Невицька Ірина

(10 грудня 1886 – 21 листопада 1966)

Невицька Ірина

Невицька Ірина – письменниця і активна громадська діячка.

Початкову освіту здобула в Сабинівській німецькій школі, вчилася в Пряшівській учительській семінарії. Живучи у Пряшеві, потім Ужгороді, писала вірші (псевд. – Анна Новак, Анна Горіяк), друкувала їх у календарях, збірниках, закарпатській періодиці. Писала також публіцистичні статті, нариси, казки, повісті, драми. Більшість її творів не опубліковано. Є авторкою першого закарпатоукраїнського історичного роману “Правда побідила” (Пряшів, 1924).

У 1929 р. видала збірку “Дарунок”. Заснувала перші драмгуртки, читацькі гуртки, недільні школи, читала лекції про літературу і мистецтво.

Була організатором першого жіночого товариства “Союз руських жінок” у Пряшеві. В Ужгороді заснувала жіночу секцію “Просвіти”. На початку 30-х рр. у Пряшеві видавала літературною українською мовою газету “Слово народа” – першу таку у Сх. Словаччині. Видала перший календар “Союзу руських жінок”. З її ініціативи відбувся в Ужгороді перший Жіночий конгрес. З 1939 р. жила у Пряшеві.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Невицька Ірина