Обніміться ж, брати мої – Творча робота з української мови

Обніміться… Долинає з глибини століть таке рідне і знайоме…

Та на терезах дня схлипує нинішній день, виважуючи віру й зневіру, правду й обман.

Обніміться… Боляче вистукує серце, відгукуються віки.

…Он князь Володимир справжнім отцем виступає, вірою християнською людей єднає!

Глаголить істина устами Ярослава Мудрого: “Береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких”.

Боянова ж пісня про нас на гуслі не ляже. Бо шукань у нас не мало, а помилок – більше…

Обніміться! Стукає в скроні сумління… Хвалили чуже – занехали своє.

Обніміться!.. Солоно рана ятриться.

Віру спалили на прапорі червоної слави.

І шрами війни духовної на обличчі залишили.

Обніміться ж!.. Лихо вривається в серце!..

Мову праотчу мачухою звали.

Чорнобилем чорним планету вкрили.

Об-ні-міть-ся!

Стою наодинці з сьогоденням. О! Де той час, що правду доведе, віру воскресить, крила надії розправить? Та раптом пісня в любові зростає…

Маруся! Сама Чураївна співає! Голосом чистої правди. З’яничарену душу розпина, зводить докупи полки полтавськії. На силу і віру люд благословляє…

Обніміться ж, брати мої!

Знову звучить Тарасове слово, стійке і настирливе. Сльозу-лжу зітріть з очей! Подайте руку ближньому! Бо край, уділений нам Всевишнім Господом, – Україна! Не руїна! Не ок-ра-ї-на!!! Нехай же кане в лету чорне золото зневіри. Обніміться… Лине ніжно, наче зі сну. І схиляється наді мною рідне обличчя мами: “Доню, вставай-но, до школи час…”




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Обніміться ж, брати мої – Творча робота з української мови