О. СТОРОЖЕНКО. КОРОТКО ПРО АВТОРА СКАРБ – МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ОПОВІДАННЯ

Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом О. Стороженка; визначити ідейно-тематичне спрямування його твору “Скарб”; дослідити морально-етичні проблеми в оповіданні; поглибити знання про гумор, зокрема про засоби гумористичного зображення; розвивати творчу уяву, увагу, спостереження; виховувати почуття поваги, любові до творчості О. Стороженка.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет О. Стороженка, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Життєвий і творчий шлях О. Стороженка

ОЛЕКСА ПЕТРОВИЧ СТОРОЖЕНКО

(24.11.1806 – 18.11.1874)

Олекса Петрович Стороженко народився 24 листопада 1806 року в с. Лисо – гори Бортнянського повіту (тепер Ічнянського району) на Чернігівщині в родині дрібного поміщика (відставного офіцера), що належала до старовинного козацького роду, відомого ще з ХVІІ ст. Дитячі роки письменника минули в містечку Великі Будища Зіньківського повіту на Полтавщині, де він одержав домашню освіту. Згодом навчався у “благородному пансіоні” при Слобідсько-Українській губернській гімназії в м. Харкові. З 1824 р. впродовж майже тридцяти років О. Стороженко перебував на військовій службі, брав участь у російсько-турецькій війні.

В літературу О. Стороженко ввійшов романом “Братья-близнецы” (1857) з підзаголовком “Очерки Малороссии прошлого столетия”, чим раз і назавжди визначив обраний письменником об’єкт художніх інтересів, незалежно від мови твору, бо в російськомовному романі нуртувала українська стихія.

Українська творча спадщина О. Стороженка в жанрі оповідання охоплює зображення побуту, звичаїв, повір’їв українського селянства, героїчних сторінок козацької вольниці, пов’язаних з останнім періодом існування Запорозької Січі, з народно-визвольним рухом Коліївщина, з образами колишніх січовиків. Друковані в журналі “Основа” в 1861-1862 рр., в 1863 р. вони були об’єднані й опубліковані в збірці “Українські оповідання”.

На творчості письменника позначився вплив М. Гоголя, з яким був особисто знайомий і про нього залишив спогади. Окреме місце у творчому доробку митця займають гумористичні оповідання (“Закоханий чорт”, “Голка”, “Вуси”, “Скарб”). Ці твори засновані на широкому використанні українського фольклору, демонології (оброблено відомі сюжети), в них поєднуються фантастичні елементи з реалістичним зображенням селянського побуту, звичаїв. Вийшовши у відставку 1868 р., О. Стороженко останні роки життя провів на хуторі поблизу м. Бреста (Білорусь), де й помер 18 листопада 1874 року.

2. Теорія літератури

Поглиблене поняття про гумор.

2.1. Гумор – 1. Різновид комічного, відображення смішного в життєвих ситуаціях і людських характерах. 2. Узагальнена назва творів, мета яких – розсмішити, викликати гарний настрій. 3. Взагалі сміх і відчуття комічного.

2.2. Різновиди смішного.

2.2.1. Іронія (від гр. eironeia – удавання, посмішка) – інакомовлення, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане у контексті мови набуває протилежного значення; висміювання, яке містить в собі оцінку того, що висміюється.

2.2.2. Сарказм (від гр. sarkasos – рву м’ясо) – зла і уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії.

2.2.3. Сатира (від лат. satura – суміш) – вид комічного, який найбільш нещадно висміює людську недосконалість. Сатира виражає різко негативне відношення автора до зображуваного, має умовою висміювання виведеного характеру або явища.

2.3. Жанри гумористичних творів: анекдоти, байки, усмішки, гуморески, співомовки, фейлетони.

3. Робота над твором О. Стороженка “Скарб”

3.1. Переказ цікавих епізодів оповідання з відповідним коментарем.

3.2. Тема: зображення щасливої долі Павлуся Лежня, який протягом свого життя був ледачим і в той же час байдужим до всього.

3.3. Ідея: засудження заздрості, підступництва тих, хто зазіхає на чуже майно, ледачого, паразитичного життя.

3.4. Основна думка: а) “…той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав. “; б) “Не той тільки щасливий, що натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть, бо у такого і душа буде не голодна”.

3.5. Композиція.

Експозиція: надмірна опіка матір’ю свого сина Павлуся.

Зав’язка: смерть батьків Павлуся, його сирітське життя.

Кульмінація: дохлий хорт у хаті Павлуся виявився дукатами.

Розв’язка: роздуми автора про смисл життя, про щасливу людську долю.

3.6. Сюжет.

У заможній родині був син Павлусь, якого мати дуже опікала: годувала, не дозволяла йому працювати, ходити на вечорниці. Після смерті батьків Павлуся доглядали наймити, за яких він жив спокійним, розміреним життям. Павлусь цілими днями їв або спав. Одного разу хлопці вирішили піти шукати скарб і запропонували до цього залучити і Лежня (так парубки прозвали Павлуся). Той не захотів. Вважалося, що саме “якась пакость” може переутворитися на скарб. Побачивши край дороги дохлого хорта, вони принесли його до хати Павлуся і кинули йому через вікно. Хорт, впавши на поміст, перетворився у дукати. Ось який щасливий Павлусь! Незабаром Лежень одружився, були діти, але працьовиті, покірні, слухняні, всі в дружину. Так Павлусь спав, спав, спав, поки не заснув навіки.

3.7. Жанр: гумористичне оповідання з елементами фантастики.

3.8. Опрацювання змісту твору за питаннями.

– Якими були батьки Павлуся? Як мати ставилася до свого єдиного синочка?

– Через що мати нікуди не пускала Павлуся?

– Як реагував батько щодо надмірних пестощів жінки до сина?

– На яке благополучне життя сподівалася мати для свого сина?

– Як трапилося так, що Павлусь залишився сиротою?

– Чому життя Павлуся з наймитами після смерті батьків було щасливим?

– Як наймичка у ставленні до Павлуся замінила йому мати?

– Чим займався Павлусь щодня?

– Куди і для чого вирішили піти хлопці на Зелені свята?

– Яких народних прикмет дотримувалися люди, щоб знайти скарб?

– Що вирішили зробити хлопці, щоб посміятися над Павлусем?

– Як склалося життя Павлуся після його одруження?

– Чи вважаєте ви, що щастя в тому, щоб нічого не робити, як Павлусь?

V. Підсумок уроку

Мікрофон: “Що для мене є скарбом.”

VI. Домашнє завдання

Скласти усний план твору та план до характеристики образу Павлуся, дібрати цитати.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

О. СТОРОЖЕНКО. КОРОТКО ПРО АВТОРА СКАРБ – МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ОПОВІДАННЯ