Оксиди: класифікація та хімічні властивості

Оксидами називаються складні речовини, до складу молекул яких входять атоми кисню в степені окислення – 2 і якого-небудь іншого елементу.

ОксідиОксіди можуть бути отримані при безпосередній взаємодії кисню з іншим елементом, так і непрямим шляхом (наприклад, при розкладанні солей, основ, кислот). У звичайних умовах оксиди бувають в твердому, рідкому і газоподібному стані, цей тип сполук дуже поширений в природі. Оксиди містяться в Земній корі. Іржа, пісок, вода, вуглекислий газ – це оксиди.

Вони бувають солеобразующей і несолеобразующіе.

Солеобразующіе оксиди – це такі оксиди, які в результаті хімічних реакцій утворюють солі. Це оксиди металів і неметалів, які при взаємодії з водою утворюють відповідні кислоти, а при взаємодії з підставами – відповідні кислі і нормальні солі. Наприклад, оксид міді (CuO) є оксидом солеобразующей, тому що, наприклад, при взаємодії її з соляною кислотою (HCl) утворюється сіль:

CuO + 2HCl → CuCl2 + H2O.

У результаті хімічних реакцій можна одержувати й інші солі:

CuO + SO3 → CuSO4.

Несолеобразующіе оксидами називаються такі оксиди, які не утворюють солей. Прикладом можуть служити СО, N2O, NO.

Солеобразующіе оксиди в свою чергу бувають 3-х типів: основними (від слова “підставу”), кислотними та амфотерними.

Основними оксидами називаються такі оксиди металів, яким відповідають гідроксиди, що відносяться до класу підстав. До основних оксидам відносяться, наприклад, Na2O, K2O, MgO, CaO і т. д.

ОксідиХіміческіе властивості основних оксидів

1. Розчинні у воді основні оксиди вступають в реакцію з водою, утворюючи основи:

Na2O + H2O → 2NaOH.

2. Взаємодіють з кислотними оксидами, утворюючи відповідні солі

Na2O + SO3 → Na2SO4.

3. Реагують з кислотами, утворюючи сіль і воду:

CuO + H2SO4 → CuSO4 + H2O.

4. Реагують з амфотерними оксидами:

Li2O + Al2O3 → 2LiAlO2.

Якщо в складі оксидів в якості другого елементу буде неметалл або метал, що виявляє вищу валентність (зазвичай проявляють від IV до VII), то такі оксиди будуть кислотними. Кислотними оксидами (ангідридами кислот) називаються такі оксиди, яким відповідають гідроксиди, які відносять до класу кислот. Це, наприклад, CO2, SO3, P2O5, N2O3, Cl2O5, Mn2O7 і т. д. Кислотні оксиди розчиняються у воді і лугах, утворюючи при цьому сіль і воду.

Хімічні властивості кислотних оксидів

1. Взаємодіють з водою, утворюючи кислоту:

SO3 + H2O → H2SO4.

Але не всі кислотні оксиди безпосередньо реагують з водою (SiO2 і ін.).

2. Реагують з заснованими оксидами з утворенням солі:

CO2 + CaO → CaCO3

3. Взаємодіють з лугами, утворюючи сіль і воду:

CO2 + Ba (OH) 2 → BaCO3 + H2O.

До складу амфотерного оксиду входить елемент, який має амфотерні властивості. Під амфотерному розуміють здатність з’єднань проявляти залежно від умов кислотні та основні властивості. Наприклад, оксид цинку ZnO може бути як підставою, так і кислотою (Zn (OH) 2 і H2ZnO2). Амфотерность виражається в тому, що залежно від умов амфотерні оксиди проявляють або основні, або кислотні властивості.

Хімічні властивості амфотерних оксидів

1. Взаємодіють з кислотами, утворюючи сіль і воду:

ZnO + 2HCl → ZnCl2 + H2O.

2. Реагують з твердими лугами (при сплаву), утворюючи в результаті реакції сіль – цинкат натрію і воду:

ZnO + 2NaOH → Na2 ZnO2 + H2O.

При взаємодії оксиду цинку з розчином лугу (того ж NaOH) протікає інша реакція:

ZnO + 2 NaOH + H2O => Na2 [Zn (OH) 4].

Координаційне число – характеристика, яка визначає число найближчих частинок: атомів або інів в молекулі або кристалі. Для кожного амфотерного металу характерно своє координаційне число. Для Be і Zn – це 4; Для і Al – це 4 або 6; Для і Cr – це 6 або (дуже рідко) 4;

Амфотерні оксиди зазвичай не розчиняються у воді і не реагують з нею.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Оксиди: класифікація та хімічні властивості