Оксид та гідроксид алюмінію

Оксид алюмінію – Al2O3. Фізичні властивості: оксид алюмінію – білий аморфний порошок або дуже тверді білі кристали. Молекулярна маса = 101,96, щільність – 3,97 г/см3, температура плавлення – 2053 ° C, температура кипіння – 3000 ° C.
Хімічні властивості: оксид алюмінію проявляє амфотерні властивості – властивості кислотних оксидів і основних оксидів і реагує і з кислотами, і з основами. Кристалічний Аl2О3 хімічно пасивний, аморфний – більш активний. Взаємодія з розчинами кислот дає середні солі алюмінію, а з розчинами підстав – комплексні солі – гідроксоалюмінат металів.

Застосування: оксид алюмінію застосовується для виробництва алюмінію, у вигляді порошку – для вогнетривких, хімічно стійких і аб-разівних матеріалів, у вигляді кристалів – для виготовлення лазерів і синтетичних дорогоцінних каменів (рубіни, сапфіри та ін), забарвлених домішками оксидів інших металів – Сr2О3 (червоний колір), Тi2О3 і Fe2О3 (блакитний колір).

Гідроксид алюмінію – А1 (ОН) 3. Фізичні властивості: гідроксид алюмінію – білий аморфний (гелеподібний) або кристалічний. Майже не розчинний у воді; молекулярна маса – 78,00, густина – 3,97 г/см3.

Хімічні властивості: типовий амфотерний гідроксид реагує:
1) з кислотами, утворюючи середні солі: Al (ОН) 3 + 3НNO3 = Al (NO3) 3 + 3Н2О;
2) з розчинами лугів, утворюючи комплексні солі – гідроксоалюмінат: Al (ОН) 3 + КОН + 2Н2О = К [Al (ОН) 4 (Н2О) 2].
При сплаві Al (ОН) 3 з сухими лугами утворюються метаалюмінати: Al (ОН) 3 + КОН = КAlO2 + 2Н2О.

Отримання:

1) з солей алюмінію під дією розчину лугів: AlСl3 + 3NaOH = Al (ОН) 3 + 3Н2О;
2) розкладанням нітриду алюмінію водою: AlN + 3Н2О = Аl (ОН) 3 + NН3?;
3) пропусканням СО2 через розчин гидроксокомплекса: [Аl (ОН) 4] – + СО2 = Аl (ОН) 3 + НСО3-;
4) дією на солі Аl гидратом аміаку; при кімнатній температурі утворюється Аl (ОН) 3.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Оксид та гідроксид алюмінію