Обмін білків – конспект
Білки – це полімери, що складаються з амінокислот, які пов’язані між собою в певній послідовності. Специфічність білків визначається кількістю амінокислот і їх послідовністю. З 20 амінокислот тільки 8 відносяться до незамінних (триптофан, лейцин, ізолейцин, валін, треонін, лізин, метіонін, фенілаланін) і надходять в організм ззовні з їжею. Інші амінокислоти є замінними, їх надходження в організм з продуктами харчування необов’язково, вони можуть синтезуватися в організмі. Білки їжі, які містять весь необхідний набір амінокислот для нормального синтезу білка організму, називаються повноцінними (тваринні білки). Білки їжі, що не містять всіх необхідних для синтезу білка організму амінокислот, називають неповноцінними (рослинні білки). Найбільш висока біологічна цінність білків яєць, м’яса, молока, риби.
При змішаному харчуванні організм отримує весь необхідний для синтезу білка набір амінокислот. Особливо важливо надходження всіх незамінних амінокислот для зростаючого організму. Наприклад, відсутність в їжі лізину призводить до затримки росту дитини, вали-на – до розладу рівноваги у дітей. Дітям необхідно більше білка, ніж дорослим, так як у них інтенсивніше йдуть процеси росту та формування нових клітин і тканин. Добова потреба в білку на 1 кг маси у новонародженого становить 4-5 г, у дитини до 10 років – 3 г, до 12 років – 2 г, у дорослих – 1,5- 1,8 м Білкове голодування дитини призводить до затримки, а потім і до повного припинення росту і фізичного розвитку. Дитина стає млявим, спостерігаються різке схуднення, поширені набряки, проноси, запалення шкірних покривів, зниження опірності інфекціям. У деяких африканських країнах широко поширене захворювання квашіор-кор – результат харчування переважно рослинною їжею, позбавленої незамінних амінокислот. Серйозні порушення розвитку у дітей та підлітків виникають тому, що білок є основним пластичним матеріалом організму, з якого утворюються різні клітинні структури. Крім того, білки входять до складу ферментів, гормонів, утворюють гемоглобін і антитіла крові.
Про інтенсивність білкового обміну в організмі судять за азотистого балансу – співвідношенню надійшов з їжею і виділився з сечею, калом, потом азоту. Якщо кількість надходження азоту більше, ніж виведеного, говорять про позитивний азотистом балансі (відзначається у дітей до закінчення процесу росту). Якщо співвідношення зворотне, має місце негативний баланс азоту (хвороба, голодування, заключні етапи старіння організму).
Обмін білків регулюється нервовим і гуморальним шляхом. Нервова регуляція здійснюється гіпоталамусом. Гуморальна регуляція реалізується соматотропний гормон гіпофіза і гормонами щитовидної залози (тироксин і трийодтиронін), які стимулюють синтез білка. Гормони кори надниркових залоз (гідрокортизон, кортикостерон) підсилюють розпад білків в тканинах, а в печінці, навпаки, стимулюють. Кінцевими продуктами обміну білків є азотовмісні речовини – сечовина і сечова кислота, з яких спочатку утворюється глюкоза, а потім – вуглекислий газ і вода.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)