Обмін дихальних газів у тканинах

Обмін газів в капілярах тканин відбувається шляхом дифузії. Цей процес здійснюється за рахунок різниці їх напруги в крові, тканинної рідини і цитоплазмі клітин. Як і в легенях для газообміну велике значення має величина обмінної площі, тобто кількість функціонуючих капілярів. У артеріальної крові напруга кисню 96 мм. рт. ст., в тканинної рідини близько 20 мм. рт. ст., а працюючих м’язових клітинах близько до 0. Тому кисень дифундує з капілярів у міжклітинний простір, а потім клітини.
Для нормального протікання окислювально-відновних процесів в мітохондріях необхідно, щоб напруга кисню в клітинах було не менше 1 мм. рт. ст. Ця величина називається критичним напругою кисню в мітохондріях. Нижче її розвивається кисневе голодування тканин. У скелетних м’язах кисень накопичує білок міоглобін, по будові близький до гемоглобіну. Напруга вуглекислого газу в артеріальній крові 40 мм. рт. ст., в міжклітинної рідини 46 мм. рт. ст., в цитоплазмі 60 мм. рт. ст. Тому він виходить у кров. Кількість кисню, яка використовується тканинами називається коефіцієнтом його утилізації. У стані спокою тканини використовують близько 40% кисню або 8-10 об%


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Обмін дихальних газів у тканинах