”, “Поєдинок”, “Рак-рибалка”, “Вовченя”, “Іменини”, поеми “Грицеві курчата”, “Водяничок”; драми-казки, інсценізації за українськими народними казками.
– Ліричний твір “Чари ночі” (1904, збірка “З журбою радість обнялась”) за жанром – романс, який згодом став популярною піснею, належить до інтимної (любовної) лірики (написаний ямбом, римування перехресне).
√ Мотив поезії – захоплення красою кохання і красою життя.
Ідея – заклик насолоджуватися красою життя, любити його, цінувати кожну його мить.
√ Засоби художнього увиразнення:
– обрамлення, паралелізми (“людина – природа”);
– антоніми: “Сміються, плачуть солов’ї…”;
– контраст: “Гори! – життя єдина мить, / Для смерті ж – вічність ціла…”;
– метафори: “тут ллються пахощі густі, там гнуться верби п’яні”, “солов’ї… б’ють піснями в груди”;
– персоніфікація образу весни як символу краси, оновлення: “весна іде назустріч нам”, “весна бенкет справляє”.
– Ліричний вірш “О слово рідне! Орле скутий!..” (1909, збірка “Будь мечем моїм…”, патріотична лірика, написаний ямбом, римування кільцеве) за жанром – медитація, своєрідне осмислення ролі рідного слова і митця в долі народу.
√ У вірші “промацується” пульсація потужного патріотичного почуття, турбота про долю рідного слова, “чужинцям кинутого на сміх”.
√ Композиція: три частини, що працюють як теза, антитеза і синтез.
√ Засоби художнього увиразнення:
– риторичні вигуки і звертання;
– емоційно насичені пейзажні порівняння;
– метафоричні епітети: співочий грім, шовковий спів, левій рев Дніпра;
– міфологічно-біблійні символи: меч – символ войовничої грані українського слова; сонце – символ миролюбної, творчої властивості мови; судні дощі;
– анафора: “О слово рідне!” – увиразнює композиційну єдність і змістову наповненість;
– наскрізна антитеза: розгортання сюжету.
! У вірші поет висловлює творче кредо. “О слово! Будь мечем моїм! / Ні, сонцем стань! / Вгорі спинись, / Осяй мій край і розлетися / Дощами судними над ними…”.
Related posts:
- “Бард національного відродження” (Микола Неврлий) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років Естетичні особливості поетики. Олександр Олесь як лірик розвивався в річищі символізму – однієї з течій модернізму в західноєвропейському письменстві, в унісон з якою відбувалися художні шукання багатьох українських митців. Характерні ознаки символізму – бунт проти антилюдя – ного суспільства, культивування екзотичних і заборонених тем, підкреслене естетство, посилена увага до підсвідомого, створення особливої метамови символів. На […]...
- Журба і радість – Олександр ОЛЕСЬ (1878-1944) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Невеликий за обсягом вірш на дві строфи й два місткі символи. В уяві ліричного героя “журба” і “радість” обертаються на універсальні рушії самого життя, протиставляються й парадоксальним чином поєднуються в складному переживанні. Здається, самого героя раптово охоплює емоційне осяяння-прозріння. Піднесена тональність, дивна суміш здивування й захоплення характеризують його почуття. Журба і радість, сльози і сміх, […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – М. ВОРОНИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1. Чи легко бути лідером? (За драматичним етюдом О. Олеся “По дорозі в Казку”.) 2.Експресія у виявленні патріотичних та інтимних почуттів у поезіях Олександра Олеся. 3. Життя і творчість Олександра Олеся. 4.Збірка О. Олеся “З журбою радість обнялась…” – ліричний документ епохи. 5.У чому ж сила слова? (За поезією О. Олеся “О слово рідне! Орле […]...
- Теорія літератури. ДРАМАТИЧНИЙ ЕТЮД – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Драматичний етюд (з грецьк. drama – дія, сценічний твір; фр. etude – вивчення, дослідження, нарис) – невеликий за обсягом одноактний віршований чи прозовий драматичний твір, події якого мають драматичний характер. Автор у драматичному етюді створює філософсько-ліричні настроєві “картинки” життя й виявляє в них загальнолюдські цінності (“Трагедія серця”, “По дорозі в Казку”, “Танець життя” Олександра Олеся). […]...
- ЗНО – Олександр Олесь – Література XX ст (справжнє ім’я – Олександр Іванович Кандиба) Український поет, драматург, прозаїк, перекладач. З 1919р. в еміграції. Головною темою його збірок стає туга за Україною. Помер у Празі в липні 194. p.. отримавши звістку про те, що нацисти закатували в концтаборі Заксенхаузен його сина – письменника Олега Ольжича. Основні твори: “З журбою радість обнялась” (1907), “Княжа Україна”(1920), […]...
- Тема 21. Олександр Олесь – Література XX ст (справжнє ім’я – Олександр Іванович Кандиба) Український поет, драматург, прозаїк, перекладач. З 1919 р. в еміграції. Головною темою його збірок стає туга за Україною. Помер у Празі в липні 1944 р., отримавши звістку про те, що нацисти закатували в концтаборі Заксенхаузен його сина – письменника Олега Ольжича. Основні твори: “З журбою радість обнялась” (1907), “Княжа […]...
- Неоромантичні, символістські тенденції у збірці З журбою радість обнялась… – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ “З журбою радість обнялась…” (1907) – перша збірка віршів Олександра Олеся, яка відразу принесла йому читацьке визнання. Радість і журба, сподівання й розчарування, почуття щастя й біль розлуки – ці стани людської душі проймають його творчість. Модерністське світобачення поета художньо виявилося у контрастах природи і людської долі. Сила контрастів і порівнянь, до яких вдавався поет, […]...
- Короткий переказ – З журбою радість обнялась… – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам. Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе – І струмінь власної душі Улий в […]...
- О слово рідне! Орле скутий!.. – Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. ПРО ТВІР Рід […]...
- Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Двадцять п’ять останніх років життя поет Олександр Олесь жив поза межами України. Його повернення додому було поступовим. У роки незалежності твори Олександра Олеся увійшли до шкільних підручників із літератури 2014 року соціальні мережі заповнив його вірш “Європа мовчала”, написаний ще 1931 року. Справжнє прізвище – Олександр Іванович Кандиба. Олесем його називала дружина. Тому поет почав […]...
- “І задзвеніли в серці звуки” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі!.. Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі. (Олександр Олесь) Олександр Олесь – талановитий поет, драматург, яскравий представник символізму в літературі, який збагатив її задушевністю, ніжними почуттями і багатою внутрішньою силою, виразивши українську філософію буття, глибокий гуманізм. Він європеїзував українську лірику, став […]...
- ВЕСНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей “Теплінь. Весна іде!” – Сказала так бабуся. Весна іде? Та де? Коли в вікно дивлюся – Аж справді йде весна. Ось стала біля ставу, Всміхнулася ясна І кинула купаву. Купава розцвіла, На хвилях загойдалась. Весна ж у ліс пішла, Ішла і усміхалась. Дерева ожили! Весна їх всіх вітала І листом із поли Їх рясно обсипала. […]...
- Літературна діяльність – Олександр ОЛЕСЬ (1878-1944) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Ще навчаючись у хліборобській школі, поет брав активну участь у випуску рукописних журналів, до яких подавав власні твори. У 1903 році побував на відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві, де зібралися відомі письменники. Познайомився з багатьма українськими митцями, почав планувати й власну літературну кар’єру. А в 1906 році вже підготував до друку поетичну збірку “З […]...
- “В мене крила, в крові – огонь, в душі – любов” (поет Олександр Олесь) – твір з української літератури Тривалий час творчість видатного українського поета Олександра Олеся була мало відомою широкому колу читачів, адже він був поетом-емігрантом. Змушений виїхати за кордон у 1919 році, Олесь так більше і не побачив рідної землі, адже там його чекали не визнання і слава, а табори і загибель. Його поезія не вкладалася в рамки вимог радянської влади до […]...
- О слово рідне! Орле скутий!.. – поетичне осмислення ролі рідного слова в долі народу – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Вірш “О слово рідне! Орле скутий!..” (1907), що увійшов до збірки “Будь мечем моїм” (1909) – це зразок громадянської лірики, пристрасний гімн рідному слову. Поезія побудована як монолог-звертання ліричного героя до рідного слова. Громадянський пафос вірша поєднано з глибокою задушевністю, ліричністю. Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь возвеличує рідне слово, яке допоможе […]...
- “Згоріть у житті – єдине щастя!” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років У річищі розвитку західноєвропейської символістичної драматургії яскраво розвивався Олександр Олесь, виступаючи провідником символістських форм в українській драмі. У п’єсах він залишився неперевершеним ліриком, висвітливши духовне обличчя героїв, протиставивши антигуманиий світ їх світлим мріям і сподіванням. Він поєднав символістську поетику з неоромантичним змалюванням героя, що засвідчила новаторська книга “Драматичні етюди” (1914). Олесь-символіст утвердив новий жанровий різновид […]...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ ЛІРИКА СЕРЦЯ Олександр Олесь уже назвою першої книжки – “З журбою радість обнялась” (1907) – вказав на мотиви й тональність своєї ліричної творчості. Заголовні образи сконцентрували в собі розмаїтий спектр почуттів, переживань, настроїв особистості, дуже індивідуальних, притаманних тільки їй. Та сила метафоричної образності така значна, що за коханням чи зненавистю, надією чи сумнівами, розкриленою свободою душі чи […]...
- “Муза гніву, помсти і обурення” (Сергій Єфремов) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років У творах Олександра Олеся особистісні мотиви перепліталися з громадянськими, що засвідчила збірка “З журбою радість обнялась”, своєрідний ліричний документ епохи, думок і настроїв людини, яка усвідомила свою неповторність. Назва об’єднала протилежні поняття, що увиразнюють контрастність відчуттів і уболівань ліричного героя, його сподівання і розчарування, щастя і біль розлуки. Поезія “З журбою радість обнялась” – це […]...
- О слово! Будь мечем моїм! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ У збірці “Будь мечем моїм!” поет, розвиваючи традицію Т. Шевченка й Лесі Українки, гостро порушує проблему рідного слова, щиро захоплюється й гнівно картає колонізаторів, які його нищать, і своїх безбатченків, котрі його зневажають. Цей мотив віртуозно розкритий у поезії “О слово рідне! Орле скутий!..”. Вірш буквально пульсує потужним патріотичним почуттям, яке особливо посилюють риторичні вигуки […]...
- Поетична спадщина Олександра Олеся – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Творчий шлях Олександра Олеся тривав понад сорок років. Літературознавці виокремлюють два періоди творчості. У перший період (1905-1921) з’явилися збірки “З журбою радість обнялась” (1907), “Поезії. Книга II” (1909), “Поезії. Книга III” (1911), якими Олесь утвердився як поет-символіст. На формування естетичних смаків Олександра Олеся великий вплив мала західноєвропейська поезія, зокрема лірика таких символістів, як Стефан Малларме, […]...
- Прихований богатир (Олександр Олесь “Микита Кожум’яка”) – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Люди часто судять про інших, спираючись на своє перше враження. Але не завжди такі міркування виявляються правильними. Багато людей пізніше змінюють свою думку, бачачи чемність та хоробрість, яких не помічали раніше. Знаю одного героя, про якого перша думка також була несправедливою. Микита Кожум’яка – людина, про яку одразу не скажеш, що вона дужа та розумна. […]...
- Чари ночі – Олександр Олесь (1878-1944) – Образне слово поетичного модернізму Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її,- Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе – І струмінь власної душі Улий в шумляче море. Лови […]...
- Яка краса: відродження країни! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Яка краса: відродження країни! Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів, Мовчали десь святі під попелом руїни, І журно дзвін старий по мертвому гудів. Коли відкільсь взялася міць шалена, Як буря, все живе схопила, пройняла,- І ось, – дивись, в руках замаяли знамена, І гімн побід співа невільна сторона. Так спить орел, – […]...
- О СЛОВО РІДНЕ! ОРЛЕ СКУТИЙ!.. – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ: РАДІСТЬ І ЖУРБА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Як ви знаєте, розвиток модернізму в Європі привів до пошуків нових засобів художнього відображення дійсності. Для української літератури наприкінці XIX ст. ця проблема набуває особливої ваги. Багатьом українським поетам початку XX ст. бракує оригінальних виражальних засобів для відтворення ліричного переживання, часто вони обмежені традиційними, узагальненими й декларативними образами. Олександр Олесь відчуває необхідність європеїзації української літератури, […]...
- Життєвий і творчий шлях – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Життєвий і творчий шлях Майстер віршової форми і легких граціозних пісень. Дмитро Донцов Олександр Кандиба (псевдонім – Олександр Олесь) народився 5 грудня 1878 р. на хуторі Кандиби недалеко від Білопілля на Сумщині. Є припущення, що його родовід сягає корсунського, а згодом ніжинського полкового обозного Федора Кандиби. Батько Іван займався рибним промислом в Астрахані, де й […]...
- Поет-лірик Олександр Олесь Cкладним і суперечливим був життєвий і творчий шлях талановитого українського поета-лірика Олександра Олеся, який увійшов у літературу напередодні революції 1905-1907 рр. Народився О. Олесь (справжнє ім’я і прізвище Олександр Іванович Кандиба) 4 грудня 1878 року в селі Верхосулі поблизу Білопілля на Сумщині. Тут минало й дитинство майбутнього поета. Від природи чутлива до краси душа малого […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – М. ВОРОНИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1.Представником якої течії модернізму був Олександр Олесь? 2.Назвіть характерні ознаки символізму. Бунт проти антилюдяного суспільства, переважання творів екзотичної та забороненої тематики, надмірна увага до підсвідомого, широке використання мови’ символів. 3.Які чинники вплинули на формування Олеся як символіста? Передусім це вплив попередників, використання ними образів-символів фольклору, християнської символіки та народної міфології. У творчості письменника предмети навколишньої […]...
- Олександр ОЛЕСЬ (1878-1944) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Олександр Олесь Олександр Іванович Кандиба (Олександр Олесь – літературний псевдонім) народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля Харківської губернії (нині – Сумська область). Батьків рід був чумацьким, материн – селянський. Батько майбутнього поета працював на рибних промислах на Волзі, де й загинув, коли Олександрові виповнилося 11 років. Мати залишилася “з трьома дітьми й […]...
- Знайомство здалеку і зблизька – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ (Олександр Іванович Канди ба) 5 грудня 1878 – 22 липня 1944 З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! В обіймах з радістю журба. Одна летить, друга спиня… І йде між ними боротьба, І дужчий хто – не знаю я.. Олександр […]...
- Олександр Олесь (1878-1944) – Образне слово поетичного модернізму Олександр Олесь Олександр Іванович Кандиба (Олександр Олесь – літературний псевдонім) народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля Харківської губернії (нині – Сумська область). Батьків рід був чумацьким, материн – селянський. Батько майбутнього поета працював на рибних промислах на Волзі, де й загинув, коли Олександрові виповнилося 11 років. Мати залишилася “з трьома дітьми й трьома […]...
- Проблема національного відродження у поезіях Павла Тичини Па початку XX століття в українській поезії повіяло свіжими вітрами. Бурхливе життя 20-30 років розбудило приспані віками творчі можливості українського піролу, перед яким розкрилися (хоч на дуже короткий час) небачені досі перспективи самоствердження, національного відродження. Українські поети відроджували глибинну історичну пам’ять свого народу, будили його національну свідомість. Важливе місце серед них займає Павло Тичина. Ще […]...
- СНІГУРІ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей Звідкіль гості налетіли Стоголосим табуном І розсипалися в полі Над розсипаним зерном? Заспівали, задзвеніли, Мов заграли кобзарі… Де взялась весела зграя, Жарогруді снігурі. Ось вони на сніг упали І розквітли, як квітки… На городах мак рожевий Так заквітчує квітки. Нагло враз табун крилатий Небезпечне щось почув, Вгору знявсь, і дуб гіллястий В кущ троянди обернувсь. […]...
- ДВА ХЛОПЧИКИ НА СТАВОЧКУ… – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей Два хлопчики на ставочку Ловлять рибку в холодочку, Золотеньку і срібленьку, І велику, і маленьку. Прийшла мати рибку взяти, На вечерю їх позвати, А хлопчики і не чують, На рибоньку все чатують. Із кошиком пішла мати Вечеряти готувати, Варить юшечку з линами, Вихвалятися синами. Прийшли хлопці, мовчки сіли, Ось юшечки попоїли І на возі лягли […]...
- БДЖІЛКА І ЗОЗУЛЯ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей “Бджілко! – крикнула зозуля, – Сядь, спочинь зо мною. Любо, мило спочивати В холодку весною! Будем звідси ми дивитись, Як земля радіє, Як горить і сяє сонце, Як садок біліє. Будем слухати з тобою, Як степи співають, Як шумлять широкі ріки, Як вітри гуляють”. “Ой зозуленько ледача, – Бджілка одказала. – Чи не гріх тобі […]...
- НАД КОЛИСКОЮ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей Пісня матері Спи, мій малесенький, спи, мій синок… Я розкажу тобі безліч казок! Нащо ж ти віченьки знову розкрив?! Спи, моя пташко, то вітер завив. Стогне і виє уже він давно, Б’ється і стука у наше вікно… Геть, розбишако, в далекі степи!.. Спи, моя ластівко, солодко спи! Ось уже й вітер зовсім занімів… Мабуть, заснуть […]...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Іванович Кандиба) (1878-1944) ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ “Поет – завжди казкар”, – сказав якось М. Рильський. Справді, казковий погляд на світ породжує щемне відчуття його краси, спонукає людину до творчості. Саме таке сприйняття дійсності було притаманне поетові Олександру Олесеві (справжнє прізвище – Олександр Іванович Кандиба), який народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля, що на […]...
- Скорочено – ЧАРИ НОЧІ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – 10 КЛАС Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе – І струмінь власної душі Улий в шумляче море. […]...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ ЧАРИ НОЧІ – ПЕРЛИНА ІНТИМНОЇ ЛІРИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ. МОТИВ КРАСИ, КОХАННЯ Й МОЛОДЛСТІ, ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ ПРО ГАРМОНІЮ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ. МУЗИЧНІСТЬ, ЗВУКОВА ВИРАЗНІСТЬ. МАЙСТЕРНІСТЬ У ВІДТВОРЕННІ НАСТРОЮ, ЕМОЦІЙ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: поглиблення знань про творчість Олександра Олеся, навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом; формування культури зв’язного усного мовлення; Ключові: ціннісно-смислову: уміння визначати життєві цінності й мету, усвідомлювати своє місце в соціумі, ухвалювати правильні рішення; загальнокультурну: уміння аналізувати й оцінювати досягнення національної та світової культури; орієнтуватися в культурному і духовному контексті сучасного суспільства; комунікативну: […]...
- Бард Бард (кельт. bard – співець) – мандрівний співець у народів кельтського походження; в добу середньовіччя – поет в Ірландії, Шотландії, Уельсі. Щоб здобути це звання, початківець мусив оволодівати версифікаційною майстерністю впродовж 10-12 літ. Поезія В., що проіснувала майже до кінця XVIII ст., мала великий вплив на європейську літературу, передовсім на романтизм, особливо після видання пісень […]...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ МИТЕЦЬ ВИСОКОЇ ПОЕЗІЇ, КРАСИ Й ГАРМОНІЇ Зі спогадів про Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандибу) Ганна Трекова, сестра Олександра Олеся: “І з боку матері, і з боку батька ми мали міцне коріння: з боку батька – чумаків, з боку матері – кріпаків. Народилися в місті Білопіллі на Сумщині – у невеликому містечку, де лише на двох […]...