Огляд української літератури 40-50-х років – Українська література 1940-1950 років

Велика Вітчизняна війна змінила спосіб буття українських письменників: 109 митців слова воювали на фронті, в партизанських загонах, дехто опинився в евакуації в Саратові, Уфі та інших містах, 25 полягли смертю хоробрих. В окупованому фашистами Києві Спілку письменників України очолила Олена Теліга, яка видавала часопис “Літаври”, організовувала літературне життя. Вона відмовилася співпрацювати з окупантами, тому була розстріляна в Бабиному Яру разом із поетом Іваном Ірлявським. У німецькому концтаборі позбавили життя поета Олега Ольжича, поліг у бою поет Юрій Липа.

24 червня 1941 року Павло Тичина опублікував вірш “Ми йдемо на бій”. Особливий резонанс викликала його поезія “Я утверждаюсь!”, в якій Тичина висловив ідею безсмертя народу та України, яка зображується як образ караючої месниці (“Фашистська гидь! Тремти – я розвертаюсь!.. / Тобі ж кладу я дошку гробову! / Я стверджуюсь, я утверждаюсь, / бо я живу”). По радіо Микола Бажан читав вірш “Клятва”, висловлюючи рішучість і непохитність у боротьбі з фашизмом та віру у свободу Вітчизни: “Вкладає меча в руки вірного сина / Наш край, щоб цей меч пломенів. / Ніколи, ніколи не буде Вкраїна / Рабою німецьких катів!”. 26 листопада 1941 року Максим Рильський озвучив по радіо “Слово про рідну матір”, із Саратова і Москви транслювалися передачі українською мовою, які вели Петро Панч, Дмитро Білоус, Ярослав Галан, Іван Цюпа, Терень Масенко та інші. Письменники своїм словом прислужилися визволенню України, вселяючи надію в перемогу над німецькими окупантами. Взірець високопатріотичної поезії – “Любіть Україну” Володимира Сосюри.

Художній світ лірики. Ще Цицерон афористично сказав: “Серед брязкоту зброї музи мовчать”. Поети, реагуючи на виклик історії, уподібнювали своє слово до багнета, закликаючи читачів чинити рішучий опір фашистській чумі. Це зумовило тематику, жанровий репертуар творів, стильові шукання митців. У поезії переважають ораторські інтонації, патетика і щирий ліризм. Свого розквіту досягла громадянська лірика, що яскраво виявила себе у творчості Миколи Бажана, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Павла Тичини, Андрія

Андрій Малишко

Сергій Григор’єв. Рідна мати. 1970

Малишка та інших поетів. Домінуючою була лірико неоромантична стильова течія, в якій прославлялися подвиги воїнів на фронті, в тилу ворога, національна героїка минулого. “Отак минуле – не могила, / Хреста примарний силует, – / Недарма ж мужнього Данила / Тепер оспівує поет” у – писав Максим Рильський. До мужнього образу Данила Галицького звернувся Микола Бажан в однойменній поемі, Шевченка – Андрій Малишко (“Тарасові Шевченкові”), Тараса Бульби – Леонід Первомайський (“Пісня Тараса Бульби”). Ліричний герой поетичних творів митців – боєць за свободу Вітчизни: “В поезію увійшов солдат у старій шинелі, з автоматом на грудях, у чоботах, укритих пилюкою походів. Його характер – звитяжність, любов до Батьківщини і ненависть до ворога. Цей солдат – суворий і гнівний в боях, але в нього бувають свої печалі, коли він згадує про сім’ю, про свою домівку, спалену ворогом у далекому селі”, – писав у 1944 році Андрій Малишко.

Розвиваються такі жанрові різновиди лірики: вірш-послання (“Лист до земляків” Володимира Сосюри; “Бійцям Південного фронту” Максима Рильського); ода (“Мій народ” Павла Тичини); вірш-фейлетон (“Свиня-наполеончик” Павла Тичини); балада (“Балада про Матвія Підкову”, “Кашовар”, “Балада про Колосочок” Андрія Малишка, “Балада про подвиг” Миколи Бажана); медитація (“В безсонну ніч (Думи про Україну)” Павла Тичини, “В серцях відвага соколина” Володимира Сосюри, “Я сорочку знайду вишиванку” Андрія Малишка); пісня (“Пісня про Морозенка”, “Направо – лебеді” Андрія Малишка). Відзначаються художніми відкриттями поеми “Похорон друга” Павла Тичини, “Данило Галицький” Миколи Бажана, “Син України” Володимира Сосюри, “Прометей” Андрія Малишка, “Неопалима купина” Максима Рильського.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Огляд української літератури 40-50-х років – Українська література 1940-1950 років