ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ… – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки чарівниці.
Котра дівчина чари добре знала,
Вона ж того Гриця та й причарувала.
Інша дівчина чорнобривая,
Та чарівниченька справедливая.
У неділю рано зіллячко копала,
А у понеділок переполоскала,
Як прийшов вівторок – зілля ізварила,
1 Скруха – тяжкий, пригнічений настрій.
У середу рано Гриця отруїла.
Надвечір в четвер Гриценько помер,
А прийшла п’ятниця – поховали Гриця.
А в суботу рано мати дочку била:
Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?
Ой мати, мати, жаль ваги не має:
Нехай же Грицьо двоїх не кохає!
Нехай він не буде ні тій, ні мені,
Нехай дістанеться сирій землині.
Оце тобі, Грицю, я так ізробила,
Що через тебе мене мати била!
Оце тобі, Грицю, за теє заплата –
З чотирьох дощок темная хата…
Пісня ця – незвичайна. У ній поєднуються протилежні почуття – від лагідного попередження коханого, який так боляче вразив дівчину, до страшних слів помсти. Зраджена Маруся намагається знайти виправдання своєму злочину, проте розуміє, що вчинила… Слова, звернені до матері, свідчать про глибоку образу, біль, вражене самолюбство, ревнощі. Немає в них лише каяття – горда козачка не вибачила зради, вважаючи її за найтяжчий гріх.
– Які ще почуття, на вашу думку, висловила авторка цією піснею?
Почуття, виспівані авторкою в цій пісні, – вічні, як саме життя. Тому такі близькі вони кожній людині. Поєднання надзвичайної глибини і простоти ліричного вираження перетворює цю пісню на справжній шедевр. Адже за її мотивами написано близько десяти блискучих літературних творів!
Елементи діалогічного мовлення в пісні надають їй особливої зворушливості, задушевності, гіркий материнський докір важким каменем лягає дівчині на серце. Мати – єдина людина, якій Маруся хоче пояснити свій вчинок, бо голосом матері до дівчини говорить сама совість.
Пісня завершується трагічними словами. У цьому є своя логіка: не лише в Гриця, але й у Марусі тепер немає майбутнього. І справа навіть не в злочині. Померло кохання, а без кохання мертва і Марусина душа.
– Які сюжети української чи світової літератури близькі до історії цього кохання?
Зверніть увагу: попри страшну образу, завдану дівчині, вона продовжує любити свого Гриця – щоразу називає його лагідними найменнями. Внутрішня пристрасть, сконцентрована в кожному рядку, чітка сюжетна лінія пісні роблять її неповторною.
Полтавський суд засудив дівчину за вбивство козака до страти. Але в останній момент, коли напівпритомну піснярку вже вели до шибениці, Іван Іскра привіз указ від Богдана Хмельницького, яким талановитій дівчині дарувалося життя. Бо “Ця дівчина не просто так, Маруся. Це голос наш. Це – пісня. Це – душа” (Ліна Костенко).
Гетьман зрозумів, що Маруся згрішила у відчаї, бо проти неї було вчинено страшний злочин – зраду. Але Україну не можна було позбавити її голосу, її пісень, її таланту. Не можна було вбити душу.
В. Лопата. “Козак помирає, дівчинонька плаче”
– Чи правильно, на вашу думку, вчинив гетьман? Чи можна вважати його указ порушенням закону?
І хоча Марусі було даровано свободу, душа її спопеліла, бо в ній померло кохання. Вона не могла жити без любові. Інакше це не була б Маруся Чурай. Вона жила в любові і з любові – до вітчизни, до своїх батьків, до людей, до пісні й до свободи.
Відомо два варіанти легенди про подальшу долю Марусі Чурай. За однією з версій вона почала марніти, слабувати і невдовзі померла від сухот. За іншою – пішла в монастир на прощу і там завершила свій земний шлях.
– Який варіант легенди видається вам вірогіднішим? Аргументуйте свою думку.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Повторюємо
1. Перекажіть легенду про Марусю Чурай. Де й коли народилася поетеса? Коли були написані пісні, які ви щойно прочитали? Наскільки точними є ці відомості?
2. Вивчіть напам’ять вірш “Засвіт встали козаченьки”.
3. Визначте художні засоби, використані в піснях.
Міркуємо
1. Поясніть, чому історичні відомості про Марусю Чурай ми вважаємо легендою.
2. Чи по-справжньому, на ваш погляд, любила Маруся Чурай Гриця Бобренка? Проілюструйте свою відповідь цитатами з тексту.
3. Що найбільше хвилює вас у піснях талановитої співачки?
Аналізуємо
1. Використовуючи наявні відомості, створіть словесний портрет легендарної поетеси.
2. Проаналізуйте, яку роль у житті Марусі Чурай відіграли Іван Іскра та Богдан Хмельницький.
3. Оберіть правильне твердження і прокоментуйте свій вибір.
A. Пісні Марусі Чурай належать до творів героїко-романтичного характеру.
Б. Пісні Марусі Чурай були написані на основі як власного життєвого досвіду, так і досвіду подруг.
B. Пісні Марусі Чурай є взірцями родинно-побутової лірики.
Г. Пісні Марусі Чурай широко відомі лише в центральній частині України.
Дискутуємо
1. Дайте власну характеристики образу Марусі Чурай, використавши відомості з пісень, записів дослідників, народних переказів.
2. Чому, на вашу думку, поступово народився інший варіант пісні “Засвіт встали козаченьки”? Що саме змінилося в ній, окрім просто слів?
3. Яку роль відіграли в суспільному житті України пісні Марусі Чурай? На якій підставі ви робите свої висновки?
4. Які традиційні народнопісенні образи Маруся використала у своїх піснях?
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Про зовнішність Марусі Чурай достеменних відомостей немає. Один із описів дівчини залишив сучасник Марусі: “Чорні очі її горіли, як вогонь у кришталевій лампаді; обличчя було біле, як віск, стан високий і прямий, як свічка, а голос… Ах, що то за голос був! Такого дзвінкого і солодкого співу не чувано навіть від київських бурсаків”. Натомість Олександр Шкляревський згадував про те, як у дитинстві він гостював у видатного українського письменника Григорія Квітки-Основ’яненка і там бачив портрет Марусі. Описав він піснярку так: “Маруся була справжня красуня і в суто малоросійському стилі: дрібненькая (тобто невелика на зріст, трохи худорлявенька, мініатюрно складена), струнка, як струна… з крихітними ручками і ніженьками, з привітним виразом ласкавого, матового кольору, засмаглим личком, на якому виступав рум’янець, з карими очима під густими бровами і довгими віями… Голівку дівчини покривало розкішне, чорне, як смола, волосся, заплетене ззаду в густу широку косу до колін. Чарівність дівчини довершував маленький ротик з білими, як перламутр, зубками, закритий, мов червоний мак, рожевими губками… Але при цьому у Марусі Чурай було круте, трохи випукле, гладеньке, сухе чоло і трохи дугоподібний, енергійний, з горбиком ніс”.
– Який опис дівчини, на ваш погляд, більше відповідає дійсності? Аргументуйте свою відповідь.
ПОДОРОЖ ЛІТЕРАТУРАМИ СВІТУ
Ім’я геніальної давньогрецької поетеси Сапфо дійшло до нас іще з дохристиянських часів, вона жила наприкінці VII – у першій половині VI століття до Різдва Христового.
Уродженка острова Лесбос, вона заснувала школу для навчання поетичного мистецтва і співу дівчат із аристократичних родин. Організовані нею хори уславилися весільними піснями – епіталамами.
Основна тема пісень Сапфо – кохання, муки ревнощів, розлука, страждання від нерозділеного кохання.
І на далекому грецькому острові страждання покинутої дівчини нічим не відрізнялися від сердечних мук, що їх терпіла талановита піснярка з Полтави. От послухайте пісню Сапфо у блискучому перекладі Івана Франка:
Давньогрецькі поети Алкей і Сапфо. Фрагмент малюнка на давньогрецькій вазі
(2 votes, average: 4.00 out of 5)