Офіти

Related posts:

1. Резюме з філософії Відродження та Нового часу 1. Філософія Відродження та Нового часу грунтується на вірі в людину. Віра в людину спочатку не скасовує віру в Бога, але потім поступово стає домінуючою. Релігійне життя все більш інтеллектуалізірует. Віра в Бога, як живе релігійне почуття, у філософії (у Бекона, Декарта) підміняється думкою про Бога. Щоб вірити, треба розуміти. Такий теза Р. Декарта, який […]...
2. Еріугена про гріхопадіння Гріхопадіння людини є в філософії Йоан Скотт Еріугена не тільки наслідком його тілесного існування, але є також і початок цього останнього. Тілесність або матеріальна субстанциальность людського тіла в сьогоденні його вигляді, його недосконалість, боротьба, яку веде плоть з духом, відмінність статей – все це є вже гріх, падіння, відпадання від Бога, роздроблення початкової єдності речей. […]...
3. Філософія науки – погляд у майбутнє Філософія повинна стати введенням в мудрість теоретичної науки. Словосполучення “філософія науки” є ніщо інше, як рефлексія або цілеспрямоване осмислення предмета наукового пізнання. Це є роздум про науку як про спосіб пізнання світу, суспільства і людини в його дослідницькій діяльності. Загальновідомо, що пізнавальне мислення в різних учених різне. Так, інженер мислить свій предмет по-своєму, медик – […]...
4. Східна патристика. Псевдо-Діонісій Ареопагіт Під східною патристикою розуміються вчення отців Східної Церкви: Василя Великого, Григорія Богослова, Григорія Нісського, що склали так званий каппадокійська гурток, і Псевдо-Діонісія Ареопагіта. Під ім’ям Діонісія Ареопагіта наприкінці V – початку VI ст. З’явилася збірка творів релігійно-філософського характеру. Тема Богопізнання – одна з головних у творах Ареопагіта. Він розрізняє два шляхи богопізнання: катафатіческій і апофатичний. […]...
5. ПЕАН Пеан (від грец. ποαδν – пеан, цілитель, спаситель – імення бога Аполлона) – хорова пісня, близька до гімна, на честь бога Аполлона. її звичайно виконували тоді, коли зверталися до бога по допомогу або коли дякували йому за перемогу в битві чи за порятунок від стихійного лиха. Появу пеана в давньогрецькій авторській ліриці пов’язують з ім’ям […]...
6. Пеан – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Пеан (від грец. Παιδν – пеан, цілитель, спаситель – імення бога Аполлона) – хорова пісня, близька до гімна, на честь бога Аполлона. Її звичайно виконували тоді, коли зверталися до бога по допомогу або коли дякували йому за перемогу в битві чи за порятунок від стихійного лиха. Появу пеана в давньогрецькій авторській ліриці пов’язують з ім’ям […]...
7. Основні етапи і форми процесу пізнання Проблема пізнавальної діяльності людини займає одне з дуже важливих місць у загальній структурі філософського знання. Сутність людини полягає в постійному задоволенні інформаційної, пізнавальної потреби, а вона лежить в основі визначення людиною сенсу свого життя. Поняття “пізнання” вельми близьке за змістом до поняття “свідомість”. За своїм змістом ці поняття можуть бути визнані тотожними чинності єдиного кореня […]...
8. ПРОСТАКУ МУДРЕЦЬ НЕ В ЛАД, МУДРЕЦЮ ПРОСТАК НЕ РАД – Лазар Баранович Мудрого простий звичайно не любить, Ще й дорікає, за мудрість ту гудить, Він йому заздрить, перечачи богу – Мудрий бо в небо зна певну дорогу. Простий є простим, і бути так має, Сам що не вчився, то мудрого лає. Мудрий чи ж винен, що простий науки Взяти не втямив, лінуючись, в руки? Гідний той шани, […]...
9. Іоан Скот Еріугена про Творіння Творіння у філософії Еріугена є акт вічний і безперервний, без початку і без кінця. Бог передує світу по гідності, але не за часом. Бог абсолютно вічний, світ же відносно. Цей останній походить від Бога подібно до того, як світло походить від сонця, як теплота виходить з вогню. Для Бога мислити, значить творити (videt operando et […]...
10. Пізнавальна діяльність людини Пізнавальна діяльність людини складається з пізнання і самопізнання. Пізнання – сукупність знань про навколишній світ. Пізнання буває чуттєвим і раціональним. До чуттєвого пізнання відносяться відчуття, сприйняття, уявлення. – Відчуття – відображення властивостей реальності, що виникає в результаті їх впливу на органи чуття і нервові центри. – Сприйняття – форма відображення дійсності у свідомості, здатність виявляти, […]...
11. Інтерес Увага і контроль людини, до можливостей і небезпекам зовнішнього світу, накопичувалися. Потенціал уваги і контролю трансформувався в рух уваги і контролю – інтерес. Інтерес споживати і вижити. Розвиток інтересу споживати створило прагнення до експлуатації ресурсів, тварин і людей. Інтерес, як всякий рух має три ступені свободи руху. Перша ступінь інтересу це прямолінійний рух до мети. […]...
12. Чим християнство відрізняється від інших релігій? Само християнське віровчення являє собою величезний і надзвичайно різноманітний комплекс уявлень, образів, символів, що склався в результаті взаємодії фольклорних і літературних традицій великого числа народів протягом тривалого часу. Воно має багато спільного з іншими релігіями, заснованими на вірі в єдиного бога, – ісламом і іудаїзмом. Однак між християнським вченням і навіть близькими до нього за […]...
13. Короткий переказ – Покаянні псалми – ДМИТРО ПАВЛИЧКО ДМИТРО ПАВЛИЧКО IX Це Ти створив мене таким – Неподужанним і слабким, Невільником, хоч без ярма, Немудрим з ясністю ума, Хитким, неначе терези, Веселим з усміхом сльози, Сліпцем, що ходить навмання З жагучим зором пізнання! Чи це приємно так Тобі, Що тяжко падаю в журбі, Що дух мій ламлеться, як скло, І рветься плоть, як […]...
14. Ода совісті – ІВАН ДРАЧ Дослідів зливи. Каскади думок. Експериментів напружений крок. Ось Феофанія. Ген там Дубна. В криниці пізнання не бачу я дна! Та голос підношу за бомбардування Ядра таємниці! Хай тихе світання Розчепиться криком хитрющого кварка! Хоч сумнів, як ворон, нав’язливо карка: Навіщо? Для бомби?! Навіщо? Для муки?! Чого ж Оппенгеймер заламував руки?! Чи ж фізики атомних псів […]...
15. Раціоналізм і дедуктивний метод Рене Декарта Р. Декарт так само, як і Ф. Бекон, стурбований проблемою достовірності пізнання. Однак на відміну від свого британського колеги він апелював до розуму і самосвідомості, а не до досвіду й експерименту. Щоб отримати достовірне знання, потрібно відмовитися від усіх суджень, прийнятих на віру, за звичаєм або прикладу. Чуттєвий досвід не може служити бездоганним джерелом істинного […]...
16. Теорія пізнання Юма – коротко Основою філософського вчення Девіда Юма є його теорія пізнання, заснована на оригінальних ідеях про психологічний механізмі уявлень. Всі психічні стани, на думку Юма, можуть бути зведені до вражень (impressions) та ідеям. Ідеї ​​- тільки більш-менш слабкі копії вражень. Немає ідеї, яка б не мала якогось початкового зразка та джерела в якому-небудь чуттєвому враженні. Звідси ясно, […]...
17. У яких богів вірили стародавні єгиптяни? У Стародавньому Єгипті не було однієї спільної релігії, однак існувало досить велика кількість місцевих культів, які були присвячені тим чи іншим божествам. Одним з головних богів Єгипту був Ра – бог Сонця. Його зображали у вигляді істоти з головою яструба і з сонячним диском. Бога писемності Тота єгиптяни малювали з головою ібіса (птах, схожий на […]...
18. Процес пізнання Пізнання універсуму, пізнавальний процес в цілому передбачає проходження людиною, як суб’єктом пізнання, трьох етапів. Перший етап – чуттєве пізнання, тобто живе споглядання дійсності. Чуттєвий досвід – відчуття, сприйняття, уявлення – джерела знання, що зв’язують людину із зовнішнім світом. Тут головну роль відіграють органи чуття людини – зір, дотик, слух, нюх, смак. Основними формами чуттєвого пізнання […]...
19. Живу, як той гірський потік – ДМИТРО ПАВЛИЧКО * * * Живу, як той гірський потік, На спокій – ні хвилини. Іскрюсь від кременя в бігу, Туманюся від глини… Спадаю дзвінко з темних скель У плесо, повне гулу. Від крові пурпурним стаю, А чорним – від намулу. Та відновляється в мені Невигасна й воскресна Мого кохання чистота, Як та блакить небесна. Прояснює в […]...
20. Гносеологізм у літературознавстві Гносеологізм у літературознавстві (грецьк. gnosis – пізнання, logos – вчення; гносеологія – теорія пізнання) – сукупність поглядів на літературу як форму пізнання об’єктивної дійсності. Г. перебільшує питому вагу і роль пізнавальних елементів у художній літературі. Визнаючи специфіку мистецтва, в т. ч. художньої літератури, представники Г. не визнають особливого предмета мистецтва, а зводять специфіку до образної […]...
21. Георг Гегель: абсолютна ідея і світовий розум Георг Вільгельм Фрідріх Гегель – один з основоположників німецької класичної філософії та філософії романтизму. Він вважав, що весь Всесвіт – це прояв світового розуму. Деякі дослідники називали Гегеля “філософом з філософів”, тому що він єдиний представник цієї науки, для якого філософія була всім: і причиною, і наслідком, і об’єктом вивчення, і інструментом. Інші мислителі використовували […]...
22. У НЕВІДОМУ ПУТЬ – ІВАН ЛИПА – З ЛІТЕРАТУРИ XX ст Черепаха з’явилась на світ у затишній долині, біля широкого ставу, що поріс очеретом. Цілі рої веселих комашок були їй солодкою поживою. Коли, вдоволена, грілася проти сонця, – усе дивилася на далеку гору, де сідали орли ширококрилі. Звідти щоранку випливало в тихе повітря сонце тепле, а ввечері виходив місяць ясний. Там небесна блакить ніжно обнімала зелену […]...
23. Роль практики, діяльності, творчості у пізнанні Пізнання – це, насамперед, діяльність. Таке твердження вимагає пояснень, тому що в багатьох науково-теоретичних джерелах розмежовуються поняття пізнання і діяльності, пізнання і праці, пізнання і навчання, пізнання та узагальнення. Пізнання розглядається як процес без усвідомлення його компонентного забезпечення. Пізнання є специфічною діяльністю людини – пізнавальною діяльністю, з усіма притаманними їй особливостями: відчуттям, сприйняттям, осмисленням, абстрагированием, […]...
24. Людина як об’єкт філософського осмислення. Природне і соціальне в людині З одного боку, людина – істота фізичне, тілесне; він обуреваем потягами, в ньому сильні несвідомі імпульси. З іншого боку, людська природа виявляє нам свідомість, розумність, здатність ясного розуміння та осмислення обставин. Свідомість, розум і свобода притаманні людині. Саме ця двоїстість завжди примушувала філософів шукати сутність людини. Під проблемою людини у філософії розуміється: проблема добра і […]...
25. Космос і всесвіт за Платоном Совершеннейшая частина буття, за вченням Платона, – всесвіт. Вона, подібно до людини, жива істота і подібно людині складається з духу (або розуму, νοϋς), душі і тіла; вона влаштована по вічному прототипу живої істоти. Зодчий всесвіту створив її тіло тим, що поєднав ідеї з матерією. Всесвіт створена одна, тому що і світ ідей, прототип її, тільки […]...
26. Бекон “Велике відновлення наук” – коротко Всі головні книги Френсіса Бекона об’єднуються в одне гігантське твір під назвою “Велике відновлення наук” (або “Велике відродження наук”). Автор ставить у ньому перед собою три завдання: 1) огляд всіх наук (з встановленням та спеціальної ролі філософії), 2) розвиток нового методу природознавства і, 3) його застосування до одиничного дослідженню. Рішенню першої задачі присвячені твори Бекона […]...
27. Філософська система В. Соловйова Володимир Сергійович Соловйов (1353-1900 } – видатний, істинно геніальний мислитель Росії, що вражає багатогранністю своїх інтересів. У його жилах билася кров проповідника, публіциста, оратора, літературного критика, поета, інший раз навіть якогось пророка і взагалі людини, відданого вишуканим духовним інтересам. Для філософа за покликанням, як сказав Вл. Соловйов, немає нічого більш бажаного, ніж осмислена або перевірена […]...
28. Причини втрати гармонії людини з Богом і світом (за біблійними переказами) – шкільний твір 6 клас МІФИ І ПЕРЕКАЗИ У світовій духовній спадщині особлива роль належить Біблії – книзі з книг. Створена протягом тисячоліть, вона увібрала у себе народну мудрість, втілила моральні основи людського життя. Біблія – це не просто книга, не просто явище культури. Це її серцевина, серцевина духовного буття світу, бо вона торкається таких важливих питань: життя […]...
29. Місце і роль філософії в культурі В історії суспільної думки під філософією малося на увазі: – наукове знання, зване протознання, що протистоїть міфології в античну епоху, а потім теології – в епоху Відродження); – теоретичне знання (характерно для другої половини XVIII – першої половини XIX ст.); – знання, пов’язане з функціонуванням загального (концепція, що користувалася визнанням на різних етапах формування філософії, […]...
30. Теорія пізнання І. Канта: основні поняття і принципи Одним з найбільших розумів людства, основоположником німецької класичної філософії є Іммануїл Кант (1724-1804). Не тільки у філософії, але і у конкретній науці Кант був глибоким і проникливим мислителем. Людина, етика і право – ось головні теми філософського вчення Канта. Кант вважав, що рішенню таких проблем філософії, як проблеми буття людини, душі, моралі і релігії, має […]...
31. Бог Спінози Спінозу називали атеїстом, переслідували як безбожника. Це, зрозуміло, безглуздість. Спіноза вірив у Бога. Це безсумнівно. Але Бог його особливий, абсолютно абстрактний, щось в роді “нірвани” буддистів – все і нічого. Ми в цьому зараз переконаємося з аналізу його метафізичної системи, а поки нагадаємо про тих етичних принципах і приписах, які містить 5-та частина його “Етики”, […]...
32. Твір на тему “Що таке спілкування” Перш ніж говорити про сутність і безмежне різноманіття проявів феномена людського спілкування, необхідно позначити його найбільш важливі аспекти з точки зору значення, сенсу і значущості місця, займаного в житті людей, для суспільства й особистості. Спілкування є фактором людської життєдіяльності. З цим пов’язане уявлення як про податливість індивіда тим чи іншим впливам людей (ефект групового тиску […]...
33. Бенедикт Спіноза: розум, природа і воля Бенедикт Спіноза відрізнявся раціональним, “математичним” підходом до філософії. Він намагався пояснити поняття “природа” і “бог”, “свобода” і “призначення”… Його часто називають атеїстом – перш за все за критику священних книг; але Спіноза ототожнював божественну силу і природу, так що його погляди швидше пантеістічни. Бенедикт Спіноза, філософ-раціоналіст У практичному XVII столітті на перше місце виходить вже […]...
34. Етика Сократа Згідно з Сократом, сенс життя, її мета – у правді в правді, в добрі. Сама діяльність людського розуму має тому етичне зміст; роблення розуму є практичне роблення, і дозвільне розумування, що не має практичної мети засуджується як помилкове і безплідне, як порожня софістика. За Сократом, все пізнання зводиться до етики. Істинне істота людини – у […]...
35. Платон “Феаг” – короткий зміст У давнину “Феаг” вважався одним з ранніх творів Платона. Але наука Нового часу засумнівалася в тому, що цей діалог був дійсно написаний ім. Питання про авторство “Феаген” досі залишається відкритим: можливо, його створив Платон в юні роки, але можливо і те, що він належить перу одного з учнів Академії або навіть якомусь набагато більш пізнього […]...
36. Вчення Аристотеля про пізнання Платон вважає шляхом до істинного знання діалектику, Аристотель – логічний метод. Аристотель виклав вчення про закони мислення і пізнання (те, що тепер називається логікою) з такою грунтовністю, з таким глибокодумністю, що всі наступні мислителі не могли додати нічого суттєвого до роз’яснень ім. Трактати його, присвячені дослідженню законів пізнання, з’єднані в одну групу, що називається “Органон”. […]...
37. Гносеологія – що це таке? Гносеологія це наука про пізнання і один з чотирьох розділів філософії. Гносеологія відома ще з часів Сократа і Платона. Слово “гносеологія” походить від грецького gnosis (знання) і logos (вчення). Дослівно можна перекласти як “вчення про знанні”. У теорії філософії гносеологія є наукою про форми, джерелах, кордонах та заходи людського пізнання. Гносеологія розбирається в тому, як […]...
38. Чим відрізняється знання від пізнання? У філософії і багатьох інших науках часто розглядається сутність знання і пізнання. У чому полягає їх специфіка відповідно до розповсюджених точками зору вчених? Чим відрізняється знання від пізнання? Що являє собою знання? Під знанням у науці в загальному випадку розуміється володіння людиною деяким об’ємом інформації про що-небудь – як правило, достатнім з точки зору вирішення […]...
39. Резюме по середньовічній філософії 1. Середньовічна філософія, так само як і вся культура європейського середньовіччя, перебуваючи під домінантою релігійного світогляду, сприяла вирішенню екзистенційних проблем. За визначенням французького вченого Ф. Аріеса, середньовіччі було “періодом прирученою смерті”. Однак до кінця середньовіччя картина змінюється: Католицька церква, намагаючись зберегти і зміцнити свій вплив на віруючих, стала зловживати ідеєю Страшного Суду і посмертних кар […]...
40. Короткий зміст Ніцше “Так говорив Заратустра” Частина 1 Пророк Заратустра багато років поневірявся і знайшов мудрість. Він зумів пізнати те, що багатьом недоступне і прагнути поділитися цими одкровеннями з людством. Книга являє собою роман, вміло переплетений з філософією. Світогляд пророка – це основа всього роману, його глибинна суть. Герой спускається з гір, в яких перебував багато років. І зустрічає відлюдника, який […]...