НІЧНА ВТЕЧА – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ
Жінка, що божеволіє,
Годуючи публічні телефони, з роззявленими ротами,
В якої очі міняться, як газ, і на голові б’ють крила з волосся,
Притягає тебе нитками
Свого мозку, що обертається, як клубок,
І ти женеш крізь трясовину ночі,
Фурії проколюють твій карк
Голками слини, місяць
Дивиться байдуже одним оком,
І погоня ця реве,
Як молоді могили з розпореними животами.
О, мокрошкіра комахо, хіба ти можеш витримати
Мовчанку твого голосу, від якої крутиться твоя голова,
Повільність твоєї скорости, що лежить горілиць,
Чорний колір полум’я твоїх бажань?
Рука багна, що простягається
По помаранчовий квіт твого рота,
Заморозить коріння твого шлунку,
Як штудерно прикрашені мушлі, що сплять в оливі,
Твої ноги розтягнуться, як гумова слина
Ідіотів без мозків,
Твої очі приєднаються до хмар, що видають
Пісні без слів щасливих коханців,
Твоє тіло, ця плянета порожнечі,
Просіюватиме смерть крізь свою пористу шкіру.
О, не ковтни палаючих очей своїх ворогів,
Не розквітни червоною плямою розплесканого крота!
Дивися : багрянолиций місяць поповнив самогубство,
І жінка кладе срібну пілюлю
На телефона штивний язик!
Related posts:
- ПОЕТ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ За Бодлером Каже дівчина поетові : “Твої очі Є два сині телевізійні екрани, Що показують два різні види На битву твого життя з драконами, що загрожують людству. Твої уста є, мов зорі – Далекі не тільки від неправди, а й від усього. І взагалі, як від кривавого вчинку, Не можна відірвати очей від твоєї краси. […]...
- ВІРШ ПРО ПАРИЖ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Чого ти ще досі шукаєш На синьому паризькому бруку, Серед його невидимих фіялок, Скошених довгою косою вечора? Від’їзд, зодягнений в уніформу дати, Вже давно постукав у твої двері, І блідий слуга його пополудня Вже поніс з собою важкий багаж твого плачу. Тобі вже не дозволено скрутити У заборонені вулички учора, Не дозволено набувати морфіну носталгії, […]...
- КВІТИ НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ 1. Завтра День твого народження, І колір Цих двадцяти чотирьох Червоних троянд, Які я післав тобі, Описує, Як без міри Я тебе кохаю. 2. Цей букет З двадцяти чотирьох Червоних троянд, Які я післав тобі, Є мов криваве Торсо, Якому бракує рук, Щоб тебе Обняти. 3. Я стараюся Говорити до тебе Цим букетом З двадцяти […]...
- РАННЄ ЛІТО – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Tвоє літо починається рано, з’являється, як гук, Що несеться з усіх боків, підкоряє собі тендітність зелені, Розбиває скло святинь акваріїв, Плящини життєдайної олії. Із проваль зими, із Вічности її льодової пітьми, де вітри Існують не помічені заспаними краплями, що ще не народилися, Ти прибув, пролетівши над садом весни, З крилами, звогченими випаром, що з нього […]...
- НА СМЕРТЬ МОЄЇ МАТЕРІ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ О. Т. Цей дарунок смертельности, який ти дала мені, Я зберігаю досі, після стількох років, І любуюся ним тільки потайки, Відчинивши насамоті серце, мов шкатулку. Як пишний барокковий клейнод, я пришпилюю його До простого одягу мого життя, І, наче самоцвіт колір, він підхоплює Один із виразів в моїх очах. Дивуються люди, чому я проходжу Таким […]...
- ВІНІЛ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Вже бачить його Лондонський міст І плаче Іржавими Слізьми, І рожеві Дівчата Знаходять Зідхання Під своїми Темними бедрами, І простягають їх До його худого Обличчя З профілем Найтонших квадратів, І притискають До своїх запалих долонь Початки Його зеленої Бороди, Що носить Сліди Переслідувань! Ще залишає Деякі кути Своїх в’язких Трикутників На темних боках Літер І […]...
- НОКТЮРН II – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Роздирається дня завіса над містом, Плещуть серця в м’яких фотелях крови, І тоді ніч хрипким жіночим голосом Відкриває дике ревю на своїй темній сцені. Починає скрипіти оркестра ліжок, І чоловіки сопуть німе сольо. Хор задиханих жінок скандує сороміцькі слова, Впершись босими стопами об стелю неба. Та нараз усе затихає, І виростає тоді над дахами Постать […]...
- НОКТЮРН І – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Ноче, котрий це вже раз Тебе чує на собі біла шкіра паперу: Чорну віспу твоїх трьох літер І незчисленні щеплення твоїх відмінків! Але знову і знову непритомніє місто Від твоїх постійних епідемій, І знову вірші густими плямами Виступають на щоках карток. – Може, це правда, що ти розводишся У льохах і у темних помешканнях, І […]...
- ФІЯЛКИ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Фіялки теж Мають життя, Ім’я Для пашпорту, Наповненого проваллям, Шлунки, Що травлять Те, що лишається З душ, Кишки, Форму яких Наслідують Пальці, Нерви, Що з насолодою В’їдаються В м’ясо… Фіялки теж Ставлять якнайвищі Будинки, Щоб важче Було жити Тілам, Кохають З затисненими Зубами, Мріють Про фіялкові Моря, Ідуть на війни Під фіялковими Прапорами, І вмирають […]...
- ВІВІСЕКЦІЇ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Розіп’яті на цинкових столах, У голготських долинах лябораторій, Вони віддають своє життя, Щоб спасти не душі, лиш тіла людей. Тому, що не дано їм дару мови, Вони тільки підносять до неба свої очі, забризкані кров’ю, Хочучи сказати Богові, звертаючися на ви : “Простіть їм, хоч вони знають, що роблять, пане”. А опісля їхні маленькі душі […]...
- СТАРІСТЬ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Сидить у кріслі старий чоловік, А його шкіра, як соняшник, Слідує за сонцем, що постійно втікає, Як кіт, який не хоче, щоб його погладили. Скінчилося його життя, Як неприємне завдання, яке треба було виконати, І тепер він може відпочивати, Аж його впустять до могили. Він не має ні сили ні бажання поворухнутися, І тільки бачить […]...
- ЗИМА – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Приходить зима з дощами І з теплим воском відлиг, І вже гумовими полами, а не крилом Б’є ніч у шибку вікна. І не виписують вже кроки луною Прямокутньої каліграфи міських вулиць, Тільки серця, немов цибулі, пускають Паростки між іржавим корінням матраців. І коли, спухлі дріжджами снів, Ростуть у черепах мозки, неначе тепле тісто, Із-під підлог […]...
- ЗАПОВІТ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Коли помру, то спаліть Моє тіло, як заборонену, чи ненавиджену книжку, І зберіть увесь попіл, щоб ні одна молекуля із мене Не залишилася на місці, де я згорів. І йдіть до Сантандеру, до скелі, висуненої найдальше в море, І чекайте на сильний вітер із півдня, І киньте цей попіл в сторону моря, хай сірим прапором […]...
- СТАРИЙ КОРОЛЬ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ На троні Зі своїх костей, Що скриплять, І з власної Розхитаної Тіні Він сидить У короні З мух На лисій Голові, І сльози З вапна Та синьої Фарби Течуть По його Щоках. Замість берла Він тримає Свій вказівний Палець, Замість держави, Чашку Свого холодного Коліна. Він одягнений Тільки в голі Стіни, Взутий Тільки В запилені […]...
- ПТАХ СИДИТЬ НА ГІЛЦІ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Сидить птах на Гілці, на дереві, Що розгалужується від Його ніг, притискає Кольорову голову до Ока, великого й прозорого, Як вікно, розсуває Пір’я, немов важкі Портьєри, чує, як Від хвилювання б’ється у Грудях серце. На другім боці лежить Світ, поділений на дерева, Траву, каміння, дії З’являються між і Перед ними, як діти, Перебігають з місця […]...
- ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ (1934) ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Юрій Тарнавський народився 1934-ого року в місті Турка на Бойківщині. Його мати була учителькою, а батько учителем і директором школи. До 1939-ого року він провів дитячі роки у Польщі, біля Ряшева, а відтак в Україні – біля Сянока і в Турці. В 1944-ому році виїхав з родиною до Німеччини. Після війни проживав […]...
- НЕВІДОМІ ІМЕНА XX ст.(Олег Зуєвський, Віра Вовк, Богдан Бойчук, Емма Андієвська, Юрій Тарнавський, Євген Маланюк, Богдан Рубчак та ін.) Ми знову є. Ми – Пізні. Найпізніші. Що наросли з худеньких матерів В саду порубанім. М. Вінграновський У розмовах про українську поезію нерідко можна чути означення: третя хвиля. Це означення пов’язане з розвитком української поезії XX століття, конкретніше – з 20-ми та 60-ми рр., які, давши вельми чутний сплеск мистецьких пошуків, кожного разу змінювалися брутальним […]...
- БЕАТРІЧЕ – Юрій Клен І Тебе співець, піднісши понад зорі, Таким безсмертним світлом оточив, Що досі ще крізь далечінь віків Пронизують нас промені прозорі. Як жадібно ти ловиш, темнозора, Пливке, як пух, летюче листя слів, Коли дзвінкі дощі моїх рядків Шумлять, немов осінні осокори. Що всі скарби, затоплені в морях! Раптову радість і той блиск дитячий, Який спалахує в […]...
- ЯПОНІЯ – Юрій Клен 1 Наметами квітучими рясніє Твоїх вишень весняна заметіль. І, мов дитя, на білих грудях хвиль Тебе гойдають чорні буревії. Але вже око змружене крізь вії Зорить за обрієм нехибну ціль, І десь у дальнім лоні інших піль Твоя весна, мов тихий колос, зріс. Ти до кінця плекаєш любий сон В борні нездоланого самурая, Що всі […]...
- ДОБУШ – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Гей, ци чули, люди добрі, Перед ким то ляхи стануть, А за ким то молодиці, А за ким дівчата гинуть? То наш Добуш, наша слава, То капітан на Підгір’ї – КрасниЙ-красний, як царевич; Двадцять років і чотири. Хлопців тисяч єму служить, – Поклонися, лядський крале! На той топір єго ясний Клали німці много сталі, А […]...
- Втеча – Володимир Заєць Оповідання Йти додому сьогодні, як і взагалі останнім часом, не хотілося. Спершу Мишко щиро вірив, що справжня причина його затримок криється в постійних робочих клопотах. Одразу ж після чергової доби він заїжджав у колону і, не дожидаючись напарника, мив машину, перевіряв рівень мастила й без кінця-краю регулював зазор у трамблері. Одне слово, діла вистачало. Але […]...
- Українська фантастика: втеча з памперсiв! – ВОЛОДИМИР АРЕНЄВ Мабуть, нiхто з присутнiх не заперечуватиме, що письменник тiльки тодi здатен творчо розвиватися, коли його твори виходять друком. Власне, важливий не сам факт публiкацiї (хоча вiн, безперечно, теж грає свою роль), важливий насамперед зворотнiй зв’язок письменника iз читачем, зокрема, iз читачем професiйним, себто, з критиком. Це не означає, що критик завжди має рацiю, йдеться про […]...
- Твір “Що таке втеча від реальності?” Напевно кожен з нас чув слова “втеча від реальності”, але далеко не кожен з нас знає, що це таке. Ескапізм – (англ. escape-втекти) це прагнення будь-якої особистості піти від реальності у світ ілюзій і фантазій. Причиною для цього може стати стрес, небезпечна середовище проживання, напружена робота, тиск оточуючих, особисті невдачі, самокопання, психологічні травми і так […]...
- Сова – нічна мисливиця Сови – це великі хижі птахи, які поширені майже по всій земній кулі. У світі налічується понад 420 видів сов. Цих птахів легко відрізнити по характерному зовнішньому вигляду. Зовнішній вигляд сов Головна відмінна риса сов – це великі круглі очі, які розташовані не з боків голови, як у інших птахів, а спереду. Сова не може […]...
- “Втеча з Шоушенка” – анотація Твір “Втеча з Шоушенка” вражає багатьма речами: гостротою порушених соціальних проблем, тонкої метафоричністю деяких речей, загальною гнітючою атмосферою, що тримається протягом всієї розповіді і розбавляють променями надії ближче до кінця. Але зробимо невелику анотацію “Втеча з Шоушенка”. Взагалі, ця робота дуже не схожа на інші, написані Стівеном Кінгом хоча б тому, що в ній немає […]...
- До чого сниться втеча Бачити у сні втечу – дуже несприятливий знак, який обіцяє неприємні зміни в житті тієї людини, яка бачить сон. Якщо такий сон приснився людині, яка перебуває у шлюбі, то в реальності такий сон попереджає про те, що вам варто переглянути свої погляди на своє життя. Якщо ви не зумієте відмовитися від своїх шкідливих звичок, то […]...
- НІЧНА ПІСНЯ ПОДОРОЖНЬОГО – ОСКАР УАЙЛЬД – ПРИРОДА І ЛЮДИНА Історія створення Вірш “Нічна пісня подорожнього* написаний 1780 р. неподалік від м. Тльменау в мисливській хатинці на вершині гори, де Гете зупинився перепочити під час подорожі. Йому виповнилося лише 31 рік. Він був сповнений великих надій, планів і відкриттів. Краса німецької природи надихала поета на філософські роздуми. У 80 років (за рік до смерті) Гете […]...
- Втеча Мцирі з монастиря і його мета Поема “Мцирі” – одне з широко відомих творінь великого російського поета Михайла Юрійовича Лермонтова. У цьому творі поет описує трагедію Мцирі, у віці шести років потрапив в монастир до ченців. Народжений нащадком волелюбної і гордої нації, він з молоком матері увібрав в себе любов до батьківщини і вільного життя. Мцирі ріс в полоні похмурих монастирських […]...
- ШЕЛЬВАХ – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Ой та нікому так, нікому, Та як жовняру молодому У кабатинці, у ремінню Ходити шельвах по камінню, Ой та по зимнім, зимнесенькім У кабатиню тонесенькім. Ой ходить шельвах по морозі, А камінь тріснув на підлозі; Ой камінь тріснув, жовняр свиснув, До себе ціпко гвер притиснув, Та й білі руки ломле, гріє, Що аж му серце […]...
- НІЧНА ПІСНЯ МАНДРІВНИКА – ЙОГАН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ – ТЕБЕ, ПРИРОДО, ЗНАЮ Я, ТОЖ МУШУ УПІЙМАТИ… – ПРИРОДА І ЛЮДИНА НІЧНА ПІСНЯ МАНДРІВНИКА На всі вершини Ліг супокій… Вітрець не лине В імлі нічній. Замовк пташиний грай. Не чути шуму бору. Ти теж спочинеш скоро, – Лиш зачекай. Переклад Миколи Бажана Запитання і завдання до прочитаного твору 1. Яку картину природи змальовано у вірші? Опишіть її своїми словами. 2. Знайдіть! Які образи передають непорушну тишу […]...
- НОВОБРАНЧИК – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Поема Костю Горбалеві на поклін, аби згадував 2-го німецького просимця 1852 року, коли мене обстригли. Пролог Братику мій, не цурайся Хоть ти оден цего бранця; Не цурайся єго сліз, Що в поклоні ти приніс. Бо го люди на кеп від себе прогоня, – Ніби коли в латтю, то він вже не їх, – Де кури […]...
- Алкман. “Сплять усі верховини гірські…”. Й. В. Гете. “Нічна пісня подорожнього” – ЛІТЕРАТУРА І СВІТ ПРИРОДИ – II семестр Мета: ознайомити з перлинами світової поезії про природу; дати поняття про пейзаж, епітети; розвивати навички виразного читання поезії, спостереження над ліричним твором та його аналізу; розширяти кругозір учнів; виховувати любов до природи, до художньої літератури, естетичні смаки. Обладнання: карта Давньої Греції, ілюстративні матеріали про добу античності, видання античної літератури; фотоматеріали, репродукції картин з гірськими пейзажами. […]...
- КОРТЕС – Юрій Клен 1 В казковий край під пальми і агави, Де стигнуть темні грона островів, Тебе помчала далеччю морів Жадоба золота, пригод і слави. Вкривались багрецем її заграви Дзвінкі вітрила легких кораблів, І вабив десь за безміром пісків Незнаний скарб заморської держави. Роками мрію ти плекав,- тепер Вона встає між голубих озер Жива, втілившися у камінь зримий. […]...
- КРАСА МОЛОДОЇ – ПІСНЯ НАД ПІСНЯМИ – БІБЛІЯ – Хрестоматія з зарубіжної літератури “Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої оченятка – немов ті голубки, глядять з-за серпанку твого! Твої коси – немов стадо кіз, що хвилями сходять з гори Гілеадської! Твої зубки – немов та отара овець пообстриганих, що з купелю вийшли… Твої губки – немов кармазинова нитка, твої устонька красні, мов частина гранатового […]...
- НІЧНА ПІСНЯ ПОДОРОЖНЬОГО – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ 1749-1832 – ДЖОН КІТО 1795-1821 – ПРИРОДА І ЛЮДИНА Історія створення Вірш “Нічна пісня подорожнього” написаний 1780 р. неподалік від м. Ільменау в мисливській хатинці на вершині гори, де Й. В. Гете зупинився перепочити під час подорожі. Йому виповнився лише 31 рік. Він був сповнений великих надій, планів і відкриттів. Краса німецької природи надихала поета на філософські роздуми. У 80 років (за рік до […]...
- ДЕЗЕРТИР – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ А я так мало, небагато Благав у Бога. Тілько хату, Одну хатиночку в гаю. Т. Шевченко Ні цареві мостивому, Не пану в палаті, А тобі, єдиний друже, Хочу одспівати Маю думу замучену, Криваву, убиту. Така, брате, наша доля – Що ж мусиш робити! А від долі ні за море, Ні у синє море Не утечеш, […]...
- ТЕРЦИНИ – СЕРЕД ОЗЕР ЯСНИХ – Юрій Клен Коли тебе сурма своєї туги Покличе знов у дальній рідний край, Де ждуть тебе безчестя і наруга, Слова над пеклом Дантовим згадай: “Per me si va nella citta dolente!”1 “Сюди йдучи в скорботу і відчай, Надії мусиш знищити дощенту”. Гамуй, мандрівнику, смертельний жах, Коли в душі погасиш сірий день ти І сонце змеркне в чорних […]...
- Невичерпне джерело усної народної творчості. Дума “Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі” Тема. ПЧ № 1. Невичерпне джерело усної народної творчості. Дума “Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі”. Мета: опрацювати зміст думи; навчити виділяти в ній найнапруженіші епізоди, висловлювати власні міркування з приводу прочитаного; зацікавити минулим українського народу; виховувати в учнях найкращі моральні якості. Обладнання: різні варіанти текстів думи “Втеча трьох братів з города […]...
- ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ. НІЧНА ПІСНЯ ПОДОРОЖНЬОГО. ЗОБРАЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ РІЗНИХ СФЕР ПРИРОДИ Й ЛЮДИНИ В ПОЕТИЧНОМУ ТВОРІ Мета: здійснити текстуальний аналіз вірша Йоганна Вольфганга Гете “Нічна пісня мандрівника”, закцентувати увагу п’ятикласників на особливостях взаємозв’язків між описом природи та станом людської душі; вчити п’ятикласників виразно читати віршований твір, аналізувати його художні світи, характеризувати засоби художнього зображення природи у поєднанні зі смислом твору; розвивати вміння відчувати та визначати настрій вірша та стан ліричного героя, […]...
- Годинник – Сущ Юрій Годинник – в дупу П’ЯНИЙ. Чувак відстав на дві години й далі повзе ледве-ледве. Зупинись і проспись! Нашо тобі те все здалось? Куди ти спішиш? Якого біса відбиваєш ці секунди навіть тоді, коли хочеш спати, коли ти – знесилений. Тебе мучить спрага, болить голова – нехай живе похмілля! Кожна секунда відбивається в твому мозку, як […]...