Образ кріпака-робітника у творі “Сватання на Гончарівці” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас
Г. Квітка-Основ’яненко відомий, перш за все, як талановитий письменник. Але його драматичні твори теж мають неабияке значення для української літератури, для розвитку театру. У них він підіймав важливі сучасні йому проблеми, зокрема, проблему соціальної нерівності у драмі “Сватання на Гончарівці”, та змальовував живих, реальних людей.
У центрі драми стоїть любовний трикутник. Уляна за наказом матері повинна одружитися із дурнем Стецьком, але вона давно вже кохається із кріпаком Олексієм. Олексій і сам прийшовся до вподоби Одарці, але їй не дають спокою волики Стецька.
Звичайно, Стецько з усіма його грошима поступається Олексієві, змальовуючи якого, Г. Квітка-Основ’яненко подає реальний образ трудівника. Одарка, мати Оксани, хоч не хоче віддавати доньку заміж за кріпака, але мусить визнати: “Правда, він парень добрий, коваль мудрий, усячину зробить, не п’є, з бурлаками не гуля, проти мене звичайний – усе правда”.
Ці її слова підтверджуються фактами. Олексій, хоч і належить до кріпаків, а, вивчившись на коваля, заробляє гроші на заводі. Він підробляє і у селі, зокрема матері Уляни зварив і кочергу, і чаплію. Отже, є дуже працьовитим хлопцем.
Але найголовніше – це любов Олексія до Уляни. Дізнавшись про те, що до неї прийдуть старости від Стецька, він спочатку обурюється, бо вважає, що вона зрадила його, але, зрозумівши, що Уляну силують, будь – що намагається цьому запобігти. Він є цілеспрямованою і сильною людиною, що у біді не опускає руки і намагається вибороти своє щастя. Більше того, Олексій вірний і порядний. Раз зізнавшись у коханні і побожившись у вірності, він не може відмовитися від коханої, не сприймає поради Одарки знайти якусь іншу дівчину. З іншого боку, він настільки поважає старших, що не може радити Уляні піти проти волі матері і втекти з ним. Хлопець живе за народною мораллю, яка непослух батькам сприймає як гріх. Він здатний і накласти руки на себе, і вбити Стецька. Звичайно, його мораль не дозволить йому цього зробити. Усвідомлюючи це, він вирішує йти у солдати, а це значить – знівечити собі життя, кинути стареньку матір і раз і назавжди відмовитися від сімейного щастя.
Але усі його позитивні якості не впливають на матір Уляни, бо Олексій – нерівня дівчині. Він кріпак, а отже, невільна людина.
Врешті-решт усілякими хитрощами вдалося умовити Одарку видати дочку заміж за кріпака. Отже, нерівність не повинна стояти на шляху до щастя. Треба оцінювати л юдину за її особистими якостями, а не за кількістю майна. А Олексій показаний драматургом як ідеальний образ парубка: працьовитий, вірний, глибоко моральний.
Related posts:
- Сатиричне зображення козацької старшини у повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас Г. Квітка-Основ’яненко написав не тільки сентиментальні повісті, такі, як “Маруся”, а й сатиричні, у яких критикував пороки сучасності. Зокрема, у повісті “Конотопська відьма” він висміює козацьку верхівку пізньої гетьманщини. Діди Микити Забрьохи колись брали участь у визвольній боротьбі разом із Богданом Хмельницьким і своїми особистими заслугами отримали сотенство. Колись сотник обирався, а Микита, як і […]...
- Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас Після виходу в світ “Енеїди” Івана Котляревського в дворянських колах побутувала думка про те, що можливості української літературної мови вичерпуються написанням творів гумористичного плану. Ніби у відповідь на це твердження Г. Ф. Квітка-Основ’яненко створив повість “Маруся”. Цим твором письменник продемонстрував високі й різнобічні художньо-літературні можливості нашої мови, а також довів, що українською мовою можна писати […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знову звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас […]...
- Невмирущий образ кріпака-бунтаря (за повістю “Микола Джеря”) – ІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Повість “Микола Джеря” ввібрала у собі найвищі письменницькі досягнення І. Нечуя-Левицького. Змалювання жорстокої дійсності кріпацтва, жахливі картини життя промислових найманців, темне, бідне, тваринне повсякденне життя – і на цьому фоні постають яскраві, світлі особистості, з незламним духом, здоровою душею, яку можна вбити, але неможливо зігнути й примусити мекати, як вівцю. Микола Джеря – син того […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої […]...
- Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уайльда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І справді фантастичні події відбуваються в славному містечку […]...
- Образи сотника Забрьохи та писаря Пістряка в повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас Давно вже потонуло в великому Харкові невеличке село Основа. Але не потонуло в часі літературне ім’я, що дало це село. Григорій Квітка-Основ’яненко – видатний прозаїк і драматург дошевченківської доби, що своєю творчістю вніс вагомий вклад в українську літературу.. Його повість “Конотопська відьма” є майстерною сатирою на життя і побут панівного прошарку українського суспільстваXVIII ст. З […]...
- КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – Григорій Федорович Квітка (1778 – 1843) ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Народився Григорій Федорович Квітка (літературний псевдонім – Основ’яненко) в с. Основа біля Харкова у дворянсько-поміщицькій сім’ї. Служив комісаром у народному ополченні (1806 – 1807), директором Харківського театру (1812), був повітовим предводителем дворянства (1817 – 1828), совісним суддею, головою харківської палати карного суду. Проживаючи в с. Основа під Харковом або самому […]...
- Література українського романтизму – ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 1778-1843 – ЗАСНОВНИК З ОСНОВИ: ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Пригадайте! Пригадайте, що вам відомо з уроків зарубіжної літератури про романтизм. Які його особливості? Назвіть європейські школи романтиків і найяскравіших їхніх представників. Микола Бурачек. “Реве та стогне Дніпр широкий…” У Опишіть репродукцію картини М. Бурачека “Реве та стогне Дніпр широкий.”. Поясніть, які ознаки романтизму виявилися в ній. Історико-мистецькі координати Романтизм – один із провідних напрямів […]...
- Образ кріпака-бунтаря Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Одним з найбільш відомих творів І. С. Нечуя-Левицького є його повість “Микола Джеря”, головним героєм якої є селянин-кріпак, бунтар проти панського гніту – Микола. Микола – син кріпака Петра Джері. Змальовуючи портрет героя, автор твору підкреслює свою симпатію до героя. “За Джериною хатою, під старою грушею, на зеленій траві спав молодий парубок, підклавши під голову […]...
- “ВНУТРІШНІЙ ОБРАЗ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ” ТВОРЧІСТЬ ГРИГОРІЯ КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Аж коло року 1840-го починають майже в усіх літературах Європи появлятися твори, в котрих мужик являється героєм, життя його стається головним предметом, канвою талановитих творів літературних… В літературі українській… появляються далеко швидше, ніж деінде… оповідання Квітки – Основ’яненка, черпані виключно з життя народного. Іван Франко Творча спадщина Григорія Квітки-Основ’яненка – близько 80 творів різних жанрів […]...
- МАРУСЯ – ГРИГОРІЙ КВІТКА – КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Повість (Скорочено) (…) От як се було. Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п’яниць не терпів, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би і маленький празник, тільки піп у дзвін […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ’яненки. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів’їв та приказок, Г. Квітка-Основ’яненко – зачинатель і перший класик прози нової української літератури. Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненки в тому, що він у своїх творах прагнув правдиво […]...
- КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО ГРИГОРІЙ (спр. – Квітка, псевд. – Грицько Основ’яненко, Евстратий Мякушкин та ін.; 29.11.1778, с. Основа, тепер у межах Харкова – 08.08,1843, Харків) – зачинатель нової української прози, драматург, культурний і громадський діяч. Початкову освіту здобув удома, потім навчався в Курязькій монастирській школі. У 1793 – 1797 рр. служив у війську; пішов у відставку капітаном. […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. ПОВІСТЬ МАРУСЯ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (29 листопада 1778 р. – 20 серпня 1843 р.) народився у слободі Основа під Харковом (у дворянській родині). Усе життя тісно пов’язане з Харковом. Т. Г. Шевченко називав його по праву “Засновником нової української прози”. ! Формування світогляду письменника відбувається під впливом творів І. Крилова, В. Капніста, Д. Фонвізіна, М. Карамзіна і […]...
- Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка увійшов в історію української літератури як зачинатель і перший класик художньої прози. Г. Ф. Квітка народився 18 (29) листопада 1778 року у дворянській родині в слободі Основа поблизу Харкова, і прожив усе своє життя у Харкові. Життя письменника було сповнене протиріч. Він вчився тільки в монастирській школі, і через патріархально-релігійне оточення на […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1. Розгляньте репродукції картин і виконайте завдання. Ж. Б. Грьоз. Спогади Е. Віже-Лебрен. Автопортрет з дочкою В. Боровиковський. Княжни Гагаріни A. Визначте, які герої сконцентровані на собі, своїх почуттях чи переймаються суспільними проблемами. Б. У цих роботах зображено події чи почуття? B. Чи можна зображені мотиви назвати сентиментальними? 2. Прочитайте відомості про Г. Квітку-Основ’яненка й […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – ІІІ варіант – 8 клас – БОРИС ГРІНЧЕНКО Борис Грінченко збагатив українську літературу великою кількістю творів, серед яких були вірші, оповідання, повісті, п’єси та байки. Також він є автором ряду статей і упорядником “Словника української мови”. З самого початку літературної діяльності Грінченко відчував велике покликання – працювати для народу. В його творах – опис життя українських селян, робітничого класу, інтелігенції. Оповідання “Сам собі […]...
- Образ організатора й керівника самочинних дій селян у творі “Салдатики!” – І варіант – 10 клас – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО – ТВОРИ З – УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – Найкращі учнівські твори – Твір В. Винниченко зарекомендував себе як талановитий письменник вже з першої своєї збірки оповідань “Краса і сила”. Він стає літописцем свого часу. Його увагу привертають кардинальні зрушення у свідомості селянства, що досі було покірним і мовчазним, а тепер піднімає повстання, забирає землю та хліб у панів. Таку ситуацію зображує він в оповіданні “Салдатики!”, в центрі якого […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – І варіант – 8 клас – БОРИС ГРІНЧЕНКО Б. Грінченко завжди переслідувався урядом за демократичні погляди. Реалізацію своїх народолюбних ідей він пов’язував з просвітницькою діяльністю в селянських колах. Письменник поширював серед простих людей думки про їх рівність з панами. Ця проблема і розглядається автором у творі “Сам собі пан”. Головний герой оповідання – селянин Данило, який робить спробу “панського права добути”. Він бажає […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – ІІ варіант – 8 клас – БОРИС ГРІНЧЕНКО В українську літературу кінця XIX – початку XX століття Б. Грінченко ввійшов як майстер прози. Тематика його оповідань різноманітна. Тут зображено діяльність учителів, життя та інтереси дітей. У деяких оповіданнях проступають мотиви соціальної нерівності. Одним з творів, що присвячені темі селянства, є оповідання “Сам собі пан”. Починається твір з розповіді автора, який їде в залізничному […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) В одному з ранніх віршів Тарас Шевченко писав: …Тебе люди поважають,- Добрий голос маєш; Співай же їм, мій голубе… Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… З таким захопленням Великий Кобзар відгукнувся про Григорія Квітку-Основ’яненка – засновника нової української прози. Основ’яненко один з перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про […]...
- Образ юного героя у творі “Печенізька облога Києва” – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – 6 клас Справжній патріотизм виявляється не на словах, а у справах. Хто би міг подумати, що маленький хлопчик може врятувати ціле місто. А таке сталося у X столітті. Святослав – великий князь київський, пішов до Болгарії, коли Київ оточили печеніги. Хтось мав повідомити військо Святослава про оточення міста. Це зробив хлопчик, якому судилося стати юним героєм. Але […]...
- Маруся (стислий переказ твору) – Григорій Квітка-Основ’яненко Маруся (стислий переказ твору) – Григорій Квітка-Основ’яненко Повість починається філософськими роздумами автора про те, що не треба на світі ні до чого надмірно прикипати душею, адже немає нічого вічного. Все минає, проходить. Люди народжуються, старіють, вмирають. Тому потрібно радіти, що маєш сім’ю – найбільше щастя, яким нагородив людину Бог. А якщо втратиш когось із рідних, […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко народився на хуторі Основа поблизу Харкова в сім’ї знатних поміщиків-дворян. Здобув домашню освіту, закінчив Курязьку монастирську школу. За бажанням батька його записали на військову службу в кінний полк, проте Григорія не вабила військова кар’єра. Був директором Харківського театру, предводителем дворянства Харківського повіту, членом “Товариства науки” при Харківському університеті, повітовим совісним суддею. Помер […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник, “батько” української прози. Повість “Маруся” (1832) Ключові слова: – епос; – соціально-побутова повість; – перша україномовна повість нової української літератури; – сентименталізм; – зображення життя українських селян, їхнього побуту, традицій, праці; – оспівування високих морально-етичних якостей простої людини. Понятійний апарат Сентименталізм – ідейно-художній напрям у європейській Літературі другої половини XVIII ст., якому властиве звернення […]...
- Величний образ української жінки Олесі у творі “Україна в огні” – ІІ варіант – 11 клас – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Були різні жінки в українських селах. Були невпевнені у собі, забиті життям і роками, бездушні й безчесні. Але були й яскраві особистості, які бачили чарівність світу, яким усе здавалося щасливим і прекрасним, які вірили у кохання і чесність, у добро і щастя. Такою була і незвичайна дівчина Олеся з кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні”. […]...
- Образ ліхтарника у творі “Маленький принц” Маленький Принц подорожує по маленьким планетам, які розмірами нагадують його власну. На кожному астероїді є житель, який займається своєю справою. Досліджуючи світ дорослих і надто зайнятих людей, Принц знайомиться з ліхтарником. Ліхтарник запалює ліхтар вранці і гасить ввечері. Він живе в повній самоті, а його планета починає обертатися швидше з кожною хвилиною. Однак ліхтарник вірний […]...
- “УТНИ, БАТЬКУ, ЩОБ НЕХОТЯ НА ВВЕСЬ СВІТ ПОЧУЛИ” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Творець людової повісті, один із перших того роду творців у європейських письменствах. Іван Франко Розмову розпочнемо з несподіваних слів одного з найвидатніших літературознавців XX століття Юрія Шевельова про Григорія Квітку-Основ’яненка: “Уже коли читаєш спогади про Квітку, впадають в очі незрозумілі суперечності. Боязка золотушно-хвороблива дитина, потім людина, що, як мімоза, закривається від кожного доторку, людина, що […]...
- Формування літературно-естетичних поглядів – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Світогляд письменника формувався у складних суспільно-політичних та культурних умовах. Вели кий вплив на нього мали просвітительська російська література кінця XVIII – початку XIX століття (твори І. Крилова, В. Капніста, Д. Фонвізіна та М. Карамзіна) і представники української літератури, зокрема Г. Сковорода та І. Котляревський. Життя і творчість Григорія Квітки припали на часи загострення класових суперечностей, […]...
- Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Письменник-сентименталіст. Власним життям він канонізував високі моральні принципи: волелюбність, твердість духу, гідність, щирість, добролюбство, прагнення мудрості, надійність, любов до ближнього. Г. Ф. Квітка народився 29 листопада 1778 р. у слободі Основа поблизу Харкова у дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім – Основ’яненко). Спочатку навчався вдома, а потім – у Курязькій монастирській школі. […]...
- Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко – Літературний процес кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. – Нова українська література Григорій Квітка-Основ’яненко перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова и література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця землі”, вона “подужає противників […]...
- Величний образ української жінки Олесі у творі “Україна в огні” – ІІІ варіант – 11 клас – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Коли читаєш кіноповість Олександра Довженка “Україна в огні”, твоє серце переповнюють складні почуття. Це і глибока ненависть до фашистів, які намагалися знищити українську націю, знущалися, вбивали, палили, різали; це і велика вдячність українським бійцям, що зуміли витримати усі незгоди війни і перемогти ненависного ворога; це і несказанна гордість за наших українських жінок, які змогли пронести […]...
- Величний образ української жінки Олесі у творі “Україна в огні” – І варіант – 11 клас – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Війна забрала життя мільйонів людей, а ті, хто залишився живий, відчули на собі весь страшний тягар її жорстокої вдачі. Особливо важко було жінкам, які не тільки доглядали поранених у військових шпиталях, не тільки партизанили нарівні з чоловіками, а були змушені працювати поряд з фашистською нечистю, були рабинями на німецьких біржах та у німецьких родинах. Олександрові […]...
- Величальна пісня матері (образ матері у творчості українських поетів) – 10 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – Найкращі учнівські твори – Твір Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят – тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чи більша твоя […]...
- Скорочено – МАРУСЯ – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (Повість) Починається повість з філософських роздумів автора про людське життя, про те, що немає на сім світі нічого вічного: сьогодні живеш, а завтра – помер. Кожний батько виховує свою дитину, щоб вона була розумною, доброю. Так само і отець небесний: оберігає людей від усякої напасті, а “коли вже й пошле за гріхи яку […]...
- Образ знедоленої жінки в поемі “Наймичка” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 9 клас Багато своїх творів Шевченко присвятив матері. Для поета, як і для багатьох інших, мати – це втілення чистоти і духовності, терпіння і сили, краси і ласки. Тільки жінка-мати здатна на справжню самопожертву. Заради дитини вона готова зректися всього, відмовитися від особистого щастя, віддати життя. Але образ матері не завжди був однаковим у творчості Шевченка. Катерина […]...
- СЕРДЕШНА ОКСАНА – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Любій моїй жінці Анні Григорівні Квітка (Скорочено) Нема на світі нічого луччого і Богу милішого, як серце матері до своїх діточок! Скільки б їх у неї не було, чи десятком Бог благословив, чи тільки одним одно – для неї рівні, жодного любить, усіх рівно пестує, за всяким рівно вбивається. Дев’ять здоровенькі край неї, потішають її, […]...
- Григорій Федорович Квітка-Основ’яненка літературна і громадська діяльність Літературні заслуги Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка визначаються насамперед тим, що він був основоположником художньої прози в новій українській літературі і відомим драматургом, а також популярним свого часу російським письменником, який кращими своїми творами прилучався до “гоголівського напряму”. Примітну роль його в європейському літературному процесі І. Франко вбачав у тому, що він “творець людової повісті, один з […]...
- ТЕСТ 5. Григорій Квітка-Основ’яненко (“Маруся”) Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. “Ваша “Маруся” так мені про Вас розказала, що я Вас на виліт знаю”, – написав Тарас Шевченко А Іванові Котляревському Б Пантелеймонові Кулішу В Іванові Нечую-Левицькому Г Григорієві Квітці-Основ’яненку Д Панасові Мирному 2. Повість “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка характеризує автора як представника А класицизму Б сентименталізму В романтизму Г […]...