О. Пушкін. Роман “Євгеній Онєгін”. Зображення різних сфер життя (історії і сучасності, столиці і провінції, народних звичаїв і кола культурних інтересів суспільства тощо) – І семестр
Мета: формування предметних компетентностей: визначити тематичне багатство роману Пушкіна, висвітлення в ньому різних сфер життя – історії та сучасності, столиці та провінції, життя народу та вищого світу; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; виховувати у старшокласників прагнення до засвоєння загальнолюдських цінностей; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колектив та толерантне ставлення до думок та почуттів інших; інформаційної: формувати вміння визначати роль деталі в тексті; розвивати навички роботи з книгою; загальнокультурної: виховувати естетичний смак та читацькі інтереси учнів; розширювати кругозір школярів.
Тип уроку: формування вмінь та навичок.
Основні терміни та поняття: тематика, засоби виразності.
Міжпредметні зв’язки: історія.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Літературний диктант
1. О. С. Пушкін визначив жанр “Євгенія Онєгіна” як…(роман у віршах, “вільний роман”).
2. Євгеній Онєгін був справжнім генієм у справі… (зваблення).
3. Свою відмову Тетяні Онєгін мотивує тим, що… (не створений для родинного затишку).
4. Роман “Євгеній Онєгін” – перший російський… (реалістичний роман).
5. Провінційне дворянство називало Є. Онєгіна фармазоном та “небезпечним диваком”, бо…(він був внутрішньо незалежною людиною, не звертав уваги на правила етикету).
6. У романі поет викриває, засуджує. (лицемірство, фальш аристократичного товариства Петербурга).
7. У листі до Онєгіна Тетяна звертає увагу на їхні схожі риси, зокрема. (самотність, нерозуміння).
8. Є. Онєгін не відмовляється від дуелі з Ленським, тому що він… (боїться громадського осуду).
9. Образ головного героя роману можна порівняти з іншим образом світової літератури -… (Чайльд Гарольдом).
10. Онєгіним заволоділа хвороба, назва якої…(хандра, сплін).
11. За два роки після дуелі з Ленським Онєгін повертається до Петербурга, тому що… (мандри йому набридли).
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Слово вчителя
– Описуючи Росію того часу, Пушкін приділив чимало уваги ролі дворянства в російському суспільстві. Саме в петербурзькому світському середовищі сформувалася особистість Онєгіна, освіта якого, як і переважної більшості тогочасних молодих дворян, була доволі поверховою (“Ми всі навчались небагато, Абияк і абичого, Тож вихованням здивувати В нас легко хоч кого”). З-поміж необхідного набору знань поет згадує французьку мову, вміння танцювати, невимушено кланятися. Що ж стосується читацьких уподобань Онєгіна, то він “Гомера лаяв, Феокріта, Зате читав Адама Сміта І сильний був економіст…”. Щоби максимально відтворити всі тонкощі світського життя петербурзької аристократії, Пушкін докладно описує день свого героя.
2. Виступ учня з повідомленням про розпорядок дня Онєгіна
Висновок. На прикладі розпорядку дня Онєгіна читач може судити про основні заняття столичних дворян – ранкові прогулянки, обіди в ресторанах, відвідування театру та балів.
3. Слово вчителя
– Не менш детально у творі описано побут помісного дворянства. На прикладі родини Лариних автор показує, наскільки відданими були патріархальним традиціям та звичаям провінційні поміщики. Його ж улюблена героїня Тетяна Тетяна була надзвичайно близька до народу, ввібрала в себе його дух, а тому “… вірила не жартом Усім простолюду казкам, І снам, і ворожійним картам…”.
4. Виразне читання уривків
Учні заздалегідь підготували уривки, де описано традиції та звичаї, що знали й зберігали в народі.
Висновок. Ларіни – “проста, російська сім’я”, не надто інтелектуальна, але відкрита, гостинна і хлібосольна. Тут поет стверджує прості цінності російського патріархального життя.
5. Слово вчителя
– Але Пушкін не ідеалізує світ поміщиків. Він засуджує провінційне дворянство за егоїзм, невігластво, експлуатацію народу, неробство, про що свідчать його нищівні описи гостей Ларіних (зачитує уривок від слів “Пан Пустяков, масний та ситий…” до слів “Обжера, блазень і брехун”.).
Висновок. Усі вони – безжальні кріпосники, люди низької культури, пліт – карі, нероби; інтереси цих людей обмежуються поглинанням їжі і розмовами “про вино, про псарні, про свою рідню”.
– У сьомій главі показана патріархальна Москва, її консерватизм, вірність традиціям. (Зачитує уривок “Та в них не видно переміни; Усе в них на старий взірець…”.)
6. Бесіда
– За допомогою яких засобів автор створює враження статичності життя московських дворян? (Виразність характеристик посилена повтором слова все (все… все… все), синтаксичним паралелізмом парних рядків.)
Висновок. Пушкін зло, іронічно описує московське дворянство, що немовби припинило жити.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Слово вчителя
– Істинний реалізм Пушкіна виявився в тому, що через приватні долі людей він зобразив всю Росію. У творі описано заняття та дозвілля дворян у столиці, місті, селі, узимку та влітку; інтер’єри міської квартири та поміщицької садиби, є відомості з моди, гастрономії; є описи народних свят, прикмет та обрядів.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Навести приклади (письмово.) пейзажів, портретів, інтер’єру та інших видів опису в романі, уміти коментувати.