Оборотні кошти: склад і роль в виробництві
Оборотні кошти – це грошові кошти підприємства, авансовані у фонди обігу та оборотні виробничі фонди.
Оборотні кошти – це вартісна оцінка фондів обігу і оборотних виробничих фондів.
Головна мета оборотних коштів – … здійснювати оборот! В ході такого процесу оборотні кошти змінюють матеріально-речову форму на грошову, і навпаки.
Наприклад, підприємство має в своєму розпорядженні деякими грошовими коштами, які витрачає на покупку сировини і матеріалів. Це перше перетворення: гроші (не обов’язково готівку) трансформувалися в матеріальні об’єкти – запаси (деталі, заготовки, матеріал та ін.).
Потім запаси піддаються обробці в ході виробничого процесу, переходячи в стадію незавершеного виробництва (НЗВ) і, в кінцевому підсумку, стаючи готовою продукцією. Це друге і третє перетворення – запаси поки не перетворилися для підприємства в грошові кошти, але вже поміняли свою форму і роль.
І, нарешті, готова продукція реалізується на сторону (продається споживачам або торговим посередникам) та підприємство отримує грошові кошти, які може знову витратити на закупівлю ресурсів для відновлення виробничого процесу. І все знову повторюється по другому колу. Це четверте перетворення готової продукції в грошові кошти.
Оборотність оборотних коштів – найважливіший показник. Чим швидше обертаються кошти підприємства, тим менший розрив часу між вкладеннями у виробництво і отриманням віддачі – виручки (а з нею і прибутку).
Важливо, що оборотні кошти підприємства на відміну від основних фондів беруть участь у виробничому циклі тільки один раз і при цьому повністю переносять свою вартість на готову продукцію! Це те, чим головним чином відрізняються основні і оборотні кошти.
До складу оборотних коштів входять різні групи предметів праці і коштів. Укрупнено всі вони діляться на дві великі групи: оборотні виробничі фонди і фонди обігу. Детальніше про них нижче.
Склад оборотних коштів:
Оборотні виробничі фонди – включають в свій склад:
А) виробничі (складські) запаси – предмети праці, ще тільки очікують вступу в виробництво. Включають в себе:
– сировина;
– основні матеріали;
– покупні напівфабрикати;
– комплектуючі;
– допоміжні матеріали;
– паливо;
– тара;
– запчастини;
– швидкозношувані і малоцінні об’єкти.
Б) запаси у виробництві – предмети праці, що вступили у виробництво, але ще не дійшли до стадії готової продукції. До запасів у виробництві відносяться такі види оборотних коштів:
– незавершене виробництво (НЗВ) – обробляється продукція, ще не закінчена і не надійшла на склад готової продукції;
– витрати майбутніх періодів (РБП) – витрати, які підприємство несе зараз, але на собівартість вони будуть списані в майбутньому періоді (наприклад, витрати на освоєння нове продукції, створення дослідних зразків);
– напівфабрикати для власного споживання – напівфабрикати (наприклад, запчастини) вироблені самим підприємством виключно для внутрішніх потреб.
Фонди обігу – це кошти підприємства пов’язані зі сферою поводження, тобто з обслуговуванням товарообігу.
Фонди звернення складаються з наступних елементів:
А) готова продукція:
– готова продукція на складі;
– відвантажена продукція (товари в дорозі; продукція відвантажена, але ще не оплачена).
Б) грошові кошти та розрахунки:
– грошові кошти в касі (готівкові кошти);
– грошові кошти на розрахунковому рахунку (або на депозиті);
– дохідні активи (кошти інвестовані в цінні папери: акції, облігації та ін.);
– дебіторська заборгованість.
Процентне співвідношення між окремими групами або елементами оборотних коштів – це структура оборотних коштів.
Наприклад, у виробничій сфері частка оборотних виробничих фондів – 80%, а фондів обігу – 20%. А в структурі виробничих запасів в промисловості перше місце (25%) займають основні матеріали і сировина.
Структура оборотних коштів підприємства залежить від галузі, особливостей організації виробництва (наприклад, впровадження тих же логістичних концепцій сильно змінює структуру оборотних коштів), умов постачання і збуту, і від багатьох інших факторів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)