Образи українських інтелігентів у романі І. Нечуя-Левицького “Хмари”
Життя, і творчість Івана Нечуя-Левицького засвідчили, що український національний дух здолати не можна, бо він – невмирущий. Згадаймо, що нести ; співвітчизникам рідне слово письменникові довелося за часів тяжких репресій стосовно нашої культури: це і Емський указ, і Валуєвський циркуляр, згідно з яким українська мова не мала права навіть на своє існування. От і доводилося Іванові Семеновичу тривалий час вести подвійне життя: вдень він сумлінний викладач російської словесності, а ввечері і вночі, пишучи неповторні повісті, оповідання, ставав українським письменником. На початку 70-х років Нечуй-Левицький працює над романом “Хмари”. Тематика твору, коло порушених проблем істотно відрізняються від створеного попередниками. Найнесподіванішим для багатьох було те, що головними персонажами стали українські інтелігенти. Тоді панувала думка, що наша література є винятково селянською, бо народу українського, крім селян, мовляв, зовсім не залишилось. У романі ми зустрічаємо два покоління інтелігенції в Україні. Перше представлене постаттю студента духовної академії, а згодом професора Київського університету Дашковича. Друге уособлює Павло Радюк. Молодого Дашковича дуже пригнічує задушлива атмосфера, що була в Київській академії, де “панував чужий великоруський дух, чужа наука, чужий язик, навіть чужі люди…” Натомість своє рідне українське залишалося занедбаним, “лежало десь глибоко під землею”. Звичайно, все це посилювало патріотичні почуття молодого Дашковича, викликало палке бажання прислужитися народові, Україні. Він, залишаючись вірним своєму краєві, ставши викладачем, відмовляється від запрошення до Московського університету, повертається до Києва, гуртує навколо себе прогресивну молодь. Проте все-таки позиція Дашковича в зрілі роки стає все більш пасивною і споглядальною, а наукові пошуки, на жаль, далекі від життя і важливих проблем України. Отже, марно загинув талант… “згинув надаремно для України і народу”. Хмари, які винесено в назву роману, є образом глибоко символічним. Письменник має на увазі гнобительську русифікаторську політику царату в Україні. Оці хмари над рідною землею пристрасно прагне розвіяти Павло Радюк, представник другого покоління української інтелігенції. Він був ватажком серед своїх товаришів, умів їх змусити задуматися про долю рідного народу. Радюк, звичайно, набагато діяльніший за Дашковича, проте діяльність його іноді просто наївна. Так, протест проти деспотизму, любов до народу Радюк вирішив виявити тим, що носив просту свиту з грубого полотна. Але щось корисне і потрібне для співвітчизників Павло все ж робить: поширює антицарські твори Шевченка, пропагує історію України. Створивши образи Дашковича і Павла Радюка, І. С. Нечуй-Левицький, мабуть, хотів сказати, що кожне наступне покоління мусить зробити щось вагоміше, просунутися вперед, роблячи добро для рідного народу. Прочитавши роман, ми замислюємося про те, що нове, сьогоднішнє покоління українців має прийняти естафету від своїх попередників і вчитися робити добро для своєї держави.
Related posts:
- Шкільний твір на тему – “Батьки і діти” по-українськи (повість “Хмари” І. Нечуя-Левицького) 1860-ті роки…Особлива пора в житті прогресивної інтелігенції Російської імперії, роки своєрідної “відлиги”. Це був гарячий час у російській літературі, коли світ побачив Базарова Тургенєва і критику на нього Писарєва, а “Основа” розворушила українське питання. Атмосфера цих часів й оживає під пером І. Нечуя-Левицького у повісті “Хмари”. Своєю тематикою, колом порушених проблем вона істотно відрізняється від […]...
- Шкільний твір на тему – Образ Воздвиженського у романі І. Нечуя-Левицького “Хмари” Відсутність авторської симпатії до образу Воздвиженського відчувається уже в його портреті. Він один “вищий від усіх цілою головою” був “поводатарем” Тульських студентів – “…великий, як обеліск”, рум’яний, його “повні щоки були здорові якось по-сільському”. Він мав “жилаві руки, кремезні плечі й шию і скидався на крамаря-коробейника”. Портрет виписаний індивідуалізовано, в дусі натуральної школи. Автор неначе […]...
- Роман “Хмари” І. С. Нечуя – Левицького у літературному контексті доби (70 – 90 роки ХІХ століття) Дудінова Н. А. Республіканський вищий навчальний заклад “Кримського державного університету” (м. Ялти) Євпаторійського педагогічного факультету Особливої актуальності набула нині потреба нового прочитання та грунтовного кваліфікованого аналізу художнього доробку письменників, які творили в період 70-90-х років XIX століття. Це стосується творів на тему інтелігенції, які потребують переосмислення та докладного вивчення. Потребує цього й багатогранна творчість одного […]...
- Шкільний твір на тему – Національна ідея у повісті Івана Нечуя-Левицького “Хмари” Творча діяльність Івана Нечуя-Левицького знаменувала розширення тематичних меж, проблематики та збагачення жанрів і образних засобів української художньої літератури. Він звертав увагу на необхідність змалювати в усій повноті народне життя, показати характерні типи, побут, звичаї, взаємовідносини різних станів тогочасної України. У межах власної накресленої творчої програми Нечуй-Левицький створив велику кількість колоритних образів, серед яких і представники […]...
- Шкільний твір на тему – Крах життєвої концепції Дашковича з роману І. Нечуя-Левицького “Хмари” Ще в студентські роки Дашкович позитивно вирізняється на фоні своїх товаришів по навчанню. Його портрет виказує особливу симпатію письменника до свого героя: “Дашкович був чистий черкасець: високий, рівний, з дужими плечима, з козацькими грудьми, з розкішним темним волоссям на голові. В його було лице повне, з високим і широким одслоненим чолом. Брови лежали низько й […]...
- УРОК-КВК ЗА РОМАНОМ І. С. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “ХМАРИ” – Уроки-КВК Мета уроку: Ознайомити учнів зі змістом та проблематикою роману “Хмари”; сприяти розвитку мовлення школярів, їх творчих здібностей, прагненню бути активним у громадському житті. Вступне слово вчителя. Література формує свідомість. Це – річ незаперечна. І зрозуміло, чому так шматували, розділяли українську літературу минулих часів. Одну залишали у вжитку, іншу, ту, яка формувала національну свідомість, вилучали з […]...
- Історичні романи І. С. Нечуя-Левицького І. С. Нечуй-Левицький як художник і як мислитель цікавився не тільки сучасним життям і зазирав у майбутнє. Об’єктом його художнього дослідження була і складна, героїчна і трагічна минувшина нашого народу. Про неї розповідає письменник в історичних творах: романах “Князь Єремія Вишневецький”, “Гетьман Іван Виговський”, казці “Запорожці”, драмах “Маруся Богуславка”, “В диму та в полум’ї”. Події […]...
- Зразок шкільного твору – ОБРАЗИ СЕЛЯН У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” – 10 КЛАС Варіант 1 I. Україна “в її щоденній суєті та проблемності” у творах І. Нечуя-Левицького. II. Система образів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. 1. Образи чоловіків: А) Омелько Кайдаш – майстер, якого згубила панщина; Б) Карпо – борець за щастя громади; В) поетична душа Лавріна не витримує випробувань долі. 2. Жіночі образи: А) лицемірство й […]...
- Карпо Летючий – гідний “потомок славних запорожців (за фантастичною казкою І. Нечуя-Левицького “Запорожці”) XIX століття. Злиденні сірі будні українського народу. Заборона на все українське, знищення Запорозької Січі, навіть мови рідної. За розмови українською мовою в духовному училищі, в якому навчався майбутній письменник І. Нечуй-Левицький, можна було “удостоїтися” таблички на шию з написом: “За мужичі слова”. Та знущання царських посіпак над українською мовою не витравили з душі юного бурсака […]...
- Творча постать І. Нечуя-Левицького, його світогляд – Літературний процес 2-ї половини ХТХ століття. І. Нечуй-Левицький Іван Левицький (Нечуй) – син сільського священика із містечка Стеблів на Черкащині. Його батько був знайомий із П. Кулішем, збирав для нього народні пісні, перекази і давав їх переписувати своєму синові Івану. Пізніше П. Куліш допоміг надрукувати молодому письменникові перші твори в журналі “Правда”. Про те, що І. Нечуй-Левицький пише українські повісті, не знали ні […]...
- Проблеми мови в епістолярній спадщині І. Нечуя-Левицького У контексті мовних дискусій про шляхи розвитку української літературної мови, що точилися в кінці ХІХ – на початку ХХ ст., заслуговують на увагу погляди І. С. Нечуя-Левицького. У таких своїх працях, як “Сьогочасна правописна мова на Україні” (К., 1907 р.), “Криве дзеркало української мови” (К., 1912 р.), письменник висловив низку думок, що стосувалися вироблення єдиних […]...
- Значення творів І. Нечуя-Левицького для розвитку української прози – твір з української літератури Своїми талановитими творами він (І. С. Нечуй-Левицький) вивів на світ життя людей свого краю… Панас Мирний Одне з найпочесніших місць в історії української літератури належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому – видатному письменнику, класику нашої літератури. Почавши літературну діяльність у середині 60-х років XIX століття, він за своє довге життя написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, значну […]...
- “Приватна власність – основна причина конфліктів у сім’ї Кайдашів”- так визначає ідею повісті І. Нечуя-Левицького критична література. А сам письменник? ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ “Приватна власність – основна причина конфліктів у сім’ї Кайдашів”- так визначає ідею повісті І. Нечуя-Левицького критична література. А сам письменник? Здавалось би, як же її по-іншому можна трактувати? Адже всією системою ситуацій, образів і характеристик І. Нечуй-Левицький однозначно стверджує, що головна причина сварок у родині Кайдашів – це приватновласницькі інтереси. Та й обидва […]...
- Історичні твори І. Нечуя-Левицького – Літературний процес 2-ї половини ХТХ століття. І. Нечуй-Левицький І. Нечуєві-Левицькому належить ряд наукових та художніх праць з історії України, зокрема “Унія і Петро Могила, Київський митрополит”, “Татари і Литва на Україні”, “Українські гетьмани Іван Виговський та Юрій Хмельницький”, “Руїна на Україні. Українські гетьмани Дорошенко, Многогрішний та Самойлович” та інші. Художні твори – казка “Запорожці”, драми “Маруся Богуславка”, “В диму та полум’ї”, історичний роман […]...
- ЖІНОЧІ ОБРАЗИ, СТВЕРДЖЕННЯ НАРОДНИХ ПОГЛЯДІВ НА ДУХОВНЕ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ – ВСТУП. РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО Мета (формувати компетентності): Предметні: літературознавчу: формувати в учнів навички характеристики героїв, засобів їх творення, аналізу коло проблем, порушених у творі, читацьку активність; Ключові: уміння вчитися: самоорганізовуватися до навчальної діяльності; соціальну: розвивати вміння працювати в колективі, уміння з повагою ставитися до вчителя, однокласників; інформаційну: навчати учнів працювати з текстом роману, займатися пошуковою роботою; комунікативну: удосконалювати вміння […]...
- ГЕРОЇ Й АНТИГЕРОЇ В ІСТОРИЧНИХ РОМАНАХ І. НЕЧУЯ ЛЕВИЦЬКОГО Історична проза на українському грунті має давню історію та заслужену шану, її витоки потрібно шукати в народних піснях та переказах, житійній літературі, літописах, поемах і драмах на історичну тему. На початку ХІХ ст. з’являються перші публікації історичних пісень і дум: збірники Цертелєва (1819), Максимовича (1827, 1834, 1849). Така зацікавленість національним минулим була не випадковою: вона […]...
- Моє ставлення до молодого покоління у творі І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема батьків і дітей – це вічна проблема людства. Бо як би не змінювалося суспільство, як би бідно чи багато не жили люди, ця проблема завжди залишається, тому що діти завжди хочуть жити самостійно: самі будувати своє життя, робити свої помилки і самі за них відповідати. І. С. Нечуй-Левицький у повісті “Кайдашева сім’я” показав, як […]...
- Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як невичерпне джерело українознавства Ще І. Франко зазначав, що повість “Кайдашева сім’я” “з огляду на високоартистичне змалювання селянського життя” належить “до найкращих оздоб українського письменства”. З великою художньою силою і правдивістю І. Нечуй-Левшіький розкрив у цьому творі духовні цінності, які склалися впродовж століть в українській родині. Новаторство письменника якраз виявилося втому, що він показав руйнування набутої духовності труднощами щоденного […]...
- Урок-літературний турнір за повістю Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Мета: розкрити і показати учням, що художні особливості повісті багато в чому залежать від вдалого використання гумору і сатири, а також від майстерності побутових сцен; ця навчальна гра викликає в учнів інтерес до літератури і допомагає кращому засвоєнню програмного матеріалу; збагачує пам’ять іншими літературними відомостями, цікавими фактами! подіями, виробляє спостережливість і підвищує загальну культуру школярів. […]...
- Художня проза І. Нечуя-Левицького про село – Літературний процес 2-ї половини ХТХ століття. І. Нечуй-Левицький Українське селянство було одним із об’єктів письменницької уваги І. Нечуя-Левицького, під пером якого реалізм перетворився в універсальний напрямок національної літератури. Неповторні характери автор відтворив у повістях “Дві московки”, “Микола Джеря”, “Бурлачка”, “Кайдашева сім’я” та інших. Співчуваючи народові, письменник не ідеалізував його і не опускався сам до його рівня: відображення темних, непривабливих сторін народного життя йшло […]...
- Шкільний твір на тему – Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького Нечуй-Левицький… Чи знайдеться на Україні людина, що не чула цього імені? Мабуть, ні. його ім’я стоїть поряд з іменами І. П. Котляревського, Т. Г. Шевченка. А так як духовне життя людини неможливе без класики, то воно неможливе і без імен цих прославлених майстрів художнього слова. Велика творча спадщина Івана Семеновича. Велика і багатопроблемна. І це […]...
- Образи “батьків” в романі “Батьки і діти” Роман І. С. Тургенєва “Батьки і діти” відкриває перед читачами основний конфлікт двох, абсолютно різних поколінь. Це були два суспільства, які постійно зазнавали сутички один з одним. З одного боку – це демократично налаштовані герої, з іншого боку представники російського дворянства. На сторінках роману читач простежує суперечки і конфлікти головного героя – Євгенія Базарова і […]...
- Відображення життя селян-кріпаків у творі І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Майже півстоліття тривала літературна діяльність І. Нечуя-Левицького – одного з найкращих українських письменників. За цей час він написав близько шістдесяти художніх творів, у яких змалював життя різних верств українського населення: селян, міщан, заробітчан, інтелігенції, попів, ченців та інших. Найкращими творами І. Нечуя-Левицького заслужено вважаються ті, у яких він показав життя українського селянства за часів кріпацтва. […]...
- Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – Зразок твору – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС У плеяді творців української класичної прози І. Нечуй-Левицький посідає особливе місце. Його творчість – це справжня енциклопедія народного соціального побуту, що постає у виразних описах природи, у рельєфних людських характерах. Повість “Кайдашева сім’я” – один із найкращих творів письменника, в якому реалістично змальовано пореформене село з усіма його суперечностями. Серед поетичних пейзажів рідного Надросся І. […]...
- ЮВІЛЕЙ ІВАНА ЛЕВИЦЬКОГО (НЕЧУЯ) Він був українцем і українським, виключно українським письменником тоді, коли многі його ровесники твердо вірили, що свобода і соціалізм знищать швидко всі національні різниці […] Він стояв на своїм становищі й тоді, коли з легкої руки Костомарова та Драгоманова пішов гуляти по Україні поклик до плодження якихось гібридів, semivirumque bovem, semiboveraque virum (Бика наполовину чоловіка, […]...
- Шкільний твір на тему – Зображення українського побуту і звичаїв у повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” – вершина творчості І. С Нечуя-Левицького. За визначенням І. Я. Франка, вона належить “до найкращих оздоб українського письменства”. Згадуючи про свою роботу над повістю, автор писав про те, що в Україні часто трапляються сім’ї, в котрих постійні лайки та сварки; життя в таких сім’ях стає пеклом. Тема повісті – розповідь про українське […]...
- Твір на тему – Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім”я” Нечуя – Левицького В історії української реалістичної літератури творчість Івана Семеновича Нечуя-Левицького займає визначне місце. Відомо, що широкий розвиток художньої прози і, зокрема, великих епічних жанрів – повісті й роману – є важливим етапом формування національного мистецтва слова. Вийшовши на українське літературне поле, Нечуй-Левицький блискуче розвинув зміст і форму невеличкого оповідання і дав перші зразки реалістичного романного жанру […]...
- Співець життя народного – Сценарій літературного вечора, присвяченого 169-ій річниці від дня народження І. С. Нечуя-Левицького Н. Підгреб’я, Вчитель української мови та літератури; І. Пішко, Методист Заліщицького РМК Тернопільська обл. По-святковому прикрашена сцена: портрет І. С. Нечуя-Левицького, над ним великими цифрами – 169, навскіс до портрета прикріплено вишиті рушники; у великій вазі букет зі свіжих чи висушених квітів, колосся, трав або гілок хвої. Вчитель-словесник. Дорогі діти, шановні колеги та гості! 25 […]...
- Шкільний твір на тему – Порівняльна характеристика Карпа і Лавріна з повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Образи представників молодшого покоління також змальовані у гумористично побутовому плані. Змальовуючи Карпа і Лавріна, автор з одного боку протиставляє їх один одному, а з іншого виділяє їх спільні риси. Обидва Кайдашенки – індивідуалісти і живуть своїми егоїстичними інтересами. Так само чинять і їхні дружини. У житті їх єднає прагнення до незалежності, мрія про грунт і […]...
- Твір на тему – Природа сміху в “Кайдашевій сім’ї” І. Нечуя-Левицького Загальновизнано, що гумор – “одна з найсильніших, націкавіших особливостей” таланту І. С. Нечуя-Левицького. Найвиразніше, найколоритніше ця риса виявилася в його повісті “Кайдашева сім’я”, в якій напрочуд яскраво передано національний колорит. Змальовуючи побут родини Кайдашів, автор використав засоби народної сміхової культури, взявши з неї не лише окремі елементи, а й ідейно-стильову багатозначність народного сміху. У народній […]...
- Шкільний твір на тему – Роздуми запорожців про долю України в творі І. Нечуя-Левицького “Запорожці” Тече вода в синє море. Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Народна пісня Героїчну сторінку в історії України вписали запорозькі козаки. Вони – славні сини нашої Батьківщини, які боронили її землі і народ від ворога. Про сміливість козаків складали легенди, перекази, пісні. В одній з давніх легенд розповідається, як оточені зусібіч […]...
- Художній світ прози І. Нечуя-Левицького – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА Без Нечуя не можна собі з’ясувати Панаса Мирного, Грінченка, ба навіть Коцюбинського… Нечуй починає собою нові сторінки в літературі. Це не тільки свіжа сила, але й новатор, з новою манерою письма, з новим соціяльним горизонтом. Є. Кирилюк, учений-літературознавець Читацькі діалоги Сповна осягнути творчість письменника можна лише “побачивши” її цілісно. Така цілісність визначається поняттям “художній світ”. […]...
- Біблійні мотиви та образи в творчості українських письменників 19-20 століть Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у суспільному житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж немовби опинилася на роздоріжжі. Перед письменниками стояло завдання осмислити кризу в соціальному середовищі […]...
- Контрольна робота – УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО Мета: узагальнити знання учнів з вивчених тем, виявити рівень знань, умінь та навичок з метою корекції, розвивати вміння висловлювати власні думки, логічне мислення, навички раціонального використання навчального часу; виховувати інтерес до наслідків власної праці, пунктуальність. Обладнання: різнорівневі тестові завдання і питання до контролю за темою у двох варіантах. Теорія літератури: реалізм, соціально-побутова повість. Тип уроку: […]...
- Зображення народного життя, побуту, національного характеру українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – твір з української літератури Картини минулого яскраво оживають на сторінках соціально-побутової повісті Нечуя-Левицького. який збагатив нашу літературу творами про українську старовину, змальовуючи детально прекрасні місця над Россю, побут та звичаї селян. Поряд з чудовими картинами природи виростають і болючі проблеми пореформеного села, жорстока боротьба за приватну власність, за “твоє” і “моє”. І ця боротьба розділила сім’ю Кайдашів, штовхає сина […]...
- Зразок шкільного твору – ЗАСУДЖЕННЯ ЕГОЇЗМУ І БЕЗДУХОВНОСТІ У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” – 10 КЛАС Варіант 1 I. Тема й проблематика соціально-побутової повісті І. Нечуя – Левицького “Кайдашева сім’я”. II. Особливості відтворення національного характеру в “Кайдашевій сім’ї”. III. Нерозкопаний горб у Семигорах як символ перепони на шляху до кращого життя. III. Егоїзм та байдужість до ближніх – причина незлагоди в українському суспільстві. Варіант 2 I. Значення повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева […]...
- БІБЛІЙНІ ОБРАЗИ В ПОЕТИЧНИХ ТВОРАХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ XX ст На межі XIX – XX ст. українська література як складова загальноєвропейського процесу пережила новий спалах посиленого інтересу до Біблії. Він стимулювався різноманітними чинниками – духовно-світоглядними, соціально-культурними, суто літературними. Один із головних убачається в характері художнього осмислення доби, коли на зміну традиційному реалізмові приходили нові творчі методи, природа яких корінилася в ірраціонально-чуттєвому осмисленні дійсності і мистецтва. […]...
- Психолого-літературознавчі тести – Визначення рівня почуття комічного в учнів 10 класу (за матеріалами повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Т. Бобровська Хмельницький Методичні рекомендації стосовно проведення етапів тестування I. Вважаємо, що предмети гуманітарного циклу потребують суттєвих змін як щодо методики викладання, так і стосовно критеріїв оцінювання учнівських знань. З цього приводу необхідно незначною мірою зруйнувати усталені стереотипи: уникнути зовсім низьких, “негуманних” балів: ” 1″, “2”, “З”. Отже, шкала оцінювання починається з – “4” балів […]...
- Жанрова й тематична різноманітність. Оновлення художніх засобів. Українська література 70-90-х років ХІХ ст. в загальноєвропейському та світовому контексті – УКРАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІІ пол. ХІХ ст. РЕАЛІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, ПАНАСА МИРНОГО Мета: з’ясувати особливості українського літературного процесу другої половини ХІХ століття, умови, у яких розвивалася література цього періоду; збудити інтерес школярів до творів, які вивчатимуться; розвивати навички аналізу фактичного матеріалу, пошуку причиново-наслідкових зв’язків; виховувати читацькі інтереси, любов до книги Теорія літератури: повторення поняття “художній тип”, “типізація”, “реалізм”. Обладнання: портретна галерея письменників, які творили у цей період, […]...
- Зразок шкільного твору – КАЙДАШЕВА СІМ’Я – ВЕРШИНА ГУМОРИСТИЧНОГО ТАЛАНТУ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО – 10 КЛАС Варіант 1 I. Майстерність І. Нечуя-Левицького як гумориста. II. Засоби та прийоми комічного у повісті “Кайдашева сім’я”: 1. Комічні сцени та гумористичні портрети. 2. Мовні засоби творення комічного ефекту. 3. Використання народного гумору (жартівливі пісні, прислів’я та приказки, епітети та ін.). III. Роль гумору в нашому житті. Варіант 2 I. Традиції української народної та літературної […]...