Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас
Першим прозаїком нової української літератури був Г. Квітка-Основ’яненко, який довів, що і українською мовою можна писати серйозні повчальні твори. Г. Квітка – Основ’яненко, хоч і належав до дворян, але добре знав традиції і побут українського народу, який дуже поважав за його високу мораль.
Про високо моральних людей і розповідається у повісті “Маруся”. Усе своє подружнє життя прожили Наум та Настя Дроти дружно, ніколи не сварилися, увесь час працювали, нікому ніколи не заподіяли зла. Єдине їх нещастя – не мали вони дітей, але і на це вони ніколи не нарікали, бо вірили в провидіння Боже: що Бог дає, то все добре.
І нагородив їх за це Бог донькою. Г. Квітка-Основ’яненко створив у повісті ідеал дівчини: “… і красива, і розумна, і багата, звичайна, та ще к тому тиха, і смирна, і усякому покірна”. На вечорниці не ходила та й інших відмовляла, бо вважала, що там усе зле та лихе робиться. Не могли батьки намилуватися своєю дочкою, та й інші батьки ставили її дочкам за взірець.
Такий і парубок їй зустрівся: працьовитий, лагідний. Їхнє кохання було чисте і невинне. Василь багато працює, щоб відкупитися від солдатської служби бо тільки за цієї умови погодився батько видати Марусю заміж. І ось тільки-но дочекавшись свого щастя, Маруся вмирає. Це може здатися найвищою несправедливістю: чиста, непорочна дівчина, радість і єдина втіха своїх батьків, навіть не зазнавши справжнього щастя у подружньому житті, йде з цього світу. Інша людина сприйняла б це як найбільшу несправедливість, зневірилася б, прокляла Бога. Але не такими були батьки Марусі. Вони жили за принципом “Бог дав – Бог взяв”, їхню позицію підтримує і оповідач, який у вступі на початку повісті висловлює свої погляди.
Оповідач говорить про те, що нічого на землі нема вічного, всі ми помремо колись, але не треба сприймати це як горе, а навпаки, як велику радість, бо на небі “усі ми будемо укупі, у Господа милосердного на вічній радості; і вже там не буде ніякої розлуки, і ніяке горе, і ніяке лихо нас не постигне”. Він порівнює Бога із батьком, що час від часу кличе свою дитину від гурту ровесників, але робить це для того, щоб ніхто зла не заподіяв його смирній та покірній дитині: “і щоб воно за товариством не скучало, посадить біля себе, та й приголубить, і поніжить, і, чого воно забажа, – усього їй дасть”. І Бог, як батько, і нагороджує, і карає, бо “ледача та дитина, що батько не вчив!” Отже, не можна нарікати на Бога, яку б долю він не послав.
Так поставилися до смерті Марусі її батьки: вони жили собі далі, працювали, сподіваючись, що зустрінуть свою доньку на тому світі. Але Василь, хоч яким не був віруючим і покірним чоловіком, не зміг пережити втрати коханої і помер у тузі за нею.
Отже, Г. Квітка-Основ’яненко у своїй повісті повчає читачів, як треба жити на світі. Його погляди на життя збігаються з народною мораллю, але часом люди у хвилину розпачу забувають її. А треба жити так, як жила родина Дротів.
Related posts:
- Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас Після виходу в світ “Енеїди” Івана Котляревського в дворянських колах побутувала думка про те, що можливості української літературної мови вичерпуються написанням творів гумористичного плану. Ніби у відповідь на це твердження Г. Ф. Квітка-Основ’яненко створив повість “Маруся”. Цим твором письменник продемонстрував високі й різнобічні художньо-літературні можливості нашої мови, а також довів, що українською мовою можна писати […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знову звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас […]...
- Сатиричне зображення козацької старшини у повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас Г. Квітка-Основ’яненко написав не тільки сентиментальні повісті, такі, як “Маруся”, а й сатиричні, у яких критикував пороки сучасності. Зокрема, у повісті “Конотопська відьма” він висміює козацьку верхівку пізньої гетьманщини. Діди Микити Забрьохи колись брали участь у визвольній боротьбі разом із Богданом Хмельницьким і своїми особистими заслугами отримали сотенство. Колись сотник обирався, а Микита, як і […]...
- Маруся – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович Квітка (1778-1843) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (Скорочено) Посвящается Анне Григорьевне Квитке * ** Часто мені приходить на думку: чого б то чоловікові так дуже пристращатись на сім світі до чого-небудь, не то щоб до якої вещі, а то хоч би і до наймиліших людей: жінки, діточок, щирих приятелів і других? Перше усього подумаймо: чи ми ж на сім світі вічні? І […]...
- Маруся – ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 1778-1843 – ЗАСНОВНИК З ОСНОВИ: ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література …вас не бачив, а вашу душу, ваше серце так бачу, як, може, ніхто на всім світі. Ваша “Маруся” так мені вас розказала, що я вас навиліт знаю. Тарас Шевченко Ідейно-тематичні домінанти Сентиментально-реалістична соціально-побутова повість “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка побачила світ у 1833 р. Це перший прозовий твір у новій літературі, написаний українською мовою. Задум створити епічне […]...
- Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уайльда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І справді фантастичні події відбуваються в славному містечку […]...
- МАРУСЯ – ГРИГОРІЙ КВІТКА – КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Повість (Скорочено) (…) От як се було. Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п’яниць не терпів, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би і маленький празник, тільки піп у дзвін […]...
- Маруся (дуже стисло) – Григорій Квітка-Основ’яненко Маруся (дуже стисло) – Григорій Квітка-Основ’яненко Наум Дрот та його дружина були людьми богобоязними та праведними. В усьому вони дотримуються Божого і морального людського закону. За це Бог допомагає їм. За молитви й невпинну працю дає їм Бог донечку. Дитина теж росте слухняна, покірна, на вулиці з дівчатами не бігає, все коло хати, все молиться, […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. ПОВІСТЬ МАРУСЯ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (29 листопада 1778 р. – 20 серпня 1843 р.) народився у слободі Основа під Харковом (у дворянській родині). Усе життя тісно пов’язане з Харковом. Т. Г. Шевченко називав його по праву “Засновником нової української прози”. ! Формування світогляду письменника відбувається під впливом творів І. Крилова, В. Капніста, Д. Фонвізіна, М. Карамзіна і […]...
- Образи сотника Забрьохи та писаря Пістряка в повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас Давно вже потонуло в великому Харкові невеличке село Основа. Але не потонуло в часі літературне ім’я, що дало це село. Григорій Квітка-Основ’яненко – видатний прозаїк і драматург дошевченківської доби, що своєю творчістю вніс вагомий вклад в українську літературу.. Його повість “Конотопська відьма” є майстерною сатирою на життя і побут панівного прошарку українського суспільстваXVIII ст. З […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – батько української прози, один із перших у Європі “творців людової повісті” (І. Франко). “Маруся” – перша україномовна повість української літератури, взірець сентименталізму. Головні персонажі твору – уособлення високих морально-етичних якостей простої людини ТЛ: літературний напрям, течія, поняття про сентименталізм, реалізм. Мета: розповісти учням про основні віхи життя і творчості письменника; допомогти учням зрозуміти причини написання перших творів російською мовою і необхідність його виступів на захист рідної мови; дати уявлення про художні засоби сентименталізму та реалізму; розкрити поняття “літературний напрям”, “течія”; розкрити етнографічне тло твору “Маруся”; оцінити значення […]...
- ТЕСТ 5. Григорій Квітка-Основ’яненко (“Маруся”) Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. “Ваша “Маруся” так мені про Вас розказала, що я Вас на виліт знаю”, – написав Тарас Шевченко А Іванові Котляревському Б Пантелеймонові Кулішу В Іванові Нечую-Левицькому Г Григорієві Квітці-Основ’яненку Д Панасові Мирному 2. Повість “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка характеризує автора як представника А класицизму Б сентименталізму В романтизму Г […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – ІІІ варіант – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” належить до соціально-побутових повістей, а це означає, що побут у ній зображений не стільки заради себе самого, щоб читачі побачили, як живуть українські селяни, скільки заради певної мети. Саме у звичайному житті людина розкривається якнайповніше: у своїй хаті вона стає такою, якою є насправді, а не такою, якою хотіла би, […]...
- Маруся (стислий переказ твору) – Григорій Квітка-Основ’яненко Маруся (стислий переказ твору) – Григорій Квітка-Основ’яненко Повість починається філософськими роздумами автора про те, що не треба на світі ні до чого надмірно прикипати душею, адже немає нічого вічного. Все минає, проходить. Люди народжуються, старіють, вмирають. Тому потрібно радіти, що маєш сім’ю – найбільше щастя, яким нагородив людину Бог. А якщо втратиш когось із рідних, […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – І варіант – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 1879 року вийшов з друку один з найкращих творів І. Нечуя-Левицького – повість “Кайдашева сім’я”, в якій талановито змальоване життя селян. Письменник добре бачив негативні риси селянського побуту й психології. Індивідуалізм, забобонність, заздрість, в основі яких лежить приватна власність наземлю, стали предметом аналізу й висміювання в цій повісті. Перед нами проходить низка колоритних селянських персонажів: […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович Квітка (1778-1843) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Підтвердити чи спростувати Г. Квітка-Основ’яненко – “батько української прози”. О підтвердити О спростувати Український письменник, культурний і громадський діяч, видавець, “батько нової української прози”. За 25 років творчої праці написав майже 80 творів різних жанрів. Утвердив в українській літературі сентименталізм як мистецький напрям. Літературний напрям – це конкретно-історичне втілення художнього методу, що проявляє себе в […]...
- Скорочено – МАРУСЯ – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (Повість) Починається повість з філософських роздумів автора про людське життя, про те, що немає на сім світі нічого вічного: сьогодні живеш, а завтра – помер. Кожний батько виховує свою дитину, щоб вона була розумною, доброю. Так само і отець небесний: оберігає людей від усякої напасті, а “коли вже й пошле за гріхи яку […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – IV варіант – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ На початку повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй – Левицький подає прекрасний пейзаж, який одразу переносить читача на Київщину, в зелений яр біля Росі в другу Половину XIX століття. В біленьких хатках села Семихатки живуть і вмирають, працюють відпочивають, сваряться і любляться селяни тих далеких вже часів. Про їхнє життя і побут ми можем почути зараз […]...
- “На правді й честі земля держиться” (моя оцінка головних героїв повісті Івана Франка “Захар Беркут”) Іван Франко у своїй історичній повісті “Захар Беркут” змалював життя руського суспільства XIII століття. Жителі карпатського села Тухля повстали проти боярського поневолення, коли князь Данило Галицький подарував землі Тухольщини бояринові Тугару Вовку. З такою ж відвагою вони розгромили татаро-монгольських завойовників. У цій повісті Франко показав, що саме простий народ був рушійною силою історії. На фоні […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 році, один з найдовершеніших творів Нечуя-Левицького. Іван Франко високо оцінив “Кайдашеву сім’ю”. Повість, на його думку,” з погляду на артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства “. Її можна назвати цілою епопеєю життя українського села в перші десятиліття після реформи 1861 року – […]...
- Маруся – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) До сентиментально-реалістичних творів Г. Квітки-Основ’яненка належать сім повістей: “Маруся” (1834 p.), “Добре роби, добре й буде” (1837 p.), “Козир-дівка” (1838 р.), “Щира любов” (1839 р.), “Божі діти” (1840 p.), “Сердешна Оксана” (1841 р.) та “Перикотиполе” (1843 p.). Повість “Маруся” з’явилась 1834 року внаслідок полеміки Г. Квітки з тими представниками офіційних кіл і критики, які скептично […]...
- Маруся – Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843) – Нова українська література Повість (Скорочено1) Посвящается Анне Григорьевне Квитке Часто мені приходить на думку: чого б то чоловікові так дуже пристращатись на сім світі до чого-небудь, не то щоб до якої вещі, а то хоч би i до наймиліших людей: жінки, діточок, щирих приятелей і других? Перше усього подумаймо: чи ми ж на сім світі вічні? I що […]...
- КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – Григорій Федорович Квітка (1778 – 1843) ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Народився Григорій Федорович Квітка (літературний псевдонім – Основ’яненко) в с. Основа біля Харкова у дворянсько-поміщицькій сім’ї. Служив комісаром у народному ополченні (1806 – 1807), директором Харківського театру (1812), був повітовим предводителем дворянства (1817 – 1828), совісним суддею, головою харківської палати карного суду. Проживаючи в с. Основа під Харковом або самому […]...
- Образ кріпака-робітника у творі “Сватання на Гончарівці” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас Г. Квітка-Основ’яненко відомий, перш за все, як талановитий письменник. Але його драматичні твори теж мають неабияке значення для української літератури, для розвитку театру. У них він підіймав важливі сучасні йому проблеми, зокрема, проблему соціальної нерівності у драмі “Сватання на Гончарівці”, та змальовував живих, реальних людей. У центрі драми стоїть любовний трикутник. Уляна за наказом матері […]...
- МАРУСЯ (1832) – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Повість (Скорочено) (…) От як се було. Наум Дрот був парень на все село, де жив. Батькові й матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п’яниць не терпів, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би і маленький празник, тільки піп у дзвін […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко. Картини життя українського суспільства за часів Великої Руїни в “Конотопській відьмі”. Іронія і сатира у повісті, поєднання реалізму і фантастики Мета: вчити коментувати зміст “Конотопської відьми”; виокремити і пояснити художні засоби сатиричного зображення персонажів, елементи реалізму і фантастики; охарактеризувати роль оповідача; розвивати усвідомлення необхідності соціально активної позиції в житті; виховувати бажання релігійно-морального самовдосконалення. Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до повісті “Конотопська відьма”. Хід уроку I. Перевірка домашнього завдання. II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку. 1. […]...
- І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Б Перебуваючи на ярмарку. В На одному із весіль. Г Коли вона прийшла по воду до річки. 2. Коханий героїні – сирота, бідний парубок, який працював у місті… А Шевцем. Б Свитником. В Кравцем. Г Ковалем. 3. Найбільше Маруся полюбляла… […]...
- Дитячі роки Т. Г. Шевченка – (за уривками з повісті “В бур’янах”) – ІІ варіант – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО – 6 клас У повісті “В бур’янах” С. Васильченко розповідає про народження і дитячі роки Т. Г. Шевченка. Народився майбутній Кобзар в бідній кріпацькій родині. Хата Шевченків була “найгірша, мабуть, в усьому селі”. Малого Тараса гляділа його сестра Катерина, яка сама була ще дитиною. В дитинстві Тарас найбільше любив слухати розповіді свого діда про гайдамаків, народних захисників. Після […]...
- Образи головних героїв повісті Ніни Бічуї Шпага Славка Беркути – Зразок творчої роботи з української літератури 8 клас – 2017 рік Хоча в назву повісті Ніни Бічуї винесене ім’я одного героя, головних героїв у творі четверо – Славко Беркута, Юлько Ващук, Лілі Теслюк і Стефко Вус. Усі вони підлітки, які шукають свій шлях у житті. Кожен має як добрі, так і погані риси характеру, але якщо дехто із друзів намагається боротися із своїми вадами, то іншим […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ’яненки. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів’їв та приказок, Г. Квітка-Основ’яненко – зачинатель і перший класик прози нової української літератури. Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненки в тому, що він у своїх творах прагнув правдиво […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” – твір з української літератури … Утни, батьку, чтоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко. На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява Квітчиних прозових творів була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої […]...
- Література українського романтизму – ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 1778-1843 – ЗАСНОВНИК З ОСНОВИ: ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Пригадайте! Пригадайте, що вам відомо з уроків зарубіжної літератури про романтизм. Які його особливості? Назвіть європейські школи романтиків і найяскравіших їхніх представників. Микола Бурачек. “Реве та стогне Дніпр широкий…” У Опишіть репродукцію картини М. Бурачека “Реве та стогне Дніпр широкий.”. Поясніть, які ознаки романтизму виявилися в ній. Історико-мистецькі координати Романтизм – один із провідних напрямів […]...
- “Діти війни” у повісті “Первінка” – I варіант – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ – 6 клас Треба сказати, що війна – це явище жахливе й руйнівне. Війна приносить страждання мільйонам людей, цілим країнам, бо позбавляє людей життя. Мені здається, що діти, які народжувалися під час війни були позбавлені дитинства. Адже їм приходилося піклуватися про своє життя, про своїх менших братиків та сестричок, допомагати батькам. Саме в такій ситуації опинився головний герой […]...
- Моя власна оцінка вчинку Грицька (за оповіданням “Грицько”) – IІ варіант – БОРИС ГРІНЧЕНКО – 6 клас Автор оповідання “Грицько”, Борис Дмитрович Грінченко, деякий час вчителював. Всі роки цієї роботи він пильно придивлявся і запам’ятовував різні події з життя дітей. Це дало йому змогу написати цілу низку правдивих оповідань про дітей, одним з яких є Грицько. В ньому змальовується життя селянських дітей Семена і Грицька. Вони жили поряд. Грицько був “говіркий, веселий, […]...
- Контрастне зображення трудівників і гнобителів у повісті “Інститутка” – І варіант – МАРКО ВОВЧОК – 9 клас Вразлива і доброзичлива Марко Вовчок завжди проймалася болем і печалями поневоленого народу, переживала його кривди, жила інтересами і вподобаннями трудових мас. Письменниця близько до серця сприймала вияви несправедливості, не могла спокійно дивитися на важке становище пригнобленого народу, яке видавалося ще більш трагічним у порівнянні з ситим і розгульним життям кріпосників. У повісті “Інститутка” Марко Вовчок […]...
- Сприйняття Михайликом навколишнього світу в повісті “Гуси-лебеді летять” – І варіант – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Спогади М. Стельмаха про своє дитинство лягли в основу повісті “Гуси-лебеді летять”. Головний герой твору – хлопчик Михайлик, в якому легко впізнати самого письменника. Михайлик дуже розумна і розвинена дитина. Bi. сам навчився читати і з того часу перечитав всі книги, що “ще не встигли докурити в селі”. З надзвичайним задоволенням ходить він до школи. […]...
- Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) – ІІ варіант – 8 клас – ЄВГЕН ГРЕБІНКА Є. Гребінка писав багато: байки, вірші, повісті, романси й оповідання, нариси тощо. Але перше визнання й славу Є. Гребінці принесли байки. Письменник художньо переосмислював здобутки попередників. Великий вплив на нього мала творчість Крилова, теми якого він часто запозичував, але завжди подавав їх своєрідно, вносячи у свої байки український пейзаж і світогляд українця. Тема соціальної несправедливості […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” – твір з української літератури Повістю “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко хотів переконати упередженого читача, що можливості української мови не вичерпуються бурлеском, що нею можна передати відтінки почуттів, розчулити читача та змусити його співпереживати героям. Але завдяки своєму талановитому перу та добрій обізнаності з народним життям письменник виконав ще одне завдання: майстерно змалював селянський побут, українські обряди та звичаї, втілив у повісті […]...