Непродуктивні витрати: способи зниження
Для аналізу такого обсягу витрат необхідно інформаційне забезпечення і відповідні фахівці, здатні організувати основні процеси та забезпечити управління різними витратами (виробничого і невиробничого характеру). При цьому до інформаційного забезпечення можна віднести саму інформацію, технології в інформаційній сфері, а також персонал, який зайнятий обробкою необхідної інформації.
Отримані дані про непродуктивних витратах можна використовувати в декількох напрямках:
1. При прогнозуванні, тобто при визначенні основних тенденцій у зміні рівня витрат на виробництво в минулі роки. Такий аналіз дозволяє оцінити реальні витрати в майбутньому.
2. Планування – можливість провести розрахунок ефективності та доцільності застосування нових технологій.
3. Обчислення розбіжностей між витратами (закладеними в плані і поточними) дозволяє скоригувати майбутню діяльність.
4. Проведення аналізу має на увазі визначення резервів, що впливають на зниження витрат.
5. Регулювання і здійснення контролю дозволяє оцінити результат діяльності, і прийняти рішення щодо управління виробничим процесом.
Зниження непродуктивних витрат багато в чому залежить від якості роботи бухгалтерії. Фахівці відділу повинні своєчасно виявляти втрати, які мали місце через браку продукції, простої, факти псування або нестачі майна підприємства.
Щоб підвищити ефективність роботи компанії і зменшити невиробничі витрати, важливо правильно вести облік браку продукції. Наявність останнього неминуче призводить до зниження обсягів придатної продукції, а отже, і підвищенню її собівартості.
Зниження шлюбу може бути досягнуто шляхом реалізації наступних кроків:
– організація обліку втрат, чіткого визначення їх причин і винуватців виникнення таких витрат;
– підвищення ефективності оперативного обліку по місцях появи браку. Як правило, цю роботу проводить спеціальний відділ технічного контролю компанії;
– оновлення техніки та обладнання, а також застосування якісних матеріалів;
– прийняття ефективних заходів щодо осіб, винних у появі шлюбу;
– формування сучасної та ефективної системи, що дозволяє контролювати якість матеріалів.
Другий важливий момент – захист підприємства від простоїв, також є складовою частиною непродуктивних витрат. Простої неминуче призводять до підвищення собівартості товарів, зниження обсягів прибутку і як наслідок, завдають шкоди компанії. Ось чому точний облік простоїв, а вивчення причин їх появи є ключовим завданням для всіх підприємств.
До втрат від простоїв можна віднести – непродуктивні витрати сировини, палива, матеріалів, нарахування зарплати, а також витрати, пов’язані з зупинкою деяких цехів, верстатів і виробництва в цілому.
Захиститися від простоїв можна декількома методами:
– розробити точну номенклатуру поточних проблем, знайти і покарати винних;
– при несвоєчасному усуненні простоїв оперативно використовувати наявну інформацію, тобто давати своїм працівникам нові завдання;
– підвищувати ефективність робочого часу, вести його облік і здійснювати регулярний контроль.
Третій важливий крок на шляху до зниження непродуктивних витрат – зменшення втрат від недостачі або псування ТМЦ. Тут необхідно реалізувати наступні кроки:
– забезпечити раціональне застосування всіх наявних у розпорядженні ТМЦ;
– організувати ефективне постачання господарства;
– регулярно проводити позапланові перевірки;
– реалізувати внутрішнє розслідування, що дозволяє виявити випадки втрат ТМЦ під час зберігання;
– усунути випадки втрати запасів, а також затоварення складу.
Важливо враховувати, що на загальний рівень непродуктивних витрат (крім згаданих вище), впливають і інші непродуктивні витрати. До них відносяться виплати за рішенням суду, посібники з причини втрати працездатності, виплати співробітникам і так далі.
Щоб знизити обсяг інших непродуктивних витрат, слід виконати кілька простих кроків:
1. Привести до оптимального параметру чисельність персоналу в організації. Наприклад, можна повернутися ще до настання несприятливих умов.
2. Оптимізувати роботу з інструктажу працівників в сфері техніки безпеки.
3. Забезпечити співробітників засобами захисту для здійснення небезпечних для життя нарядів і робіт.
Варто відзначити, що на собівартість товару впливають не тільки позареалізаційні витрати, але і втрати, які знижують балансовий прибуток. Також в процесі діяльності можливі і інші втрати, які не пов’язані з продажем або виробництвом продукції.