Обов’язкові резерви банків

Під обов’язковими резервами банків мають на увазі грошові кошти фінансових комерційних установ, які вони повинні зберігати на кореспондентському рахунку в Центробанку. Частина цього банківського капіталу призначена для компенсації позичок, повернення (рекуперація) яких ставиться під сумнів.

Дані кошти можуть застосовуватися виключно тільки у випадках надзвичайно гострої необхідності. Одна частина цього резерву депонується у вигляді безвідсоткового вкладу в сховищах Центробанку, а друга – у вигляді готівки в сховищах самого кредитного установи.

Дані резерви характеризуються такими особливостями:

    Виконують функцію надійного страхування вкладів; Використовуються для проведення розрахунків між банківськими установами; Служать для більш якісного здійснення регулюючої функції Центробанку; Визначаються у відсотках від величини депозитних вкладів.

Різновиди обов’язкових резервів банківської установи

Кредитна організація для того щоб впевнено і надійно здійснювати регуляцію своїх ризиків, повинна формувати такі резерви:

Резервний фонд банківської установи. Дана частка капіталу в обов’язкових резервах утворюється за рахунок відрахувань від доходу за кожний рік. Цими коштами банки в основному покривають збитки, які створюються в процесі їх діяльності. Акціонери встановлюють розмір відрахувань до цього фонду. Ці відрахування не можуть бути меншими від величини статутного капіталу, зазначеної законодавством. Якщо фінансові операції, що здійснюються кредитною установою, протягом року приносять виключно тільки збитки, то про створення такого фонду не може бути ніякої мови. Резервний фонд, отже, утворюють завдяки приросту чистих активів, тобто в ньому акумулюються кошти, отримані в результаті активної діяльності банку.

Резерви кредитної організації для відшкодування втрат за позиками. Банки формують вищевказаний резерв через кредитних ризиків у своїй діяльності. Створюється даний резерв з відрахувань, які належать до витрат фінансової організації, причому по кожному оформленому кредиту окремо. Грошові кошти з цього резерву застосовуються виключно для покриття заборгованості по кредиту, яка була вчасно не виплачена клієнтом, і її вже неможливо стягнути. Якщо фінансова організація не має таким резервом, то в разі утворення подібної ситуації позичкова заборгованість буде списана як “збитки звітного року”. Отже, оподатковуваний база банківської установи буде зменшена.

Резервний фонд банківської установи для знецінених цінних паперів. Переоцінка інвестицій в цінні папери відповідно до їх ринкової вартості проводитися банком один раз на місяць. Якщо ринкова вартість цінного паперу виявиться нижчою за її вартість за балансом, то кредитна організація просто зобов’язана утворити вищевказаний фонд.

Резервні вимоги – що це?

Вищевказані умови встановлюються Центробанком з метою регулювання депозитної емісії, здійснення більш надійного контролю над грошовим попитом. Даний інструмент добре регулює загальну ліквідність всіх банківських установ держави.

Якщо знижуються резервні вимоги, то виникають такі наслідки:

    Погіршення потенціалу ліквідності кредитної організації; Ослаблення контролю Центробанку за грошовою масою; Штучне зменшення грошової маси; Застосування різноманітних штрафів за невиконання зазначених норм резервних вимог.

Резервні вимоги Центробанк в рамках ринкового регулювання використовує в якості фактора забезпечення стабільного попиту на кредитні ресурси. За допомогою даного інструменту Центробанк намагається змусити фінансові організації вибірково залучати грошові вклади, за якими відсутні обов’язкові резерви.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Обов’язкові резерви банків