Образ персонажа: Григорій Многогрішний
Одним із головних героїв роману “Тигролови” став український інженер-авіатор Григорій Многогрішний. Його яскравий образ назавжди залишається у тих, хто хоча би раз читав цей твір, і це не дивно: Григорій притягує читача до себе своїм характером, мужністю та нездоланною силою волі, любов’ю до батьківщини і ненавистю до її противників. Кожен знаходить в ньому щось привабливе.
Роман в деякій мірі автобіографічний, тому через головного героя автор спробував частково передати ту нелегку долю, яка випала на українських переселенців, і вчасності його самого. Репресії, гоніння, приниження – все це переслідувало героя на протязі роману, але його воля не була зломлена. Многогрішний по праву вважається одним з найяскравіших героїв, в образі якого слід розібратись.
Яким був герой на початку?
Він – в’язень. Спочатку замучений, а потім присуджений до 25 років ув’язнення за свою любов до рідного краю. Один із тисячі приречених душ, яким випала нелегка доля попасти в місце безкінечних страждань, в місце, де Людина з особистою думкою – просто раб. Враховуючи всі знущання які прийшлось витерпіти, та пильність з якою карателі спостерігали за діями Григорія, можна припустити, що його особа для тоталітарної системи несла неабияку небезпеку. На кожній зупинці поїзду-дракона перевірку ув’язнених проводив сам начальник, щоб особисто запевнитись у присутності нащадка гетьмана Дем’яна Многогрішного. Але в’язню все ж вдається втекти. Набравшись терпіння і дочекавшись моменту він на ходу вистрибує з поїзда. Його вчинок, та кредо яким він жив: “краще вмирати біжучи, ніж жити гниючи” стали мотиваційним поштовхом для інших в’язнів, в їхніх очах він – символом непокірності та волелюбності. Протест юнака зародив в серцях невільників надію на свободу, та жадання помсти своїм палачам.
Як вплинули на Многогрішного події після втечі?
Шлях був важким та небезпечним, але і це не погубило геройський дух. Під час втечі Григорій втратив багато сил, безкрая тайга виснажила його, та здавалось, він по трохи втрачав віру, відчай закрадався у серце. Але сильна воля перемагає. Переломним моментом стала ситуація з дівчиною-мисливцем, яка вийшла на полювання та зустрілась з розлюченою ведмедицею. Загроза життю іншій людині не залишила героя байдужим, він долає свій відчай та кидається на допомогу.
Перше знайомство з Наталкою стало переломним для долі Григорія. З часом для родини Сірків юнак стає і сином і братом, напарником у полюванні. Однак оточуючі друзі та кохана людина не змогли заспокоїти душу Многогіршного, який дивлячись на жителів Далекого Сходу згадував про нещасну Україну. Одного разу, проїхавшись на місцевому експресі “Владивосток-Москва”, герой різко відчув біль за вітчизну, бажання повернутись в Україну стало як ніколи сильним. Вернутись не для того, щоб вгамувати сум, а щоб продовжити боротьбу! Однак залишає Зелений Клин лиш після вбивства свого мучителя – майора Медвина. Не бажаючи нашкодити своїм вчинком сім’ї Сірків, покидає країну разом з Наталкою.
Добратись до кордону та перетнути його – ще то випробування, але він зі своєю коханою його долає. Віра Григорія у перемогу, та нездоланна сила волі не тільки роблять його героєм, а й спонукають інших бути сильними і волелюбними.
На протязі всього роману, Многогрішний демонструє своєю поведінкою наступні риси характеру:
- Сміливість. Він втік з неволі, стрибнувши з поїзду, не вагаючись врятував незнайому йому дівчину від ведмедиці, вбив свого мучителя, і, врешті-решт, втікає на батьківщину будучи у розшуку, долаючи всі перешкоди. Б) Любов до батьківщини. Що тут говорити: всі його дії та вчинки так чи інакше зв’язані з великою відданістю Україні. В) Непокірливість. Незважаючи на приниження зі сторони співробітника НКВС Медвина, не втрачає стійкість своїм ідеалам, продовжує вірити і боротись за батьківщину.
Григорій Многогрішний – приклад незломного та відважного героя, завдяки якому інші вчаться відстоювати свої ідеали, та не забувати про елементарні права вільної людини.
Цитати з роману які характеризують героя:
- “Григорій на диво живучий та витривалий”; “Його доля – йде за ним по п’ятам”; “Нащадок знатного роду – нещасна доля якого закинула з далекої землі”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)