Образ Мідного вершника в однойменній поемі Пушкіна

Поема Пушкіна “Мідний вершник” є своєрідним аналізом діяльності Петра Великого і його вкладу в розвиток Росії. Пам’ятник “Мідному вершнику” був встановлений в Санкт-Петербурзі в 1782 році. Пам’ятник став символом петровської епохи.

У творі пам’ятник не ототожнюється з Петром I, він є його відображенням, тим, що стало з Петром Великим пізніше.

Пам’ятник став результатом діяльності російського царя в побудові нової держави. Якщо на початку твору Петро I представлений, як людина мріє побудувати новий великий місто, який кардинально змінить життя всієї країни, то в кінці твору “кам’яний істукан” вселяє страх і жах: “… Жахливий він в навколишньої імлі! … “.

Пізніше ми дізнаємося, що Мідний вершник, немов оживає і переслідує головного героя твору Євгена, після того, як останній обрушує на нього свій гнів і винить у всіх не успіхи. Євгену звідусіль чується стукіт копит. Після цієї події молода людина намагався обходити пам’ятник стороною.

Якщо на початку твору Пушкін показує нам Петра I, як справжнього патріота, “хворіє” за свою країну, то в кінці – Мідний вершник уособлює бездушну державну машину, яка змітає все на своєму шляху.

Наділивши пам’ятник “Мідний вершник” такими рисами, як безособовий, байдужість, бездушність, Пушкін спробував показати нам, що реформи Петра Великого не були ідеальними. Знищивши дворянство і аристократію, допустивши до влади “випадкових” людей, царська влада перетворилася з самодержавства в самовладдя.

В кінцевому підсумку, Мідний вершник став причиною страшної повені, яка сталася в Петрограді. Природа немов помстилася людині за його дії.

У своїй поемі Пушкін увічнив долю простого, нещасного чиновника і Мідного вершника, як свідка тих подій.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Образ Мідного вершника в однойменній поемі Пушкіна