Номенклатура солей

Загальна формула солі МnAcm, де М – метал, Ас – кислотний залишок, n – число атомів металу, рівне заряду іона кислотного залишку, m – число іонів кислотного залишку, рівне заряду іона металу.
Назви середніх солей складаються з двох частин: назви аніона (кислотного залишку) в називному відмінку і катіона в родовому. Число катіонів та аніонів, як правило, не вказується. Якщо один і той же метал проявляє різну ступінь окислення, то її вказують в дужках римською цифрою.

Наприклад, CuSO4 – сульфат міді (II);

NaCl – хлорид натрію.
Назви кислих солей утворюються додаванням до аниону приставки гідро-, і, якщо необхідно, то з відповідним числівником.

Наприклад, NaHSO4 – гидросульфат натрію;

KH2PO4 – дигідрофосфат калію.
Назви основних солей утворюються додаванням до аниону приставки гідроксо-, і, якщо необхідно, то з відповідним числівником.

Наприклад, AlOHSO4 – гідроксосульфат алюмінію;

Fe (OH) 2Cl – дігідроксохлорід заліза (III).
Назви подвійних солей складаються з двох частин: назви аніона в називному відмінку і катіонів у родовому. Число катіонів та аніонів, як правило, не вказується. Якщо один і той же метал проявляє різну ступінь окислення, то її вказують в дужках римською цифрою.

Наприклад, KAl (SO4) 2 – сульфат алюмінію – калію;

NH4MgPO4 – фосфат магнію – амонію;

(NH4) 2Fe (SO4) 2 – сульфат заліза (II) – амонію.
Назви комплексних сполук складаються з двох частин: внутрішньої і зовнішньої сфери, причому вся внутрішня сфера називається одним словом. Назви лігандів – аніонів закінчуються сполучної голосної – про-. При цьому для одноелементних аніонів сполучна голосна – про – додається до кореня назви елемента, наприклад, Cl – – хлоро-, а для багатоелементних кисневмісних аніонів сполучна голосна приєднується до традиційних або систематичним назвам аніонів, наприклад, SO32- – сульфіто-; ОН – – гідроксо-; CN – – ціано-. Назви молекул, що є лігандами, залишають без зміни, наприклад, C2H4 – етилен; але Н2О називають аква-, NH3 – аммін-, СО – карбоніл-.
При назві з’єднань з комплексним аніоном комплексоутворювач називають по-латиною, додаючи суфікс – ат. Ступінь окислювання комплексообразователя вказують римськими цифрами в дужках після назви комплексного аніону. Число лігандів позначають за допомогою грецьких числівників: 1 – моно-, 2 – ді, 3 – три, 4 – тетра, 5 – пента, 6 – гекса. Назва катіона вказують у родовому відмінку.

Наприклад, Na [Al (OH) 4] – тетрагідроксоалюмінат натрію;

K3 [Cu (CN) 4] – тетраціанокупрат (I) калію;

(NH4) 2 [Hg (NCS) 4] – тетрароданомеркурат (II) амонію.
При назві з’єднань з комплексним катіоном комплексоутворювач називають по-російськи в родовому відмінку. Ступінь окислювання комплексообразователя вказують римськими цифрами в дужках після назви. Назва аніона вказують у називному відмінку.

Наприклад, [Ag (NH3) 2] Cl – хлорид диамминсеребра (I);

[Pt (NH3) 3Cl] Cl – хлорид хлоротріаммінплатіни (II);

[Co (H2O) 6] Br2 – бромід гексааквакобальта (II).
У назві комплексної сполуки, що складається тільки з внутрішньої сфери, ступінь окислення комплексоутворювача не вказується, так як вона однозначно визначається виходячи з електронейтральності комплексу. Назва комплексообразователя наводиться по-русски в називному відмінку.

Наприклад, [Co (H2O) 3F3] – тріфторотріаквакобальт;

[Cr (NH3) 2Cl2] – діхлородіаммінхром;

[Pt (NH3) 2Cl4] – тертахлородіаммінпланіта.
Багато солі мають традиційні назви, наприклад:

Pb2 (CO3) (OH) 2 – свинцеві білила;

KCr (SO4) 2 – 12H2O – хромкаліевие галун;

CuSO4 – 5H2O – мідний купорос;

NaHCO3 – сода питна;

K4 [Fe (CN) 6] – жовта кров’яна сіль тощо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Номенклатура солей