Одеський театр опери та балету
Одеський театр опери та балету
Україна, Одеса, палац XIX в
За версією Форбс, Одеська опера – одна з найбільш незвичайних визначних пам’яток Східної Європи. Театр нагадує розкішний палац, а самі одесити любовно називають його “віденським тортом”. На цих підмостках виступали багато знаменитостей: Шаляпін, Карузо, Айседора Дункан, Ф. Ліст, П. Чайковський…
Міфи і факти
Опера – практично ровесник Одеси. Через десяток років після заснування міста, знаменитий градоначальник де Рішельє задумався про будівництво першого культурного закладу. Логіка легендарного Дюка була проста: “театр сильно впливає на залучення жителів, а множення жителів є користь міста”.
Будівля першого театру була побудована в 1804-1810 роках (архітектори Ф. Фраполли і Том де Томон) в класичному стилі. Першими виставами, які побачили глядачі, були опера Фреліха “Нове сімейство” і водевіль “Утішена вдова”. Подивитися вистави могли одночасно півтори тисячі осіб: 800 місць розташовувалося в ложах на трьох ярусах і в партері, крім того, майданчик партеру була розрахована на 700 стоячих місць. Треба відзначити, що на той момент самій Одесі було всього лише двадцять років!
Одеська опера швидко стала культурним центром України. Щоб виправити недоліки планування, спорудження неодноразово зміцнювалося і добудовувалося. Остання грандіозна перепланування завершилася 31 грудня 1872, а в наступну ніч театр згорів. Причиною послужила витік газу, за допомогою якого висвітлювалися годинник над входом.
Для одеситів ця подія стала справжнім ударом. Ідея побудови нової опери довго витала в повітрі і не знаходила реалізації: до міської влади надійшло близько 40 проектів будівлі нового театру, але жоден з них не був схвалений. Тоді муніципалітет звернувся до віденським архітекторам В. Фельнеру і Г. Гельнер, які проектували театри по всій Європі. Будівництво по їх проекту тривало з 1884 по 1887 роки. Спорудження висвітлили електричні лампочки – це було перше електричне освітлення в Одесі! Мало того, театр був оснащений першим в країні паровим опаленням.
На початку XX століття театр іменувався Міським. На його підмостках виступали знамениті оперні співаки, а також імператорські і королівські трупи з різних міст.
У 1926 році було присвоєно звання “академічний”. Він не припиняв свою роботу і у Велику Вітчизняну війну, піднімаючи бойовий дух мирних жителів. Будівля було вкрите маскувальною сіткою, щоб його не побачили з повітря. Наприкінці війни німці планували його підірвати, і тільки наступ радянських військ врятувало його від цієї долі. Саме на балконі оперного театру 10 квітня 1944 було піднято прапор СРСР, що символізує звільнення Одеси від німецьких загарбників.
У 1967 році в опері була проведена перша реставрація, не принесла очікуваних результатів. Через прорахунки в плануванні фундаменту споруда, побудована на осадових породах, “просіло”. Як підсумок, знадобилася ще одна реставрація. У день відкриття театр отримав статус Національного.
Нині його репертуар налічує близько 50 постановок, тут проходять естрадні та симфонічні концерти (на сцені є вбудований орган), працює дитяча балетна школа.
Що подивитися
Одеська опера побудована в стилі віденського бароко, італійського ренесансу і рококо. Проект віденських архітекторів удосконалили і доповнювали місцеві зодчі: Ф. Гонсіоровсій, А. Бернардацці, Ю. Дмитренко.
У плані вона має підковоподібна форму і складається з трьох поверхів. Фасад прикрашає двох’ярусний портик, верх якого увінчаний скульптурною групою: Мельпомена на колісниці, запряженій чотирма пантерами. Нижче музи римськими цифрами позначені роки побудови та реставрації театру. З двох сторін від цифр поміщені скульптурні композиції, що символізують танці (Терпсихора навчає танцям дівчину) і музику (Аполлон грає на лірі для Кентавра).
Головний вхід прикрашають дві алегоричні скульптурні групи Комедії (епізод з комедії Арістофана “Птахи”) і Трагедії (сцена з трагедії Евріпіда “Іполит”). По фронтону будівлі праворуч і ліворуч розташовані алегоричні фігури і бюсти: Пушкіна, Гоголя, Грибоєдова, Глінки (символізують поезію, драму, комедію і музику).
Внутрішня обробка виконана в рококо: ліпний орнамент з позолотою, оригінальні скульптури, дзеркала, витончені свічники, сидіння крісел оббиті темно-червоним оксамитом, мармурові підлоги. Цікаво, що малюнок ліпного орнаменту ніде не повторюється!
Місткість залу для глядачів 1600 людина, він має 5 ярусів: партер, бенуар, бельетаж, ложі 1 і 2-го ярусів і гальорка. У центрі бельетажа розміщується “царська ложа”. Всього в театрі 320 дверей! Дві сходи, що ведуть на верхні яруси, – дзеркальне відображення одне одного.
Стеля залу для глядачів розписана віденським художником Лефлером у вигляді медальйонів, на яких зображені сцени з творів Шекспіра: “Гамлет”, “Сон в літню ніч”, “Зимова казка” і “Як вам це сподобається”. Цей же художник розписав і перший театральна завіса (сцена з “Руслана і Людмили”). Сучасний центральний завіса зроблена за ескізом художника А. Головіна. Зал висвітлює величезна кришталева люстра вагою 2 тонни і заввишки 9 метрів!
Площа сцени – 500 м?. Унікальна акустика залу продумана так, що глядач чує навіть виголошений зі сцени шепіт!
Інша архітектурна перлина України – Львівська опера. У 80 км від Одеси знаходиться Білгород-Дністровська фортеця. Своєю розкішшю захоплюють кримські палаци: княгині Гагаріної, імператора Олександра, Алупкінський, Лівадійський, Дюльбер і Карасан.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)