Ніцше – періоди творчості

У розвитку філософії Фрідріха Ніцше можна розрізняти кілька творчих періодів. У першому з них Ніцше знаходиться цілком під впливом Шопенгауера і Вагнера, у другому – робить спробу спокійно замкнутися в тісних межах позитивізму. Третій період відзначений у Ніцше минущими спалахами життєрадісної енергії і напруженим поетичною творчістю в дусі містичного імпресіонізму. Четвертий період збігається у Ніцше з хворобливим душевним розпадом і характеризується швидкими переходами від повного песимістичного відчаю до звичайних самообольщении манії величі.

Ідейна спадщина Ніцше позбавлене справжньої творчої самобутності й у своїх основах цілком предвосхищено античними софістами, індивідуалістами епохи Відродження, скептиками французького просвітництва, Стендалем, Максом Штірнера та ін. Центр ваги всієї філософії Ніцше становить в його власних очах радикальна переоцінка традиційних етичних цінностей. Не визнаючи в цьому відношенні у себе майже ніяких попередників, Ніцше вважає, що вперше піддав нещадному сумніву самий принцип морального обов’язку і підмітив давно позначилися в світовій історії два типи релігійно-політичного світогляду: мораль панів і мораль рабів. Вся етика Ніцше побудована на тенденциозном тлумаченні “занепаду”, “декадансу”, що зробив з людини хворе істота з постійно тривожної совістю, безсилою волею і збоченими інстинктами.

У другому періоді свого філософського розвитку Ніцше з захопленням говорив, що на зміну цього багатовікового релігійно-суспільного укладу духовного рабства і естетичного несмаку повинна і може прийти щаслива пора духовного і творчого звільнення і життєрадісного торжества хоча б для небагатьох щасливих обранців. Ці оптимістичні надії, швидко згаслі, Ніцше висловив у своїх творах: “Ранкова зоря” (“Morgenrothe”), “Весела наука” (“Frohliche Wissenschaft”), “Так говорив Заратустра” (“Also sprach Zaratustra”), “По той бік добра і зла “(” Jenseits von Gut und Böse “) та інших. Останній, четвертий, чисто песимістичний період творчості Фрідріха Ніцше позначився в “Волі до влади” (“Der Wille zur Macht”), “Казус Вагнер” (“Der Fall Wagner”) і “Се людина” (“Ессе Homo”), незважаючи на їх нібито бадьорий, задерикуватий і наступальний тон.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Ніцше – періоди творчості