Обмін в економіці
Обмін – процес, економічне дія, що складається в тому, що одна особа передає іншій товар, отримуючи натомість інший товар або гроші. Завдяки обміну виникає можливість продавати свій продукт і набувати чужий.
Перед вами три моделі обміну. Кожна з них має своє певне історичне місце. В тій чи іншій мірі, формі її можна знайти в різних епохах, цивілізаціях, на різних етапах розвитку людства.
У сучасній господарського життя використовуються як грошовий, так і безгрошовий обмін, бартер, безготівкові розрахунки.
Бартерна угода – це прямий товарообмін, що проводиться на збалансованій за вартістю основі з взаємною передачею права власності па товар без використання Денел <вих операцій.
Безготівкові розрахунки – розрахунки, при яких платежі здійснюються без участі готівки шляхом перерахування грошових коштів з рахунку платника на рахунок одержувача.
Наведіть приклади безгрошового і грошового обміну в сучасному російському суспільстві.
Гроші – це особливий товар, який виконує па ринку роль загального еквівалента, за допомогою якого виражається вартість усіх інших товарів. Золото і срібло в злитках змінили монети, а в XVIII в. з’явилися паперові гроші.
На Русі перша монета була викарбувана в Копцев X ст. у зв’язку з Хрещенням. А паперові гроші з’явилися при Катерині II. Паперові асигнації в 25, 50, 75 і 100 рублів вільно обмінювалися на мідні, золоті, срібні монети. У 1828-1845 рр. карбувалися та платинові монети (3, 6 і 12 рублів), в кінці XIX к. в обігу знаходилася золота монета незвичайного номіналу – 37 рублів 50 копійок.
Як ви думаєте, яку роль у ринковому обміні відіграють паперові гроші?
Існує п’ять функцій грошей:
– міра вартості (оцінка вартості товару шляхом встановлення цін з використанням зрозумілих термінів: рубль, долар, євро та ін.); – засіб обігу (гроші роблять обмін більш простим), їх використовують при купівлі і продажу товарів і послуг; – засіб платежу (покупка в кредит, попередня оплата, заробітна плата, сплата податків і т. П.); – засіб накопичення і зберігання заощаджень; – функція світових грошей.
Спростивши товарообмін, паперові гроші породили і проблеми, пов’язані з інфляцією.
Під інфляцією (від лат. Inflatio – здуття) часто мають на увазі звичайний зростання цін. Насправді це знецінення паперових грошей, падіння їх купівельної спроможності, переповнення ними сфери обігу в порівнянні з реальною пропозицією товарів і послуг.
Причинами інфляції можуть бути також панування монополій і їх цінова політика, втрата золотого наповнення паперових грошей, надмірне збільшення витрат держави на оборону та соціальні програми і т. Д. Розрізняють інфляцію попиту, т. З. перевищення сукупного попиту в порівнянні з реальним обсягом виробництва, й інфляцію пропози ня, обумовлену зростанням витрат виробництва в умовах неповного використання виробничих ресурсів.
Залежно від ступеня інтенсивності (темпів) інфляційних процесів виділяють наступні види інфляції:
– нормальна – приблизно 3-3,5% на рік; – помірна (повзуча) – до 10% на місяць; – галопуюча – від 20 до 200% на рік; – гіперінфляція – не менше 50% на місяць протягом півроку.
З наростанням інфляційних процесів різко знижуються реальні доходи і життєвий рівень населення. Наслідками інфляції можуть бути знецінення грошових заощаджень населення, погіршення його соціального стану (особливо працівників бюджетної сфери); гальмування технічного прогресу; падіння виробництва, а також посилення соціальної напруженості в суспільстві. Інфляція часто супроводжується емісією, т. Е. Додатковим випуском в обіг грошових знаків, в результаті чого збільшується загальна грошова маса.
Як інфляція впливає на різні категорії населення? Які труднощі виникають
У людини в період інфляції?