Образ Прометея прикутого
Головний герой трагедії античного драматурга Есхіла “Прометей прикутий” – це титан Прометей. Сюжет трагедії “Прометей прикутий” заснований на давньогрецькій міфології.
В основі сюжету – конфлікт Прометея з верховним богом Зевсом.
Прометей, наперекір волі Зевса, прийшов на допомогу людям. Він навчив їх користуватися вогнем, приручати тварин, будувати кораблі, знаходити корисні копалини. Прометей дав людям писемність, навчив лічити числа. Це викликало гнів Зевса, який сподівався тримати людей безпорадними, в темряві й невігластві, голодними і голими.
Служителі Зевса, Влади і Сили, приковують Прометея до скелі. У героя є шанс позбутися мук – він тільки повинен сказати Зевсу ім’я жінки, яка народить богу сина (це Іо). За пророцтвом син скине владу Зевса, як самі боги колись повалили владу титанів.
Але Прометей – це уособлення:
- Стійкості; Непримиренності; Залізної волі; Витримки.
Він не йде на компроміс із Зевсом і відмовляється від свободи: “Я бачив падіння двох тиранів. Подивлюся, як і третій впаде ганебно і скоро”.
Прометей готовий знести муки, але не змиритися. Він волелюбний, пристрасний, ненавидить своїх ворогів. Прометей вірить не в богів, а в людей, в їх здібності. У той же час, вірячи в людей, Прометей не чекає від них подяки або поваги. Він просто жертвує собою заради них. Прометей просто робить те, що вважає за потрібне, що велить йому його непримирення дух. Він каже Гермесу, посланнику Зевса:
“Своє нещастя я не проміняю на негідне рабство”.
Поняття “прометеїзм” походить від імені мужнього титана. Це слово уособлює силу духу, стійкість, альтруїзм – безкорисливе служіння людям, здатність пожертвувати собою, незламність і витримку перед стражданнями.
У фіналі трагедії скеля разом з прикутим Прометеєм під удари блискавки і гуркіт грому провалюється під землю – в страшний Тартар. Однак, Прометей – це безсмертний титан, його не можна знищити. Сильний дух залишається непереможеним, відзначає драматург.
Образ Прометея як вічний образ в літературі
Прометей відноситься до категорії “вічних” образів світової літератури. Образи, які називаються “вічними” в літературі стали втіленням певних загальнолюдських рис, стали загальними для певного типу людей, явищ. Наприклад, Дон Кіхот став втіленням безкорисливої любові до справедливості, Обломов – символом ліні, а Плюшкін – уособленням скупості, жадібності.
“Вічні образи” – велике надбання людської культури, класичної літератури.
Образ Прометея, створений в трагедії давньогрецького драматурга Есхіла “Прометей прикутий”, також є “вічним” для світової художньої культури. Він – втілення героїчної самопожертви заради інших, героїчного, безкорисливого служіння людям. Також образ Прометея є втіленням залізної волі, міцного духу, нескореності. Титан Прометей став символом вічних прагнень та ідеалів людства. Він – сильний герой, який робить усвідомлений вибір – бути альтруїстом, допомагати іншим, і йде своїм шляхом до кінця. Зазначені риси характеру Прометея є змістом поняття “прометеїзм”, яке походить від імені титану.
Титан Прометей надихає людей бути мужніми, незламними, з честю і гідністю переносити труднощі і тортури, не піддаватися на спроби супротивників задобрити, підкупити чи залякати. Образ Прометея вчить цілеспрямовано, не відступаючи, діяти на благо інших людей, всього людства.
Вічний образ Прометея, створений давньогрецьким драматургом Есхілом, здавна надихає письменників, поетів, художників та інших творців. До образу Прометея у своїй творчості зверталися Гете і Байрон.
(3 votes, average: 2.67 out of 5)