ОЙ МОРОЗЕ, МОРОЗЕНКУ – НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ – СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ
Був у батька Хмеля полковник Морозенко. Вельми славний був лицар. І всюди він перший: і під Жовтими Водами, і під Корсунем, і під Пилявцями та ще й під Кам’янцем-Подільським громив з чернею2Кляту шляхту3 голопузу. А ще спільно із загонами Максима Кривоноса здобув Високий Замок у Львові.
1 Чура (джура) – у ХVІ-ХVІІІ ст. зброєносець у козацької старшини; тут: козак.
2 Чернь – простий народ.
3 Шляхта – дрібне польське дворянство.
В. Гондіус. Богдан Хмельницький
Кажуть, прийшов на Запорозьку Січ Станіславом Морозовицьким, а став Нестором Морозенком. З власної волі зрікся шляхетської віри, бо не міг спокійно дивитися на гірку долю українського люду, що стогнав у панському ярмі та бунтував проти сваволі й безправ’я.
А ще розповідають: мав Морозенко розум за десятьох і кохався в книгах велемудрих. І полюбив його Хмель, як сина рідного, і нарік його, орла сизокрилого, полковником за звитяжні битви. А вже чернь простолюдна йшла грізною силою за своїм полковником. Не лякали її ні вогонь, ні вода, ні гармати військ шляхетських. Де пролетить кіннота Морозенка – засіяне поле гидким трупом ворожим.
Боялася шляхта одного імені Морозенка й за всяку ціну хотіла знищити його. Що тільки не робили підлі пани. Підсилали таємних убивць, робили засідки, три рази стріляли по ньому куплені золотом найманці.
– Козацьке тіло шляхетська куля не бере! – сміявся Морозенко.
Козацько-селянське військо обложило з усіх сторін Збараж, як бджоли вощину. Тісно стало шляхті в замку, що й птиці ніде пролетіти. З луб’янецького горба оглядав Хмельницький поле бою. Кидав проти ворога все нові загони.
– Б’ють козаки панство вельможне, аж пір’я летить! – вигукував задоволено гетьман.
Збаразький замок. Сучасне фото
Скликав Хмель своїх полковників на раду й мовив:
– Пан вельможний Ярема Вишневецький просить прислати в замок послів на переговори. Мабуть, надоїла панству здохла конятина… Чи, може, щось хитре надумав підлий Ярема?
Задумались одчайдушні козацькі голови. І зашуміли полковники.
– За що гинули, проливали кров наші смільчаки?
– Шкода людської крові! – з болем сказав гетьман.
– Краще вже шаблюками та порохом розмовляти з ворогом, аніж слухати його підступні слова й брехливі запевнення, – переконував Богун задуманого Хмеля.
– Хто з вас поїде до Яреми? – спитав Хмель.
І вийшов до Хмельницького славний лицар Морозенко. Поклонився шановному товариству й промовив:
– Пошліть мене, батьку Хмелю, і ви, чесне товариство, до пана Вишневецького.
І наступив ранок шостого липня тисяча шістсот сорок дев’ятого року. Ще сонце не сходило, а наш Нестор Морозенко обмірковував з батьком Богданом, що зволить він сказати Вишневецькому. А що скаже хитрий єзуїт1?
На сивому коні в товаристві двох козаків їхав Морозенко до Збаразького замку на розмову з Яремою. Побачили пани, хто до них їде. Жахнулись і скипіли ненавистю. Позбігалася вся знать Речі Посполитої, дали знати Яремі.
Морозенко їхав повільно. Ще трохи – і відчинять перед ним браму до замку з наказу Яреми. Умить сонце зайшло за хмару, потемніла земля, зірвався з шумом вітер. Посипалися зрадницькі кулі на послів Хмельницького. Одна куля влучила в серце Морозенка, друга – у голову, третя – у живіт. І похитнулося козацьке тіло. Та не впав Нестор, а йшов ще декілька кроків. Налякані вельможі щезли з мурів замку. Ще крок-два – і похилився Морозенко на мур фортеці. Помер стоячи лицар славний. Вітер ломив гілля дерев, а з неба ринув, як із відра, густий дощ. Плакало небо, плакала земля за Морозенком.
Під зливним дощем схопили козаки тіло полковника і чвалом привезли до козацького табору в Луб’янки.
Заплакав гірко гетьман Хмельницький над Морозенком. Наказав урочисто поховати його. Тіло славного лицаря на возі козацькому везли по всіх сотнях, полках. Схилялися додолу стяги, лунали постріли з мушкетів і самопалів. Прощалися з полковником. Старі козаки, що не раз дивилися смерті в вічі, нишком утирали сльози. Тяжко сумувала чернь, селяни йшли за возом з похиленими головами аж до могили Морозенка.
1 Єзуїт – тут: підступна, лицемірна людина.
О. Мурашко. Похорон кошового. 1900 р.
Тужний спів… Вибухи самопалів. Тіло Морозенка віддано землі. Біля нього поклали шаблю, даровану Хмельницьким. Коли ж висипали високу могилу, то пішов проливний дощ. То плакала вся Україна за славним лицарем волі. І залунала по всій Україні тужлива пісня:
Ой Морозе, Морозенку,
Ти, славний козаче!
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче.
З діда-прадіда розповідають, що похоронили Морозенка під селом Критівцями, недалеко ставка Звіринець. Ще сьогодні там видніє могила, козацькою звана, де й недавно знайдено шаблю. Може, вона Морозенкова?
До речі…
Нестор Морозенко (Станіслав Морозовицький) – військово-політичний діяч доби Хмельниччини. Був дуже освіченою людиною: навчався в Краківському (Польща) й Падуанському (Італія) університетах.
Старцю з переказу “Білгородський кисіль” властиві риси
А лють і войовничість
Б хитрість і мудрість
В душевність і упертість
Г доброта й невпевненість
2. На здатність стати козаком (“Прийом у запорожці”) хлопця випробовували вмінням зварити
А кисіль
Б куліш
В кашу
Г ситу
3. Козацько-селянське військо в переказі “Ой Морозе, Морозенку” обложило замок у
А Кам’янці-Подільському
Б Жовтих Водах
В Львові
Г Збаражі
4. Чим народні перекази близькі до легенд і в чому полягає між ними різниця?
5. Чи є в переказі “Білгородський кисіль” фантастичні елементи? Чому ви так уважаєте?
6. Що ви знаєте про Запорозьку Січ? У якій частині України вона знаходилася?
7. Яка риса хлопця, якого прийняли в запорожці, найбільше сподобалася козакам?
8. Знайдіть у переказі “Прийом у запорожці” жартівливі моменти й прочитайте їх.
9. За що простий народ і Богдан Хмельницький любили Морозенка? Підкріпіть свою думку словами з тексту переказу.
10. Прочитайте ті речення в переказі “Ой Морозе, Морозенку”, у яких описано зміну погоди, коли Морозенко в’їжджав до замку і його смертельно ранили ворожі кулі. Яку роль у цій сцені відіграє пейзаж?
11. Випишіть із переказу “Білгородський кисіль” слова, які в сучасній мові не вживаються. Яку роль вони відіграють у художньому тексті?
12. Чим близька за своїм настроєм картина О. Мурашка “Похорон кошового” до переказу “Ой Морозе, Морозенку”? Які кольори переважають у ній? Чому? Викладіть свої думки в письмовій формі (2-3 речення).
1. Прочитайте текст пісні “Ой Морозе, Морозенку” (її можна знайти в мережі Інтернет). Які явні розбіжності в змісті цієї пісні й однойменному переказі ви помітили? Як ви вважаєте, чому таке можливо у творах усної народної творчості? (За бажанням).
2. Прочитайте казку “Про правду і кривду”.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)