Невідкладна допомога при переломах
Перша медична допомога при переломах виявляється самим потерпілим або свідками травми. У першу чергу необхідно попередити зрушення уламків кісток, щоб виключити подальше травмування ними прилеглих тканин, а також по можливості попередити посттравматичні ускладнення. Долікарська допомога при відкритих переломах і кровотечі з рани передбачає: зупинку кровотечі шляхом накладення пов’язки, що давить або джгута; накладення первинної асептичної пов’язки на рану і знеболювання; іммобілізацію кінцівок; винесення чи вивезення постраждалих до лікувального закладу.
Засоби іммобілізації. Для забезпечення нерухомості пошкодженої кінцівки або іншої частини тіла використовують стандартні, нестандартні, імпровізовані шини. Стандартні шини бувають сітчасті, сходові (шини Крамера), фанерні, дерев’яні (шини Дитерихса), пластмасові, пневматичні (рис. 16).
Вони застосовуються при переломах кісток, значних пошкодженнях м’яких тканин, великих кровоносних судин, нервів, при значних опіках кінцівки, вивихах. При відсутності стандартних шин для іммобілізації можна використовувати різний матеріал (дерев’яні рейки, бруски, товстий картон, пучки хмизу), менш придатні знаряддя праці і предмети побуту (палиці, лижі, лопати). Якщо немає ніяких підручних засобів, саму примітивну іммобілізацію можна здійснити, прибинтувати пошкоджену верхню кінцівку до тулуба, а пошкоджену нижню кінцівку – до неушкодженої (рис. 17).
Правила іммобілізації. При проведенні іммобілізації Фіксаційний шинами слід керуватися поруч правил:
Шина повинна бути зручною для потерпілого і не завдавати йому болю;
іммобілізація повинна бути проведена якомога раніше;
при наявності рани її слід закрити асептичної пов’язкою до накладення шини;
при застосуванні кровоспинний джгута останній накладається до проведення іммобілізації;
перед іммобілізацією попередньо моделюють шину під розмір і форму пошкодженої кінцівки;
шина не повинна надавати сильного тиску на м’які тканини, судини, нерви, особливо на кісткові виступи;
при переломах довгих трубчастих кісток обов’язкове фіксація 2-3 суміжних суглобів;
кінцівку слід іммобілізувати в середньому фізіологічному положенні;
транспортну шину прикріплюють до кінцівки бинтом, не порушуючи кровообігу;
перед накладенням шини потерпілому вводять знеболюючі засоби.
Накладення шин при переломах кісток верхніх кінцівок. При переломах кісток кисті і пальців іммобілізацію можна провести сітчастої або дерев’яною шиною, іншим підручним матеріалом. Шину накладають на тильну поверхню руки від кінців пальців до верхньої третини передпліччя. Долоню кілька згинають, кладуть у неї ватно-марлевий валик, потім прикріплюють шину бинтом (мал. 18).
При пошкодженні кісток передпліччя верхній кінець шини кладуть на рівні середньої третини плеча, а нижній – на рівні кінців пальців, долонна поверхня кисті повернута від тулуба або вгору (рис. 19).
Іммобілізація при переломах кісток передпліччя
Рис. 19. Іммобілізація при переломах кісток передпліччя: а – сходовій шиною; б – підручними засобами
При переломах ключиці для іммобілізації можна використовувати палицю, яку розташовують горизонтально на рівні нижніх кутів лопаток, а також ватно-марлеві кільця і пов’язку Дезо (рис. 20).
При переломах плеча шину кладуть від внутрішнього краю лопатки здорової сторони, через плечовий суглоб, уздовж зовнішньої поверхні плечової кістки, згинаючи руку в лікті-вом суглобі під прямим кутом, підводять її до тулуба і закінчують, кілька перекриваючи кінці пальців. Шину зміцнюють бинтом (мал. 21).
Накладення шин при переломах кісток нижніх кінцівок. При пошкодженні стопи і гомілки іммобілізацію проводять шинами Крамера. Стопу та гомілку фіксують з трьох сторін: одну шину накладають на задню поверхню гомілки і стопи від кінчиків пальців до середньої третини стегна, дві інші фіксують по сторонах гомілки (внутрішньої і зовнішньої), причому подошвенную їх частина згинають у вигляді стремена для більш сильної фіксації гомілковостопного суглоба. Стопу встановлюють під кутом 90 ° по відношенню до гомілки. Шини зміцнюють бинтами або косинками.
При переломі стегнової кістки, пошкодженнях кульшового та колінного суглобів застосовують шини Дитерихса або імпровізовані шини. Перед накладенням шини місця кісткових виступів покривають ватою, марлею або іншим м’яким матеріалом. Подошвенную частина шини фіксують бинтом до підошви стопи (взуття). Зовнішню планку розширюють і закріплюють з таким розрахунком, щоб вона починалася від пахвовій западини і, вставлена в металеву скобу підошовної частини, виступала за неї також на 10-12 см. Кінцеву (шарнірну) її частина згинають під кутом 90 ° і одягають на кінець зовнішньої планки. На кінцівки шину фіксують циркулярними ходами бинта, а вгорі зовнішню і внутрішню частини шини фіксують двома ременями, після чого за допомогою палички-закрутки виробляють витягування за подошвенную частина шини.
При переломах хребта хворого кладуть на тверді носилки, дошки. Якщо транспортування здійснюється на м’яких ношах, потерпілого необхідно покласти на живіт, під груди покласти м’який валик з одягу чи ковдри для розгинання хребетного стовпа (мал. 22).
Постраждалого з переломами кісток тазу кладуть на тверду поверхню (дошки, носилки), а під колінні суглоби підкладають скачану в валик одяг. Ноги при цьому необхідно зігнути в колінних і тазостегнових суглобах, що створює умови для розслаблення м’язів і зменшення болю.
Для транспортної іммобілізації хребта і тазу використовуються вакуум-носилки, наповнені пластмасовими кульками (рис. 23). Після викачування повітря за допомогою невеликого насоса носилки стають твердими, добре моделюють форму тіла при будь-якому положенні потерпілого і довгий час її зберігають. Також при транспортної іммобілізації широко застосовуються гіпсові та пластмасові пов’язки для фіксації уламків кісток, лікування різних захворювань кінцівок, хребта.
Питання для повторення
Перерахуйте основні правила іммобілізації.
Які існують засоби іммобілізації при переломах?
Опишіть ваші дії при переломах кісток верхніх кінцівок; кісток нижніх кінцівок.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)