Окситонна рима

Related posts:

1. Парокситонна рима Парокситонна рима (грецьк. paroxytonos – слово з наголосом на передостанньому складі) – суголосся слів у вірші, в яких наголос падає на передостанній склад. Термін увів І – Качуровський на противагу поняттю “жіноча рима”, оскільки воно не відповідає специфіці української мови (так, безпідставно слова чоловічого роду відносилися до категорії “жіночих рим”: півень – дивень тощо). В […]...
2. Рима. Способи римування Рима – це співзвуччя закінчень віршованих рядків. Погречески слово “ріфмос” означає “стрункість”, “співмірність”. Ми звикли до того, що у вірші, у пісні дуже часто однаково звучать закінчення останніх слів в певних рядках, розташованих поруч або через рядок. Знайдіть римуються рядки в пролозі до “Руслану і Людмилі”. Зверніть увагу, що римуються рядки розташовуються у вірші по-різному. […]...
3. Дактилічна рима Дактилічна рима – співголосся слів у вірші, в яких наголос падає на третій склад від краю, нагадуючи за побудовою стопу дактиля. І. Качуровський називає Д. р. пропарокситонною), вважаючи її генетично позаукраїнською, хоча вітчизняні фольклорні джерела (фрагменти дум) спростовують такі припущення (“Плач невольників”: “Там багато війська понаджено: По два, по три укупу посковано, / По два […]...
4. ХУДОЖНЄ МОВЛЕННЯ, ВІРШОВАНА МОВА, РИМА, СТРОФА Художнє мовлення , що є практичним втіленням Художньої мови, має два основні різновиди: поезію (вірш) і прозу. Під Поезією(з грецької – творчість) розуміють ритмічно організоване мовлення, постале на основі конкретно-історичної версифікаційної системи. Термін Вірш(з латинської – повтор, поворот) має кілька значень, одне з них наступне: вірш – це ритмічно організована мова з метою посилення її […]...
5. Внутрішня рима Внутрішня рима – одна з визначальних форм римування, засіб розкриття можливостей версифікаційної фоніки. Має велику традицію як у світовій поезії (“Євангеліє” Отфріда, досвід романтиків тощо), так і в українській. В. р. досить широко застосована у ліриці Т. Шевченка, де засвідчує всі можливі варіанти та комбінації: римування суміжних слів, піввіршів непарного вірша з піввіршем парного, горизонтальна […]...
6. Рима Рима (грецьк. rhythmos – мірність, сумірність, узгодженість) – суголосся закінчень у суміжних та близько розташованих словах, які можуть бути на місці клаузул або перебувати в середині віршового рядка. Р. як звукове, а не графічне явище, охоплює ритмічний акцент і наступні за ним звуки (іржава – держава), навіть групи слів (складна P.: характерника – химерний кат), […]...
7. ПРОЗОВА – ВІРШОВАНА МОВА – РИМА – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Художні твори можуть бути прозові (написані прозою) та віршовані (написані віршами, віршованою мовою). Наприклад: Прозова мова Хлопчик і дівчинка, жартуючи, Погнали ягнята до води. Коли Хлопчик поглянув на ягнята, то Зрозумів, що вони були чужими. Коли він обернувся на хати, то так Само зрозумів, що в нього не було своєї хати. Віршована мова І ми, […]...
8. Усічена рима Усічена рима – римування, при якому словам у кінці віршового рядка наче бракує певного звука: Я страх відкинув геть, байдужий став до болів. У грудях миготять зірниці потайні. Колись я в світі жив. Тепер, позбувшись волі, Я цілим світом став… І світ живе в мені (М. Руденко). У слові “волі”, що римується зі словом “болів”, […]...
9. Багата рима Багата рима – рима, яка характеризується якомога більшою кількістю співзвуч у словах, що належать переважно до різних граматичних категорій: Козацький вітер вишмагає душу, І я у ніжність ледве добреду. Яким вогнем спокутувати мушу Хронічну українську доброту?! (Ліна Костенко). Багатство рими, що засвідчує її музичну якість, фіксується не лише наявністю виразно наголошених складів та опорних приголосних, […]...
10. Бідна рима Бідна рима – рима, в якій (на противагу багатій римі) майже відсутнє суголосся (“Глибоке небо сине-сине. / В тонкім мереживі гілля. / Хмарки неначе ластовиння / Чи перламутрова луска” – С. Бен), що, до речі, відрізняє її від неточної рими чи асонансу. Б. р. дуже часто обмежена лише однією граматичною категорією (зеленіють – даленіють), флексіями […]...
11. Нерівноскладова рима Нерівноскладова рима – випадок асиметричного римування, коли в одному з римованих слів міститься більше складів, ніж у суголосному з ним. Частіше в такій ситуації перебувають окситонні та парокситонні рими: Задощив, закрутив, закурився, І пішло дорогами в дощ, Пересохлі жовті уривки. Полохливе, послужливе клоччя (М. Иогансен). Трапляється римування слів з наголошеним останнім та передостаннім складами з […]...
12. Гіпердактилічна рима Гіпердактилічна рима – співзвуччя слів, у яких наголошуєте м четвертий, п’ятий, навіть шостий склад від краю. Маю; властива європейській, зокрема українській поезії, крім певних експериментальних винятків, – М. Рильський ( вікно” із циклу “Вікна говорять”), М. Рудницький, М. Ба тощо. Характерна для російської лірики, живленої власними фольклорними джерелами, – “Пісня про купця Калашникова” М. Лермонтова, […]...
13. География Древнего Рима Создатели и носители римской культуры издавна заселяли Апеннинский полуостров, омываемый с запада Тирренским, а с востока – Адриатическим морем. Западная часть центральной Италии известна благодаря трем равнинам: – Этрусского, где находится Флоренция; – Латинской с центром в городе Рим – Кампанского с городами Капуа и Неаполем. Восточная и южная части Италии имеют преимущественно гористую местность, […]...
14. Нерон – “найгірший імператор” Рима Найбільш жорстоким, найгіршим з імператорів I століття був Нерон (54-68 рр.). У перші роки свого правління юний імператор не займався державними справами. За нього країною правила мати, правнучка Августа. Нерона більше цікавили поезія, театр і музика. У нього дійсно були деякі здібності до цих мистецтвам, хоча сам він вважав себе неперевершеним поетом, артистом, співаком і […]...
15. Рима – дійовий центр сім’ї Мазайлів П’єсу Миколи Куліша “Мина Мазайло” після першої ж постановки оцінили і глядачі, і критики. її було рекомендовано до показу в усіх театрах України, адже образи і характери героїв трактувалися як живі й оригінальні типи і активно проектувалися на тогочасну українську дійсність. У п’єсі небагато дійових осіб, події розгортаються між Миною і Мокієм, і герої по-різному […]...
16. Траян – “найкращий імператор” Рима Римська імперія досягла найвищої могутності у II столітті, коли імператором був Траян (98-117 рр.). Час його правління римляни назвали золотим століттям. Сенат нагородив Траяна званням “найкращого імператора”. Надаючи сенату зовнішні знаки поваги, Траян, подібно Августу, сенаторів призначав сам. Надалі в сенаті з’явився звичай при врученні повноважень новому імператору бажати йому бути “щасливіше Августа і краще […]...
17. Поема Вергілія “Енеїда” як літературна обробка легенди про троянця Енея – засновника Рима – ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ – І семестр Мета: повідомити про життя та творчість Вергілія, “золоту добу” Октавіана Августа; з’ясувати походження слова меценат; ознайомити з історією створення поеми “Енеїда”; продовжити роботу над виразним читанням; розвивати уважність, уміння виступати із повідомленням; виховувати інтерес до римської літератури. Обладнання: портрети Вергілія, тексти заспіву поеми “Енеїда”. Обираючи богів, ми обираємо свою долю. Вергілій ХІД УРОКУ I. Актуалізація […]...
18. Жизненные ценности культуры Древней Греции и Рима Как климатические, так и географические условия, особенности национального характера древних греков и римлян нашли свое выражение в мифологии, которая, в свою очередь, формировала систему приоритетов, то есть ценностей культуры, и проявляла себя в форме социальных норм, стандартов, идеалов, определяла соответствующий стиль жизни и мышления античного человека. Среди специалистов-антиковедов и сейчас идет дискуссия как относительно взносов, […]...
19. Значення імені Лада. Походження і таємниця імені Значення імені Лада – мила. Ім’я давньослов’янського походження. У дитинстві хвороблива і трохи примхлива дівчинка. Самолюбні, має командирські замашки. Навчається посередньо. Дуже артистична і займається музикою або хореографією. Лада виростає зазвичай дуже самовпевненою і рішучою жінкою. При цьому вона нікому не збирається поступатися дорогою, та й співчувати комусь не в її характері. Цілеспрямованість і енергія […]...
20. Золота доба давньоримської літератури. Публій Вергілій Марон (70-19 рр. до н. е.). Енеїда (огляд, 1-2 уривки за вибором учителя). Зв’‎язок твору з гомерівським епосом, міфологією. Ідея громадського служіння, утвердження величі держави. Образ Енея та його значення в композиції твору. Образ Рима – АНТИЧНІСТЬ Мета: – Навчальна: розповісти учням про “золоту добу” Октавіана Августа, ознайомити з життям і творчістю Вергілія, з’ясувати походження слова “меценат”; ознайомити з історією створення поеми “Енеїда” та її сюжетом; уміти простежувати зв’язок твору з гомерівським епосом та міфологією; – Розвивальна: продовжити роботу над виразним читанням; розвитком уважності, умінням виступати з повідомленнями; – Виховна: поглиблювати інтерес […]...
21. Секстина Секстина (італ. sextina, від лат. sex – шість) – строфа із шести рядків подовженого (п’ятистопного чи шестистопного) ямба, що складається із чотиривірша (катрена) з перехресним римуванням та двовірша (диптиха) із суміжним римуванням за схемою: абабвв; досить поширена в українській поезії: Щодень гостріші лінії руки, а Темніше – восковіюче обличчя. б І голос твій уже такий […]...
22. Шаїрі Шаїрі – чотирирядкова строфа на шістнадцять складів з дактилічним або парокситонним моноримним римуванням. ПІ. – панівний у грузинській поезії до XVIII ст. віршовий розмір, простежується у найдавніших пам’ятках грузинської лірики, цією строфою написано відому поему Ш. Руставелі “Витязь у тигровій шкурі”, перекладену українською мовою М. Бажаном. Крім “високого ПІ.”, який використав грузинський поет, він застосував […]...
23. Строфа Строфа (грецьк. strophe – поворот, зміна, коло) – фонічно викінчена віршова сполука, яка повторюється у поетичному творі, об’єднана здебільшого спільним римуванням, представлена інтонаційною та ритміко-синтаксичною цілісністю, відмежована від аналогічних сполук помітною паузою та іншими чинниками (закінчення римованого ряду, відносна змістова завершеність тощо). Проте безпідставно ототожнювати С. з будь-яким версифікаційним елементом, зокрема з римуванням, бодай тому, […]...
24. Про смішне в літературному творі. Гумор Давайте поговоримо про смішне у творі, про роль, яку відіграє сміх… Але хіба сміх може “грати роль”? Адже сміх – це просто коли смішно! Вірно. Однак сміх сміху ворожнеча, і письменникові зовсім не байдуже, яким сміхом буде сміятися читач. Створюючи розповідь, він заздалегідь обдумав, на кого і чому направить веселі стріли сміху. А ці стріли […]...
25. Празька школа “Празька школа” – умовна назва (належить літературознавцеві В. Державину) українських поетів міжвоєнного двадцятиліття, творчість яких відбувалася переважно у Подєбрадах та Празі (Є. Маланюк, Ю. Дараган, Л. Мосендз, О. Стефанович, Юрій Клен, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Ю. Липа, О. Ольжич, Олена Теліга, Галя Мазуренко та ін.), деякі з них жили у Варшаві до кінця другої світової […]...
26. Онєгінська строфа Онєгінська строфа – строфічна форма, винайдена 0. Пушкіним для написання роману у віршах “Євгеній Онєгін” з використанням таких джерел, як сонет та октава. О. с. – чотирнадцятирядкова зі схемою римування: абабввггдеедєє. У всіх чотиривіршах чергуються окситонні рими з парокситонними, кожна строфа чотиривірша починається з парокситонної рими, останні два рядки охоплені суміжним окситонним римуванням. Поему 0. […]...
27. Категорія ладу Категорія ладу – “різного роду типи та види підвалин і Неустроєв, а також пов’язані з ними значення ладових елементів” 93.32. Формування змісту категорії лада представляється виключно процесуальним, історично безперервним явищем. З одного боку, воно пов’язане з поступовим входженням у суспільне музичну свідомість та оновлених, і принципово нових конструктивних елементів, а також їх відносин і прийомів […]...
28. Скорочено – ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 8 КЛАС Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Бо вас лихо на світ на сміх породило, Поливали сльози… чом не затопили, Не винесли в море, не розмили в полі?.. Не питали б […]...
29. Каталектика Каталектика (грецьк. kataliktik – усічення, скорочення, від katalego – припиняю, закінчую) – розділ метрики, де висвітлюються ритмічні закінчення віршового рядка – клаузули, які розмежовують його з наступним. Сучасні віршознавці визначають своєрідність клаузул за місцем наголосу (окситонна, парокситонна, дактилічна, гіпердактилічна), враховуючи останній наголошений склад та ненаголошені, розташовані за дайм. К., характеризуючись зменшенням останньої стопи у віршовому […]...
30. Тип ладу Тип ладу – структура відносин, що виникають між різного роду типами і видами підвалин і неустоев лада, що допускає численність цих засад і неустоев, їх матеріальну розмаїтість, звукорядного зміст звуковий тканини лада і різноманітні варіанти її фактурного вирішення (в тому числі: монофонічний, поліфонічний, хоральний, гомофонний, пуантілістіческій та ін.), а також той чи інший рівень ієрархії […]...
31. Казка Вересаєва “Змагання” Добра і повчальна казка В. Вересаєва “Змагання” присвячена одній з вічних тем світового мистецтва – красі. Створюється враження, що письменник змушує замислитися читачів над питанням про істинну красу, про ту, яка не просто радує око, але і наповнює душу людини світлом і любов’ю. Як і більшість казок, “Змагання” підносить істотний моральний урок не тільки юним […]...
32. Як виготовляється сталь? Що таке залізо і сталь? Залізо – один з найбільш поширених металів, що видобуваються з надр Землі. Сталь – твердий сріблясто-білий сплав заліза з вуглецем. У своєму природному стані залізо зустрічається в поєднанні з іншими елементами у вигляді залізної руди, тому спочатку його необхідно витягти з руди. Це робиться в процесі плавки. Виплавка заліза Залізну […]...
33. Народне віршування Народне віршування – вживані у фольклорі різноманітні віршові форми, серед яких головними можна окреслити три типи: 1) Розмовний вірш (див.: Райошник) – вживається в прислів’ях, приказках, віншуваннях, загадках, замовляннях і та ін.; характерний тим, що у ньому фрази без чіткої метричної організації пов’язані здебільшого суміжними римами (“З сином позмагайся, та й на печі зоставайся, а […]...
34. На шляху “На шляху” – літературно-художній альманах молодих авторів, виданий у Чернівцях 1906 студентським товариством “Союз” з нагоди тридцятиріччя його заснування. Включає: вірші, новели,, оповідання дев’ятнадцяти письменників з Буковини, що виступили в літературі наприкінці 90-х XX ст., серед них С. Канюк, І. Карбулицький, Д. Макогон, М. Дашкевич, І. Підгоренко та інші, які продовжили літературну діяльність у наступні […]...
35. “Сміючись, говорити правду” (античний афоризм) – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – БАЙКА У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ – 6 клас Почуття гумору – одна з гарних рис особистості. Відомий французький письменник XIX століття В. Гюго говорив: “Сміх – це сонце: воно проганяє зимуз людського обличчя”. Гумор взагалі позитивно впливає на людей: поліпшує настрій, вселяє оптимізм, допомагає пережити негаразди. Але сміх може бути й гострим, нищівним, таким, що викриває вади людського суспільства. Саме таким є сміх […]...
36. Гіперметрія Гіперметрія (грецьк. hyper – понад та metron – міра) – перевищення кількості складів у стопі метричного вірша, наявність у ній зайвих складів: І виходжа на росяний майдан Весільне коло молодих древлян, – Слов’янських зельних піль веснянки Незабутні (М. Бажан). Подеколи в ситуації Г. віршовий розмір може переходити з однієї стопи в іншу, як, приміром, у […]...
37. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ. РІЗДВО – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст √ Богдан-Ігор Васильович Антонич (5 жовтня 1909 р., с. Новиця – 6 липня 1937 р., Львів) – поет і прозаїк, перекладач, літературознавець. ! Лірика Б.-І. Антонича філософська, мотиви космічні, релігійні, прослідковується відгомін лемківського фольклору, зустрічається язичницька символіка. – Філософський Вірш “Різдво” (1934 р., збірка “Три перстені”; модернізм, течії – символізм, авангардизм, міфологізм) – написаний в […]...
38. Любов і взаєморозуміння як основа сім’ї (за п’єсою “Лісова пісня”) – IV варіант – 10 клас – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – ТВОРИ З – УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – Найкращі учнівські твори – Твір І все ж таки: начальний дух – любов Є. Маланюк Природа – то країна, де з’являється на світ кохання, де народжуються мелодії серця. Красу Полісся і ніжну любов відобразила Леся Українка в драмі-феєрії “Лісова пісня”. У своєму творі письменниця возвеличила почуття кохання, що здатне міцно єднати душі і створити незримі струни між світом земним і […]...
39. СОНЕТ Сонет (італ. sonare – звучати) – канонічний жанр ліричного вірша, який складається з двох катренів і двох терцетів (терцин), написаних переважно п’ятистопним ямбом з таким римуванням: абба – абба – ввг – дгд (хоча допустимі й інші конфігурації рим). Час виникнення сонета датують ХНІ століттям і пов’язують з поетичними здобутками сицилійської школи. В епоху Ренесансу […]...
40. Ліричний герой Буніна: аналіз образу Про Івана Олексійовича Буніна багато хто знає завдяки його видатним циклі оповідань “Темні алеї” і романі “Життя Арсеньєва” , ці твори підкорили серця багатьох читачів і отримали найвищі оцінки критиків. Але мало інформовані про те, що Бунін був і найталановитішим поетом, і вважав себе, перш за все, поетом, а тільки потім – прозаїком. Поетичний склад […]...