Номенклатура гетероциклічних з’єднань

Назви ароматичних гетероциклів, як правило, тривіальні, і вони прийняті номенклатурою ІЮПАК.

У моноциклических з’єднаннях нумерація атомів завжди починається від гетероатома (приклади нумерації наведені вище). У гетероцикли з декількома однаковими гетероатомами ці атоми отримують найменші номери. Якщо є два атоми азоту з різним електронним будовою (-N = і – NH-), то нумерацію ведуть від фрагмента – NH-, як показано на прикладах піразолу та імідазолу. У гетероциклів з різними гетероатомами старшим вважається кисень, далі сірка і потім азот.

У конденсованих гетероциклів нумерацію ведуть від однієї з вершин бициклических структури так, щоб гетероатомом напів – чіл найменший номер (див. Приклади хіноліну та ізохіноліну). Проте є винятки з цього правила, як, наприклад, пурин (див. Схему 13.1), для якого збережена історично сформована нумерація.

Похідні гетероциклов називають за загальними правилами замісної номенклатури (див. 1.2.1), де в якості назв родоначальних структур прийняті тривіальні назви гетероциклов. У наведених прикладах в дужках вказані також тривіальні назви деяких похідних.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Номенклатура гетероциклічних з’єднань