Образна система комедії. Основні образи комедії (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт та ін.) – БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ
Мета:
– Навчальна: продовжити роботу над образами комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”;
– Розвивальна: розвивати вміння аналізувати образну систему драматургічного твору; навички акторської майстерності та критичного мислення; комунікативні здібності учнів;
– Виховна: виховувати почуття власної гідності, неприйняття лицемірства, марнославства, зверхності, зарозумілості.
Тип уроку: проблемний урок з елементами дослідницької роботи.
Обладнання: тексти комедії Ж.-Б. Мольєра “Міщанин-шляхтич”.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
– Робота над кросвордами, складеними учнями вдома.
2. Бесіда
– Якщо би я вас попросила символічно відобразити образ головного героя п’єси, пана Журдена, які кольори для цього ви би використали? Чому?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
– Для відображення сутності головного героя ви готові використати насичені, яскраві кольори. Напевно, це через те, що він є справді колоритною особистістю, яка надовго запам’ятовується та вражає. Що ж у цьому образі є такого, що впродовж століть він залишається актуальним і цікавим? І наскільки цікавими є інші персонажі комедії? Сьогодні ми спробуємо дати відповідь на це запитання.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Слово вчителя
– Згідно з правилами класицистичної комедії, образна система “Міщанина-шляхтича” вирізняється чіткістю й симетричністю побудови. Негативним персонажам протистоять позитивні. Образи об’єднані в певні пари: пан Журден і пані Журден, Дорант і Дорімена, Люсіль і Клеонт, Ков’єль і Ніколь. При цьому кожен із персонажів є художнім типом: Журден – тип міщанина, втілення марнолюбства; Дорант – лицемірний і цинічний дворянин; пані Журден – тип сварливої дружини; Ков’єль – розумний і кмітливий слуга; Клеонт – тип благородної людини, яка понад усе ставить честь і кохання.
2. Бесіда
– Хто такий пан Журден за своїм походженням? (Буржуа, чиї батьки були торговцями, але він соромиться свого походження і способу життя.)
– Яких учителів наймає пан Журден? (Музики, танців, фехтування, філософії)
– Навіщо йому це потрібно? (Уроки танців потрібні для того, щоб вишукано вклонитися маркізі, музики – бо “вельможне панство теж учиться музики”; фехтування гарне тим, що “…й боягуз може вбити свого супротивника, а сам завжди залишиться цілий”, а вся “філософія” зводиться до одного: як краще написати записочку одній великосвітській дамі, маркізі Дорімені.)
– Яка риса характеру пана Журдена є провідною? (Сильне прагнення бути схожим на дворян.)
– Якими засобами Журден намагається стати таким, як дворянин? (Журден ладен багато заплатити за те, щоб люди ставилися до нього як до благородно народженого. Крім того, він ладен видати дочку навіть за турка, тільки щоб той був дворянином.)
– У чому ще, крім навчання, пан Журден намагається бути схожим на дворян? (В одязі, звичках, манерах)
– Які ще риси характеру пана Журдена ви би зазначили? (Кмітливість; самоприниження; простодушність; довірливість)
3. Аналіз образної системи комедії
(Робота в групах за випереджувальним завданням.)
Граф Дорант – зубожілий аристократ, людина без моральних норм. Він обдурює Журдена, не гребуючи жодними засобами, аби видурити в того гроші. Удаючи з себе друга Журдена, Дорант живе за його рахунок і за його гроші робить подарунки Дорімені. У Доранта немає нічого, окрім його титула. Він збіднів не тільки матеріально, а й духовно. ” Образ маркізи Дорімени подано в сатиричному плані. Вважаючи графа Доранта багатим, вона погоджується вийти за нього заміж, радіючи, що заволодіє не тільки його серцем, а й майном. Проте Дорімена потрапляє у тенета власної розбещеності, її вади обертаються проти неї самої.
Здоровий глузд втілений в образі Пані Журден. Вона розуміє всю безглуздість поведінки чоловіка, викриває Доранта й Дорімену, щиро хоче щастя для своєї дочки з чесним Клеонтом. Однак пані Журден не є позитивним ідеалом драматурга, оскільки вона надто сварлива, брутальна й обмежена.
Люсіль і Клеонт – освічені, чесні й добрі молоді люди. Вони не соромляться свого походження, понад усе цінують в людях моральні якості, чисті й високі почуття, борються за своє щастя. Клеонт не дворянин, але веде чесний спосіб життя й віддано служить державі. За свої високі моральні якості Клеонта винагороджено в п’єсі шлюбом з Люсіль. Дочку Журдена змальовано у творі менш виразно, але добре показано її привабливі риси – красу, людяність і здатність до високого кохання. Автор утверджує силу взаємних почуттів, що важать більше за титули і багатство.
Слуги Ніколь і Ков’єль представляють народні типи. Ці образи протиставлені егоїзму буржуазії та ницості дворянства. Слуги тверезо оцінюють події та людей, вони активніші від своїх хазяїв. Те, що всю “режисуру” розіграшу автор віддає Ков’єлю, підкреслює глибоку віру Моль’єра в народ, у його розум і творчі можливості, у здатність відновити справедливість.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Рефлексія
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Повторити значення термінів сатира, сатирична розповідь, гумор, іронія, антитеза.
2. Заповнити таблицю Елвермана.
Так | Проблема | Ні |
Чи можна зрозуміти і підтримати пана Журдена у його прагненні стати дворянином? |
(2 votes, average: 3.00 out of 5)