Норми і цінності культури
Зі сказаного зрозуміло, що найважливішими компонентами картини світу поряд з інтуїтивними уявленнями, архетипами, способами світосприйняття є культурні норми і цінності.
Культурні норми є певні зразки, правила поведінки, дії, пізнання. Вони складаються, затверджуються вже в буденному житті суспільства. На цьому рівні у виникненні культурних норм велику роль відіграють традиційні та підсвідомі моменти. Звичаї і способи сприйняття складалися тисячоріччями і передавалися з покоління в покоління. У переробленому вигляді культурні норми втілені в ідеології, етичних навчаннях, релігійних концепціях.
Так, норми моральності виникають в самій практиці масового взаємного спілкування людей. Моральні норми виховуються щодня силою звички, громадської думки, оцінок близьких людей. Ще в дитинстві людина з реакції дорослих членів сім’ї визначає межі того, що “можна”, а що “не можна”. Величезну роль у формуванні норм культури, характерних для даного суспільства, відіграють схвалення і осуд, висловлені оточуючими, сила особистого і колективного прикладу, наочні зразки поведінки (як описані у словесній формі, так і у вигляді реальних норм поведінки). Нормативність культури підтримується в ході міжособистісних, масових взаємин людей і в результаті функціонування різних соціальних інститутів. Величезну роль у передачі духовного досвіду з покоління в покоління відіграє система освіти. Індивід, що вступає в життя, засвоює не тільки знання, але також і принципи, норми поведінки і сприйняття, розуміння навколишньої дійсності і ставлення до неї.
Норми культури мінливі, сама культура носить відкритий характер. Вона відображає ті зміни, які зазнає суспільство. Наприклад, у ХХ ст. відбулися фундаментальні зрушення у ставленні людини до сім’ї. Це має величезне значення, оскільки саме в ній складається особистість, відбувається освоєння норм культури.
У патріархальної сім’ї діти рано починали своє трудове життя. Вони насамперед були гарантом забезпеченої старості батьків, здобувачами засобів до існування. Зараз же діти – найбільша цінність сім’ї, на їх користь відбувається перерозподіл сімейного бюджету. Інакше кажучи, зміна духовних орієнтацій в сім’ї призводить до зрушення в змісті і спрямованості загальнонаціональних витрат споживача. Працюючі глави сімей, що мають можливість за допомогою грошей задовольнити будь-які потреби, передають ці кошти родині, бо вона є емоційно-культурним центром розвитку особистості. Для молоді це зміна культурних внутрішньосімейних норм означає можливість “продовжити дитинство”, долучитися до вершин світової культури, сприйняти нові духовні цінності.
Культурна картина світу і за своїм генезисом, і змістовно включає в себе ціннісні судження. Цінності виникають в результаті осмислення людиною значущості для нього тих чи інших об’єктів (матеріальних чи духовних). Кожна сфера культурної діяльності людини набуває властиве їй ціннісний вимір. Існують цінності матеріального життя, економіки, соціального порядку, політики, моралі, мистецтва, науки, релігії. У кожному типі культури виникає своя ієрархія цінностей і ціннісних вимірів. Так, в Античності з усіх ціннісних вимірів на перше місце висувається естетичний підхід до світу, в Середні століття – релігійно-етичний, в Новий час – вартісний. Процес розвитку культури завжди супроводжується переоцінкою цінностей.
Все розмаїття цінностей можна умовно впорядкувати і класифікувати на підставі виділення тих сфер життя, в яких вони реалізуються:
вітальні цінності – життя, здоров’я, безпека, якість життя; рівень споживання, екологічна безпека;
економічні цінності – наявність рівних умов для товаровиробників і сприятливих умов для розвитку виробництва товарів і послуг, підприємливість;
соціальні цінності – суспільне становище, працьовитість, сім’я, достаток, рівність статей, особиста незалежність, здатність до досягнень, терпимість;
політичні цінності – патріотизм, громадянська активність, громадянські свободи, громадянський мир;
моральні цінності – добро, благо, любов, дружба, борг, честь, безкорисливість, чесність, вірність, любов до дітей, справедливість, порядність, взаємодопомога, повага до старших;
релігійні цінності – Бог, віра, порятунок, благодать, Священне Писання і Передання;
естетичні цінності – краса, гармонія, стиль і т. д.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)