НЕЗВИЧАЙНІ ПРИГОДИ В “РОМАНІ НАУКИ” – Романтика подорожей, велич науки та знань як основний пафос творів Ж. Верна. – Роман Д. Дефо як започаткування “робінзонади”

Для гри уяви оповідачів необхідні якісь підстави або привід.

Професор Аронакс

Мета: з’ясувати, які риси вдачі та факти біографії Жуля Берна відбилися на його творчості, збагнути, в чому полягає внесок письменника в розвиток світової літератури порівняно з Даніелем Дефо, простежити типологічні зв’язки між творчістю двох представників пригодницького роману; розвивати аналітичні, дослідницькі здібності, здатність виділяти головне, вміння упорядковувати фактологічний матеріал, удосконалювати усне мовлення, культуру спілкування, виховувати інтерес і повагу до літературної спадщини інших народів; упевненість у своїх силах, у можливості бути успішним у навчанні, бути повноцінним учасником спільної роботи; толерантне ставлення до інших.

Обладнання: портрет Жуля Берна, виставка творів письменника, ілюстрації до роману Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”, словники іншомовних слів, літературознавчі словники, чисті “Партнерські аркуші”, призначені для співпраці в парах, добрий настрій.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

1. Мотивація навчання. Робота з епіграфом.

Учитель озвучує тему уроку, пропонує її записати й висловити свої ідеї та передбачення щодо того, про що йтиметься протягом уроку. Можна запропонувати розтлумачити значення словосполучення “роман науки”, відповісти на запитання, чому саме це поняття винесене до назви теми.

Учитель звертає увагу учнів на епіграф до уроку й пропонує інтерпретувати його значення та висловити міркування щодо того, як він пов’язаний із темою. Після коротких міркувань-розминки учням пропонується самостійно сформулювати передбачення щодо мети/завдання уроку, обговорити її (їх) у парі, записати на “Партнерському аркуші” та оприлюднити. Ідеї учнів коригуються вчительськими уточненнями.

2. Асоціювання на тему творчості (“Гронування”).

Зразок

Життя і творчість Жуля Берна:

– Франція;

– острів Фейдо, місто Нант;

– “Дункан”, “Пілігрим”;

– пригодницький роман;

– подорож – “П’ятнадцятирічний капітан”;

– втеча з дому;

– літературний класик;

– яхтсмен;

– капітан Немо;

– віра в науково-технічний прогрес людства;

– Даніель Дефо;

– передбачення наукових винаходів;

– наука;

– ” роман науки “;

– наукова фантастика;

– географічний роман;

– розповіді Жака Араго;

– оповідання “Перші кораблі мексиканського флоту”;

– драматичні твори;

– географія, історія, фізика;

– Паганель, Бенедикт;

– етнографія, біологія, морська справа;

– серія романів “Незвичайні пригоди”;

– “Подорож до центру Землі”;

– “П’ять тижнів на повітряній кулі”, “З Землі на місяць”, “Навколо Місяця”, “Діти капітана Гранта”, “Таємничий острів”, “Двадцять тисяч льє під водою”, “Таємниця Вільгельма Шториця”, “Робур-завойовник”, “У погоні за метеором”, “Незвичайні пригоди експедиції Барсака”, “Рівняння на прапор”, “Таємниця Антарктиди”;

– інтерес до аеронавтики;

– робота біржовим маклером;

– участь у створенні атласу Франції;

– ідея дослідити Африку з допомогою повітряної кулі;

– видавець П. Ж. Етцель: пропозиція перетворити наукову роботу на роман.

3. Усвідомлення значень. Презентація учнівських гроно.

На цьому етапі має відбутися упорядкування ідей в окремі найпростіші групи, які вчитель записує на дошці під час учнівських презентацій, відбираючи ті, що доцільні для подальшого розкриття теми. Наприклад:

– факти біографії;

– назви творів письменника;

– герої творів;

– наукові передбачення;

– тематика творчості тощо (залежно від здобутого матеріалу і мети уроку). Під час цієї роботи учням пропонується ставити уточнюючі запитання стосовно несподіваних або незрозумілих ідей,,включених до гроно. Упорядковані результати спільної роботи, відображені на дошці, переносяться до учнівських зошитів.

4. Евристична бесіда на основі запитань до тексту. Взаємні запитання.

Учні в парі, користуючись “етюдами” домашньої роботи, на “Партнерських аркушах” розробляють спільну версію запитань і обмінюються ними з іншими парами/групами учасників за участю вчителя.

Орієнтовні запитання:

– Яку літературу за тематикою й змістом представляє Жуль Берн? Наведіть приклади.

– Як письменнику вдалося популяризувати наукові знання? (Шляхом поєднання пізнавального та розважального елементів).

– Передбачення яких науково-технічних досягнень містять романи Верна? (Підводні човни, телебачення, космічні подорожі, ракети з реактивним двигуном, штучні супутники, гелікоптери, навіть здогадувався про існування атомної енергії).

– Який літературний винахід належить Жулю Верну? (Створення нового типу роману – “роману науки” ).

– Про які цікаві факти з життя письменника ви дізналися? (Жуль народився на острові Фейдо, що утворився на одному з рукавів ріки Лаура; своєю формою цей острів нагадував корабель, який пливе униз за течією; в 11 років спробував по тай від батьків вирушити в подорож до Індії за коралями для кузини, за що його потім висікли й посадили на хліб та воду; про батька в місті ходила приказка “чесний, як Берн”; був завзятим яхтсменом; написав популярну історію географічних відкриттів від часів Фінікії до середини 19 ст.; був особисто знайомий з Олександром Дюма,; герой Дік Сенд “П’ятнадцятирічного капітана” – подарунок сину Мішелю на його 15-річчя; письменник майже повністю втратив зір, але продовжував писати; був поранений у ногу кулею безумця, Папа Римський дякував Верну за моральну чистоту його творів, венеціанці на його честь влаштовували ходу зі смолоскипами під вікнами готелю, де він жив ).

– Родоначальником якого жанру вважається Ж. Берн? (Жанру наукової фантастики ).

– Який щасливий випадок допоміг Ж. Верну знайти свій особистий шлях у літературі? (Замовлення журналу “Родинний музей”, знайомство з видавцем П. Ж. Етцелем).

– Чим захоплювався Ж. Берн окрім письменництва? (Науковими дослідженнями (10 географічних розвідок), аеронавтикою, плаванням на яхті, взагалі мандрами, справами міста Альмена, де письменник оселився наприкінці життя).

5. Застосування та розвиток набутих знань. Складання таблиці.

З метою дослідження типологічних зв’язків між творчістю Жуля Берна та Даніеля Дефо, що представляють найкращі сторінки пригодницького роману в світовій літературі, учням пропонується скласти “Таблицю порівняльної характеристики”, спираючись на запитання: які відомості про життя та творчість Жуля Верна перегукуються з тим, що ви дізналися про Даніеля Дефо? Що відрізняє творчість цих письменників?

Таблиця порівняльної характеристики життя та творчості письменників

Даніель Дефо Жуль Берн

Батько наставляв на шлях священика Батько в майбутньому бачив сина юристом

Потяг до пригод Спроба потайки піти в плавання

Схильність до авантюризму Схильність до наукових досліджень

Прагнення успіху й випробування себе в усіх можливих сферах діяльності Прагнення успіху в науці та літературі

Прагматизм, практичність Романтичність, схильність до фантастики

Щасливий випадок: допомога лорда Харлі (визволення з в’язниці, пропозиція очолити журнал) Щасливий випадок: замовлення журналу “Родинний музей”, знайомство з Етцелем

Заняття комерцією Робота на біржі

Подорожі протягом життя Любов до подорожей (10 географічних розвідок, захоплення яхтою)

Поєднання в творах реальних фактів та вигадки Поєднання в творах наукових фактів та фантастичних припущень (гіпотез)

Незвичайні, пригодницькі сюжети Незвичайні, пригодницькі сюжети

Повчально-філософський зміст творів Науково-популярний зміст творів

Віра в прогрес, що досягається шляхом відкриття нових земель та підприємництва Віра в прогрес, що досягається шляхом розвитку науки та техніки

Розвиток документальної прози. Оновлення жанру роману: поєднання у творі рис роману – подорожі, автобіографічного, авантюрно-пригодницького, виховання, щоденника, філософської притчі. Започаткування “робінзонади” Розвиток “робінзонади”. Оновлення жанру роману: створення “роману науки”. Започаткування жанру наукової фантастики

6. Підбиття підсумків, оголошення оцінок за урок.

7. Домашнє завдання.

1. Читати першу частину роману Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”.

2. У “Щоденнику літературних спостережень” скласти план характеристики героїв роману (капітана Халла, кузена Бенедикта, Геркулеса, місіс Велдон, Негору, Діка Сенда).

3. З метою підготовки до переказу ключових епізодів роману та бесіди за його змістом скласти простий план основних подій “Слідом за автором”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

НЕЗВИЧАЙНІ ПРИГОДИ В “РОМАНІ НАУКИ” – Романтика подорожей, велич науки та знань як основний пафос творів Ж. Верна. – Роман Д. Дефо як започаткування “робінзонади”