ОБЛІТАЮТЬ КВІТИ, ОБРИВАЄ ВІТЕР… – ВОЛОДИМИР СОСЮРА (1898-1965) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ
Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
Осінь жовтокоса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літом
Синьоока осінь їде навмання.
В’яне все навколо, де пройдуть копита,
Золоті копита чорного коня.
Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
І берізка біла мерзне під вікном.
Емоційний фон цього вірша є поєднанням почуттів суму й туги. Про це свідчить і сама лірична розповідь, і її оформлення. Ми відчуваємо, що автор є людиною ліричною, мрійливою та вразливою.
Ми не можемо впізнати, яка епоха зображена у творі, хоча рік написання твору нам відомий – 1938-й. Проте ми чітко уявляємо, яка пора року перед нами. За вікном автора – глибока осінь з її блакитним, але холодним небом, із жовто-чорними барвами, із ранніми морозами та сумною тишею. Захоплення осінню – свідчення відповідного емоційно-душевного стану митця.
Лейтмотивом поезії є одухотворення сумної осені, що огортає планету своїми барвами. Квіти – символ кольорового буяння в теплі часи. Саме їх обриває вітер, що є холодним та нестримним в осінній час. Це гармоніює з образом осені та її коня (він несе жовтокосу “в далечінь холодну без жалю за літом”). Одним із важливих образів, хоч це й не одразу можна помітити, є біла берізка. Вона є символом тендітності та незахищеності. Автор підкреслює, що біла берізка “мерзне під вікном”.
І. Левітан. Золота осінь
Але все ж ключовий метафоричний образ – жовтокоса осінь на баскім коні, образ, який став одним із найвідоміших серед поезій про цю дивовижну пору природи. Вона справді надзвичайно яскрава, ця осінь, бо несе людям щедрі дарунки, винагороджуючи їх невтомну цілорічну працю. А разом з тим – вона може бути холодною, зі сльотою та вітрами, коли людина почувається геть незатишно.
Читаючи цю поезію, повністю переймаєшся настроєм та емоціями автора. Навіть улітку вдається відчути особливу плинність часу, осінню тугу. А що вже казати, коли читаєш її пізньою осінню?
“Голосом своїм, його задумливістю, теплотою, інтимністю, його знаменитим сосюринським тембром він-таки ні на кого не схожий, він – одинак. В отому глибокому його саморозкритті, що декому здавалось аж надмірним, виявлялась натура поета, в усій її щирості, майже дитинній довірливості до людей. І читач за це довір’я віддячував. Сосюра був народним улюбленцем, за ним ходили легенди… Чисельні ентузіасти розносили співуче Сосюрине слово по всій Україні” – так підбив підсумок творчої діяльності В. Сосюри Олесь Гончар.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Повторюємо
1. Назвіть прочитані вами твори і визначте провідні образи в них.
2. Вивчіть напам’ять вірш “Любіть Україну”.
3. Про які події української історії йдеться в поезії “Любіть Україну”?
4. Спробуй визначити настрій поезії “Осінь”. Чи цей настрій можна назвати і настроєм автора?
Міркуємо
1. Визначте і схарактеризуйте художні засоби, використані автором у тексті поезії “Осінь”.
2. Поясніть, які з прочитаних вами творів можна віднести до патріотичної лірики, а які – до інтимної.
3. Поміркуйте, чи подобається авторові ця пора року, чи ні? Спробуйте аргументувати свою думку, використовуючи цитати з поезії “Осінь”.
Аналізуємо
1. Чи справедливим, на вашу думку, є твердження: “Володимир Сосюра – поет-лірик”?
2. Порівняйте поезію Володимира Сосюри “Любіть Україну” і твори Василя Симоненка “Лебеді материнства”, Андрія Малишка “Стежина”, Костянтини Малицької “Чом, чом, земле моя…”. Що об’єднує і що різнить ці твори?
3. Поясніть, чому, на вашу думку, саме васильки оспівав поет.
Дискутуємо
1. Якою змальовано образ осені у поезії “Облітають квіти, обриває вітер”? Доведіть, чому.
2. Проаналізуйте зміст звертання Володимира Сосюри до молоді в поезії “Любіть Україну”.
3. Доведіть, що поезія “Васильки” – зразок інтимної лірики.
4. Прокоментуйте слова українського письменника Івана Багряного про Володимира Сосюру: “Найголовнішим і найважливішим є те, що вірш “Любіть Україну”, як своєрідний національний гімн, пройшовся по всіх серцях і душах української молоді в тих колоніальних умовах, формуючи їх, мобілізуючи до боротьби…”.
ПОДОРОЖ ЛІТЕРАТУРАМИ СВІТУ
Поезії Володимира Сосюри перекладені багатьма мовами світу. Поети різних країн і народів присвячували йому вірші.
Хай твій голос лунає завжди
Над башкирські степи і долини,
Прославляй, соловей України,
Нашу дружбу і наші труди.
Так звертався до Володимира Сосюри башкирський поет Сайфі Кудаш. Російський поет Микола Тихонов присвятив своєму побратимові по перу такі ніжні рядки:
Полями розлягаються тумани,
До річки верби горнуться сумні.
І пахощами раптом ніч поманить,
І піснею засяє вдалині.
І веселіша мандрівець похмурий,
І піснею весь простір вже дзвенить,
Неначе голос ніжного Сосюри
Про Україну милу гомонить.
– А на вашу думку, які саме риси поетичного стилю, особливості і характеру поета принесли йому популярність у літературах інших народів?
ВАШ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК
Громадянська лірика – це ліричні твори, у яких чільними є соціальні та національні мотиви. Громадянська лірика сприяє формуванню національної свідомості та гідності, утвердженню загальнолюдських цінностей. До громадянської лірики належать також вірші патріотичної тематики.
– Пригадайте прочитані чи вивчені вами твори, які, на вашу думку, можна віднести до громадянської лірики.
Інтимна лірика (з латинської “потаємний”, “глибинний”) – поетичні твори, провідним мотивом яких є любовні переживання автора (ліричного героя). Таку лірику ще називають любовною. Інтимна лірика розкриває широкий діапазон душевних переживань, є своєрідною історією людського серця. Взірці інтимної лірики у світовій літературі – твори Данте Аліг’єрі, Гафіза, Олександра Пушкіна, Тараса Шевченка, Івана Франка, Володимира Сосюри. Серед сучасних українських поетів, які відкрили нову сторінку розвитку інтимної лірики, – поетеси Ліна Костенко та Ірина Жиленко, з окремими творами яких ви вже ознайомилися.
– А які твори з курсу зарубіжної літератури ви можете віднести до інтимної лірики? Які риси неодмінно притаманні такому творові? Продемонструйте це на прикладі поезії Володимира Сосюри.
Пейзажна лірика (з французької – місцевість, краєвид) – це умовна назва ліричного жанру, у якому картини природи змальовуються через сприйняття ліричного героя, автора, це картини олюдненої та одухотвореної природи. Особливого поширення набула в добу романтизму.
– А чи знаєте ви твори, написані в жанрі пейзажної лірики? Які саме, назвіть їх.
ЛІТЕРАТУРНА П’ЯТИХВИЛИНКА
Володимир Миколайович любив сам читати свої вірші. Друзі й звичайні слухачі стверджували, що він читає натхненно, його декламація була сповнена щирих почуттів, зачіпала душу, хвилювала серце. Читав Сосюра впівголоса, й на запитання, чому саме так, пояснював: “Коли читати дуже голосно, вся енергія йде на силу звуку, й нічого не залишається на ніжність!”.
– Пропоную вам зробити експеримент, щоб підтвердити чи спростувати слова поета: оберіть з-поміж себе декількох декламаторів, які, звісно ж, по-різному прочитають уголос одну з поезій Сосюри. А потім визначте, як саме декламація впливає на зміст, емоційну наснаженість твору. І чи правий був поет, що лірика вимагає винятково тихого й проникливого читання?
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
Пропоную вам, скориставшись можливостями Інтернету, дібрати ілюстрації до поезій Володимира Сосюри. Обов’язково прокоментуйте свій вибір.
(3 votes, average: 3.00 out of 5)